| Англомовний підручник з логіки: сучасні тенденції | |
| Особливості методологічних концепцій гуманітарного пізнання | |
| Осмислення шляхів розвитку культури та особистості у творчій спадщині п.тілліха | |
| Філософсько-антропологічні ідеї м. максимовича крізь їхню моделюючу функцію | |
| Практичний підхід до інтерпретації пізнавальної діяльності в інструменталізмі Дж. Дьюї | |
| Когнітивізм, інституціоналізм і семантика соціальних значень | |
| Актуальність як дослідницький концепт | |
| Дегуманізація почуття як чинник соціально-культурного занепаду | |
| Інтерпретація мовчання у правовій аргументації | |
| Гуманітарне пізнання як особлива сфера наукової діяльності | |
| Феномен форми перетвореної в інтеграційних та дезінтеграційних процессах | |
| Масова культура і масова свідомість в контексті сучасних соціокультурних трансформацій | |
| Антиципація як основа утопії та футурології | |
| Особливості формування суспільних цінностей в комунікативних теоріях ю.габермаса та К.О.АВеля | |
| Категорія економічної раціональності у сучасній економічній теорії та межі її застосування | |
| Мова як діяльність: Л.Вітгенштайн та П.Уінч | |
| Соціолінгвістичний аспект у сучасних теоріях ідеології | |
| Наука і освіта в теологічному контексті культури середньовіччя | |
| Ціннісний аспект розвитку сучасних екологічних практик | |
| Формування ідеї внутрішньої людини в святоотцівській традиції | |
| Гуманітарний простір освіти: сучасні виміри та пріоритети | |
| Рівні трансформації сучасних історико- філософських досліджень в аспекті методології парадигмального аналізу | |
| Феномен життя в контексті соціоприродного підходу | |
| Біо-етика: мозаїка бачень та підвалини концептуалізації | |
| Зміст понять культура, гуманність, цивілізованість, творчість в історичному вимірі | |
| Когітологічна концепція істини | |
| Антропна перспектива науки та її богословські інтерпретації | |
| Дослідження міфології засобами соціальної філософії | |
| Методологічні основи дослідження журналістикознавства | |
| Багатство: соціально-філософський вимір поняття | |
| Співвідношення понять «традиція» та «новація» в контексті сучасної філософії | |
| Пізнання людської психіки в контексті різних типів раціональності | |
| Теоретико-пізнавальні особливості гуманітарних наук | |
| Національна самосвідомість та фактори її формування | |
| «Нова філософія» Фоєрбаха: проблема пізнання людини | |
| Демонстрація математичною теорією ігор хибності моделі раціональної дії | |
| Міждисциплінарність у комунікативному вимірі | |
| Соціальна ефективність політичних цінностей | |
| Методологічні аспекти сучасних наукових концепцій еволюції живого | |
| Концептуальні засади визначення екологічної політики | |
| Історична пам’ять як чинник трансформації національної ідентичності в пострадянській Україні | |
| «Брехня» як категорія сучасної теорії аргументації | |
| Формування проблематики історії науки як міждисциплінарної галузі дослідження | |
| Постантропологічність неокартезіанської філософії | |
| Віднайдення смислів економічної діяльності людини в Україні | |
| Архаїчні та сучасні політичні міфи: спільне та відмінне | |
| Теоретико-методологічний апарат соціальної філософії і системність соціального знання | |
| Глобалізм - становлення ідеології сучасності | |
| Основи давньокитайського державотворення | |
| Соотношение диалектики и синергетики в контексте проблемы формирования современной юридической методологии | |
| Своєрідність типології як засобу пізнання соціальної реальності | |
| Антикризова альтернатива цивілізаційного розвитку: гуманістичний вимір | |
| Історичні смисли поняття соціальної технології | |
| Условия и механизмы реализации социальной справедливости | |
| Специфика социологического подхода к исследованию культуры отношений | |
| Індустріалізм і глобальні трансформаційні тенденції суспільних систем | |
| Традиції та перспективи сталого розвитку українського суспільтва | |
| Довіра в динаміці соціальних змін | |
| Соціальний капітал: концептуальна невизначенність у соціально-філософському дискурсі | |
| Синергетична модель пізнання соціоісторичної реальності | |
| Людський фактор та специфіка його активізації у соціально-філософських дослідженнях | |
| Слабкість підданського суб´єкту | |
| Роль утопії і футурології у формуванні соціального ідеалу | |
| Класичне і некласичне розуміння наукового знання | |
| Філософія екзистенції - «philosophia perennis»: проблема автентичності існування в добу «нестримного світу» постсучасності | |
| Лідерство як соціально-філософська проблема | |
| Наукове передбачення суспільних процесів | |
| Біоетичний вимір сучасних біотехнологічних практик | |
| Ісламське питання в сучасній філософії традиціоналізму та посттрадиціоналізму крізь призму монадологічного підходу до розуміння історії | |
| Протодержава - держава - постдержава: ритміка поставання суспільства дійсного гуманізму | |
| Трансформація етнічної самоідентифікації: мовний аспект | |
| Концепція постнекласичного габітусу як підгрунтя пошуку засад про-екологічних практик | |
| Теперішнє та майбутнє, або чи виправдовується прогностицизм утопій | |
| Сучасна екологія: теоретичний та методологічний виміри | |
| Гуманістичні виміри свободи в екзистенційній драматургії Лесі Українкита Ж.-П. САРТРА: ПОКОРА ЧИ НЕСКОРЕНІСТЬ | |
| Особливості методологічних структур науки доби глобалізації | |
| Релігія в цивілізаційній концепції М.Я. Данилевського: соціально-філософський аналіз | |
| Філософія як мистецтво жити гідно | |
| Логічний аналіз запитань та відповідей у конфлікті | |
| К.Юнг про морально-духовний потенціал релігії | |
| Атеїстично-гуманістичні виміри творчості І.Франка, Лесі Українки та В.Винниченка: модерно-екзистенційний дискурс | |
| Проблеми етики науки в постнекласичному дискурсі | |
| Соціальний підхід у методології історії науки | |
| «Надіндустріальна цивілізація» і сьогоденні реалії | |
| НЕКЛАСИЧНА МЕТОДОЛОГІЯ: СУТНІСТЬ, СТРУКТУРА Й ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ | |
| Соціальна безпека в контексті управління розвитком суспільних відносин | |
| Сутність і специфіка філософсько-антропологічного підходу до розуміння права | |
| До історії герменевтичного розуміння досвіду | |
| Українське суспільство та його ціннісні орієнтації в умовах перехідного періоду | |
| Загальнонаукова картина світу як «образ» природи (онтологічне укорінення глобальної екологічної кризи) | |
| Засади й апорії дильтаєвої герменевтики | |
| Життєвий світ як специфічний особистісний досвід життєпроживання людини | |
| Головні аспекти взаємозв’язку культури, релігії та синергетики | |
| Сучасна картина світу і світогляд людини | |
| Чи можливий неогераклітизм1 у сучасній філософії? | |
| Глобалістика в контексті філософських досліджень | |
| Комунікативний процес і мовна ситуація в інтернеті | |
| Особливості сучасної освіти: соціокультурно-ціннісний вимір | |
| Національна держава: основні підходи до трактування | |
| Постмодерністський соціокультурний проект сучасності | |
| Ситуативність існування: гранична ситуація і повсякденність | |
| Масовізація сучасного суспільства й сучасна міфологія: особливості взаємовпливу | |
| Феноменологічно-герменевтична концептуалізація світу і відродження практичної філософії (гусерль, гайдегер, гадамер) | |
| Текст і дискурс: методологія розмежування і когнітивний потенціал | |
| Феноменологічна соціологія у пошуку «події» | |
| «Тіло» і «тілесність» у соціально-філософському контексті: термінологічні розвідки | |
| Християнський діалог як онтологічна основа духовного зростання особистості (августин) | |
| Міждисциплінарність у сучасній науці: методологічні аспекти | |
| Маніпуляція як засіб формування ціннісно-нормативних уявлень в сучасних демократичних суспільствах | |
| Екзистенційний вимір діалогу у працях ойгена розенштока-Хюссі і Франца Розенцвейга | |
| Симулякр: реінкарнація платонівського поняття у французькій постмодерній філософії | |
| Універсальні виміри релігійної типології культури Пауля Тілліха | |
| До проблеми методології вивчення природи естетичного у вітчизняній науці | |
| Стан та динаміка неурядових організацій в українському суспільстві | |
| Логічність і раціональність реклами | |
| Лобізм у системі представництва інтересів | |
| Ренесансний антропологізм Марсіліо Фічино | |
| Люблинская школа философии: пропедевтика классического томизма | |
| Теоретико-методологічний аспект становлення проблеми самоідентичності у філософії символічного інтеракціонізму | |
| Від респонзивності у філософії до філософії респонзивності | |
| Сущность бытия в реконструированном пространстве мифов Леви-Строса | |
| Ефективність соціального процесу професійної адаптаціідержавних службовців | |
| К. Ясперс: логические конструкции суицидальных мотивов | |
| Досвід антропологічної рефлексії - основа сучасної української філософії | |
| Значення феноменології едмунда гусерля для гуманітарної освіти | |
| Засоби та форми комунікації як «дзеркало» світосприйняття людини | |
| Рациональность как характеристика деятельности социальных субъектов | |
| Історична ант ропологія та гуманітаризація вищої освіти | |
| Індустріальна цивілізація та екологічні проблеми: виховання етики відповідальності | |
| Соціальна ідентичність в ракурсі конструктивістської парадигми | |
| Гносеологические особенности генезиса категории «ментальность» в истории философском мысли | |
| Христианско-экзистенциальное измерение веры в философии С. Кьеркегора | |
| Антропологічна проблематика у світлі структурного методу | |
| Социальное действие как «производство впечатления» | |
| Українська філософія та філософська освіта у контексті проблем та перспектив суспільного буття | |
| Концептуальний зміст предмета філософії та філософська культура мислення в їх значенні для становлення активної соціально-творчої дії сучасної особистості | |
| Освіта як суттєвий фактор самоактуалізації особистості в сучасному світі | |
| Аналітична філософія як інтелектуальний феномен | |
| Терапевтична функція іронії на тлі постмодерністського стилю філософування | |
| Інноваційні т ехнології навчання студентів з інвалідністю | |
| Герменевти ка времени в философии М.Хайдеггера | |
| Феномен совісті і покаяння особистості в православній культурі | |
| Діалог і спілкування: до проблем людинотворчості | |
| Формування принципів громадянського суспільства в ході викладання курсів з тендерної проблематики у вузах України | |
| Кризис европейского мышления и становление экзистенциальных концепций Достоевского и Ницше | |
| Проблема співвідношення віри і науки в контексті філософії Иосипа Сліпого | |
| Освіта як передумова толерантності | |
| Проблема политического лидерства в современной „Украине и в социально-политической концепции Ф. Ницше | |
| Проблематика філософського осмислення сучасного творчого процесу як головної форми розвитку суспільства | |
| Объект-субъектная рефлексия дж. локка как путь к метафизике жизненного мира | |
| Феномен самовизначення у світлі онтології м. гаидеґгера та граматології Ж. Дерріда | |
| Структурализм М. Фуко (от «Знания» к «Археологии знания») | |
| Справедливость как социально-философская категория профессиональном этики | |
| Культурно-онтологические аспекты философии музыки в условиях современного образования | |
| Дискурс и текстуальность в современных исследованиях Гендера | |
| Этико-онтологічний контекст неприйняття п. флоренським післяренесансної культури | |
| Теория коммуникации как интенциональное основание парадигмы социально-философского знания | |
| Концепция истины в прагматизме | |
| Актуальні питання ідентифікації особистості у соціально-філософському дискурсі | |
| Становлення поняття «досвід» в трансформації соціокультурних практик: аналіз структуралістської концепції М. Фуко | |
| Філософія декарта як підгрунтя формування раціоналістичної парадигми освіти | |
| Философия любви Н. Бердяева | |
| Гносеология и философия истории в системе С. Л. Франка: Грани соприкосновения | |
| Традиция и новация в послеоктябрьском преобразовании России | |
| Цивилизационный подход и цивилизационный национализм | |
| Притча як особлива форма філософування в давньоруській культурі | |
| Религиозная и нтерпретация философии образования и. А. Ильина | |
| РОЗВИТОК ПОСТНЕКЛАСИЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ПАРАДИГМИ | |
| Патерналізм і концепція моральної автономії в кантівській філософії | |
| Томас Гоббс про ключові чинники становлення громадянського суспільства | |
| Духовность как философская проблема | |
| Метафізика громадянського сенсу українського націотворення | |
| Поняття відсторонення в містицизмі майстра Екхарта та філософії М. Гайдегера | |
| Соціокультурна ідентифікація постсучасного суспільства: культурологічним проект | |
| Філософська категорія «віра» у контексті світоглядних засад особистості | |
| Концепции биосферы | |
| Философия как мышление | |
| Онтологічні проблеми в історії української філософії та їх сучасне тлумачення | |
| Феноменологическое поле единства чистого и этического разума в учении Э. Гуссерля | |
| Релігійно-філософськи й аспект дослідження феномена суїциду | |
| Історична антропологі я, європоцентризм та соціально-культурні аспекти процесів глобалізації | |
| Актуальность физической м етафизики в изучении развития мироустройства эпохи постмодерна | |
| Вплив неоплатонізму на філософським світогляд С. Франка | |
| Гендер и экзистенциальная этика С. Де Бовуар («второй пол») | |
| До питання соціального захисту інвалідів у сучаснім україні | |
| Значение сердца как органа познания в контексте платоновской концепции припоминания | |
| Категорія «в ідношення» у філософській системі Н. Мальбранша | |
| Індивідуально-Особистісне Самоствердження Людини В Смислових Координатах Середньовіччя | |
| Эпистемология в контексте философских идеи Джона Дьюи | |
| М. Фуко «на грани». (археология) | |
| Культурна політика демократично-орієнтованого суспільства на шляху подолання викликів і проблем | |
| Сравнительный анализ философских позиций П.Флоренского и Е.Трубецкого | |
| Гносеологічні, онтологічні та етичні конструкти у творах Т. Прохаська | |
| Архетипи чоловічого тажіночого у прадавній слов’янській міфології | |
| Концептуальная модель культуры | |
| Феномен «запаздывания» в аналитическом дискурсе | |
| Гендерная неопределенность: категория «женщина» и ее значение в феминистском дискурсе идентичности | |
| Стара дилема. людина та природа в критичних умовах нового цивілізаціиного вибору | |
| Идеи просвещения в критическом осмыслении философов постмодерна | |
| Лев Карсавин о феномене любви | |
| Л. Шестов о философском характере художественных искании Л. Толстого | |
| Философско-антропологическое измерение историософии С. Л. Франка | |
| Диалог культур как вызов времени | |
| І.ільїн та Ф.Шлеєрмахер: чи можливим діалог між конфесіями? | |
| Філософська та наукова методологія: аспекти взаємодії | |
| На пути создания дискурсивной теории социального пространства | |
| «Закрытый космос»: мировоззренческие импликации освоения космоса | |
| Про особл ивості природно-правової позиції вол. соловйова (до формування позитивного права) | |
| Основні напрями теорет изування навколо сміху в західно-європейській філософії | |
| Категории духовности в философском аспекте | |
| Епістемологічно-есенціалістська та етична спрямованість антропологічної рефлексії у філософії нового часу та просвітництва | |
| Экзистенциально-феноменологическая концепция сознания сартра в трактате «бытие и ничто» | |
| Розум і пізнання в філософській концепції Ніколи Кузанського | |
| Индивидуальный и коллективный субъекты морали в эпоху глобализации | |
| Етика виживання підданського суб´єкта | |
| А был ли геноцид православия в украине? | |
| Національна ідея - форма метафізичного пізнання патріотичного механізму відтворення етносоціальних відносин | |
| Культура як особлива форма консолідації українського етносу | |
| Культурно-психологічний аспект взаємовідносин соціальних антиподів - влада та особистість | |
| Научная рациональность как причина различий методов Р. Декарта и Б. Паскаля | |
| Основные направления и тенденции развития современной науки и техники | |
| Межі пізнання: А. Н. Уайтхед про необмеженість досвіду | |
| Объективные законы как социокультурный феномен | |
| О непонимании, ответственности и о метафизике объективных законов | |
| Проблеми наукової та соціокультурної взаємодії (на матеріалах робіт Дж. Холтона) | |
| Онтология веры С. Кьеркегора в контексте трансформации экзистенциальной философии XX века | |
| Теория как креативная основа истории | |
| Смех как эстетическая и этическая категория в религиозном постмодернизме ХХ века. | |
| Личность и культура. этапы становления | |
| Африканська культура: міфи і реальність (на допомогу лектору) | |
