Національні прапори України
Прапор як символ виник за античних часів і поширився в Європі в часи середньовіччя. Найдавніші прапорні полотнища були трикутно-клинові. На зламі XIII-XIV століть з´являються чотирикутні прапори з клиновими полотнищами. Найуживанішим кольором був червоний. Вживали також білий, блакитний, жовтий кольори.
Прапор Руської землі був переважно з червоним із золотим тризубом-двозубом, а корогва Галицько-Волинського князівства - блакитна із золотим левом. Великого розквіту набуло українське прапорництво в героїчну козацько-гетьманську добу. Йшло збагачення форм полотнищ, колірної гами, посилення національних прикмет у формі і змісті, створення системних військово-полкових, сотенних стягів. Тоді ж з´являється новий прапорний колір - малиновий.
Блакитні (сині) полотнища із золотими чи жовтими хрестами чи іншими знаками поширюються у XVII-XVIII століттях. Поєднання їх знаходимо в полкових знаменах Київського, Лубенського, Чернігівського полків. Із занепадом гетьманщини, поділом українських земель між Росією та Австрією зникають українські військові, територіальні прапори. На українських землях у межах царської Росії можна було вживати лише білосиньо-червоні прапори імперії. Жовто-сині прапори використовували Українські Січові стрільці. 22 березня 1918 року центральна Рада в Києві ухвалила закон про державний прапор УНР, який був жовто-блакитним. Вибір кольорів був умотивований такими міркуваннями: символами України є чисте небо (синій колір) та пшеничне поле (жовтий колір). Як сказав поет:
Наш стяг - пшениця у степах Під голубим склепінням неба.
Постановою Верховної Ради від 28 січня 1992 року синьо-жовтий прапор прийнятий як Державний прапор України.
Вірш «Внесіте прапор»
Вносять синьо-жовтий прапор під Запорізький марш.
Ведуча: Організація Українських Націоналістів у квітні 1941 року в Кракові на II Великому зборі ОУН прийняла окрему постанову про вживання свого окремого організаційного прапора чорного та червоного кольорів.
Вносять чорно-червоний прапор.
Пісня «Гей там далеко на Волині».
Ведуча: Та не завжди цей прапор був дозволений, не завжди так майорів, як сьогодні. Як бережно в своїх серцях українці несли ці прапори в часи лихоліть і заборон, віддаючи за нього своє життя, свої найкращі роки, свої серця і помисли. Сьогодні у нас в гостях пані..., яка за Україну, за її символіку відбула покарання. Але це її й інших борців за Україну не зламало. В табірних казармах писалися вірші, пісні про Україну, про тугу за рідним краєм, про велику материнську любов. Наші земляки вписали яскраву сторінку в історію України, в її героїчне минуле і сьогодення.
Отже слово ...
Виступ.
Ведуча: Перегортаємо сторінку третю.
|
:
Історія педагогіки: курс лекцій
Робоча книга вихователя групи продовженого дня
Педагогіка вищої школи
Дидактика