Слова національного гімну «Ще Не вмерла Україна» написав у середині 60-х років XIX ст. відомий український поет, етнограф, фольклорист, член Російського Географічного Товариства (1873), лауреат Золотої медалі міжнародного географічного конгресу в Парижі (1875) та Української премії Петербурзької Академії наук (1899) Павло Платонович Чубинський (1839 - 1884). Поезія розійшлася в народі, колах інтелігенції, серед студентів, гімназистів і деякий час навіть приписувалася перу Тараса Шевченка.

Музика написана видатним західноукраїнським композитором і диригентом Михайлом Вербицьким (1815 - 1870).

Особливо широко вживався гімн «Ще не вмерла Україна» в роки встановлення влади ЗУНР і УНР.

Після серпневого 1991 року путчу ГКЧПІстів, на хвилі народних протестів проти КПРС та імперського всевладдя СРСР була проголошена самостійна держава Україна. На зміну існуючій союзній державній символіці прийшла нова, національна символіка України, яка стала державною. Донедавна заборонений національний гімн «Ще не вмерла Україна» стає державним гімном України. 15 січня 1992 року Президія Верховної Ради України Указом «Про державний гімн України» затвердила музичну редакцію державного гімну України, автором якої є М.Вербицький. 6 березня 2003 р. прийнято Закон України «Пре Державний Гімн України» в якому говориться, що Державним Гімном України є національний гімн на музику М.Вербицького із словами першого куплету та приспіву твору П.Чубинського. Мелодія гімну звучить під час урочистих заходів, відзначення державних свят, демонстрацій, військових парадів, вшанування переможців на міжнародних спортивних змаганнях тощо.

Державний Гімн України поряд з гербом держави - тризубом, - синьо-жовтим прапором є офіційним символом держави, за своїм змістом він є відображенням ідей боротьби за національну незалежність і спрямований на виховання народу в дусі непокори іноземним загарбникам, гарячої любові до своєї землі, її героїчної історії, готовності до самопожертви в ім´я України.

Після проголошення незалежності держави Україна Дер жавний Гімн відіграє роль заклику до утвердження самостійності і суверенітету України, надихає український народ на розбудову своєї держави.

Державна символіка повинна бути виставленою у найпочеснішому місці навчального закладу, установи. Місце її встановлення має бути загальнодоступним, естетично оформленим. Тут встановлюються символи України: синьо-жовтий прапор, тризуб-герб України. Доповненням стенду державної символіки можуть стати слова Державного Гімну України та слова пісні «Боже великий, єдиний, нам Україну храни» на музику М.Лисенка. Важливо організувати стенди державної символіки у початкових класах загальноосвітніх шкіл та кабінетах історії. Атрибути незалежної України покликані формувати громадську гідність, патріотичні почуття і впевненість молоді у майбутньому держави.

У всьому світі склалися певні правила щодо вживання державного прапора, на основні з яких ми звертаємо увагу:

I. Державний прапор України ні перед ким не опускається вниз. Не можна ним салютувати Не можна схиляти його перед якоюсь особою чи предметом

2. Державний прапор при вивішуванні серед інших прапорів має займати перше, найпочесніше місце Він вивішується або вище за всі інші, або у фронті інших прапорів займає правий геральдичний бік.

3. На зібраннях у приміщеннях Державний прапор уміщується на естакаді (подіумі) з правого боку від промовця; коли ж прапор аистазляється з боку аудиторії, то займає правий бік фронтом до естради

4. У процесіях Державний прапор треба нести попереду інших прапорів або вправо від них.

5. Прапор виставляється скрізь лише на держаку. Стяг вивішується на щоглі.

6. Державний прапор і стяг поза приміщенням підноситься панком (при сході сонця) і опускається при заході сонця.

7. Не можна виставляти брудного або ушкодженого прапора.

8. Прапор треба зберігати у загородці.

9. Не можна вивішувати прапор у перевернутому вигляді верхом униз.

10. При вивішуванні Державний прапор не повинен торкатися землі, підлоги.

11. При внесенні прапора держак тримається завжди вертикально.

12. На Державному прапорі не можна розміщувати предмети, емблеми, прикраси, малювати чи чіпляти літери, монограми, цифри, герби, не прийнято оздоблювати його бахромою та китицями.

13. Державний прапор ніколи і ніде не можна вживати як прикрасу чи декорацію. З цією метою можна використовувати барви Державного прапора, і то лишену випадку державних чи національних свят, при державних урочистостях тощо.

14. Державний прапор ні для яких цілей не може бути використаний приватними особами.

15. Зображення Держаного прапора не можна використовувати на рекламах, оголошеннях, грамотах, заставках.

16. Не можна вивішувати ніяких реклам та оголошень на держаку Державного прапора чи на щоглі державного стяга або під ним.

17. При вивішуванні треба міцно прикріплювати держак прапора (чи щоглу стяга); щоб він не хитався і не відривався.

18. Прапор, стяг, спущені на півдержака (півщогли), символічно означають жалобу.

Крім того, спеціальні стенди, куточки національної символіки мають бути оформлені в місцях організованого відпочинку й оздоровлення дітей і школярів. У спеціально обладнаному місці встановлюється щогла, і перед відкриттям зміни у таборі відпочинку шикуються школярі, вихователі, співробітники; під урочисті звуки гімну піднімається Державний стяг. Майданчик, на якому розміщена щогла, мусить бути завжди акуратно прибраний і впорядкований.

Національні символи - це згусток високого духу народу, його історичних прагнень, унікальності, своєрідний генетичний код нації. Вони покликані послужити надійною основою формування громадянських рис особистості, її патріотизму, національної самосвідомості, активної життєвої позиції.