Публіка сидить серед плугів, борін, сіялок і віялок, що становлять постійну виставку в Харківському селянському будинку, але увага прикута не до цього реманенту, а до підмостків у кінці залу, на яких стоїть юнак з іскристими очима і запально вигукує:

«.. .За погорілі наші хати, за кров братів і волю нашу — вперед!»

І навіть напружено ступив крок вперед. Публіка теж стрепенулась і ніби рушила за ним.

«...Слава, слава!.. Цю-у-уй...— і рветься пил горбами». Це читає на плужанському літературному вечорі свою новелу «На золотих богів» Григорій Косинка.

Серед присутніх більшість таких, що й самі з гвинтівками в руках не раз відбивали атаки золотопогонників, які намагалися придушити революцію, і, може, ще недавно не один із присутніх відставив тільки днями рушницю в куток, щоб узятися за підручники. Слова новели проникали їм у саму душу і, як авторові, запалювали їм очі, а голос Косинки тим часом спадає вже до тужливого квиління, і перед очима розгортається трагедія селян, що надумали боронити свою волю, свою незалежність.

...Заплакали села... Цілі улиці викошено огнем-косою... Троє малих дітей, як мишенят... І старшого вбито... Обхопила руками обгорілий стовп у воротях і страшно, нелюдським голосом заспівала...

Ой голуб ти сивенький, Ой скажи-скажи ти мені, Де мій син молоденький?..

Все більше рук з хусточками підносяться до очей. За столом президії сидять із сумовитим виглядом довкола Сергія Пилипенка, голови Спілки «Плуг», молоді письменники, перші засновники радянської літератури — Іван Сенченко, Олександр Копиленко, Володимир Сосюра, Павло Усенко. Дехто зціпив зуби, щоб не довелося й собі лізти до кишені за хусточкою. Переглядаємось: новела написана ще нетвердою рукою, натуралізм переплітається з лірично-імпресіоністичною манерою, проте нікого не залишає байдужим.

Багато значить уміння надати словам при виконанні художнього твору відповідного звучання, не театральної афектації, а природної інтонації, що саме й діє на емоції. Це добре

розумів автор новели: він читав артистично, та ще й напам´ять, що посилювало ефект.

Це була одна із перших надрукованих Косинкою новел. Вона хутко завоювала серед читачів велику популярність. Таємниця полягала перш за все в злободенній тематиці, а подруге,— в глибокому знанні селянської психології. Це було притаманно і всім іншим його новелам.

Косинка Григорій. Гармонія: Оповідання.

Публіцистика. Спогади про Григорія Косинку.— К., 1998.