Талановитий новеліст, чільний представник національного відродження Аркадій Панасович Любченко народився 20 березня в с. Староживотів Уманської округи (тепер с. Новоживотів Вінницької обл.). 1918 року закінчив Сквирську гімназію. Належав до літературних організацій «Гарт», «Вапліте». 1926 року видав блискучу збірку новел «Буремна путь». Автор сатиричних повістей «Образа» (1927), «Земля горить» (1933) та ліричної повісті в новелах «Вертеп» (1929), в якій відбито філософію «вітаїзму». Збагатив українську прозу новою проблематикою, плекав різноманітні жанрові різновиди новел, за що М. Хвильовий назвав його «вибагливим, вишуканим мініатюристом» європейського масштабу. Важливу естетичну роль у новелах митця відіграє художня деталь, стислий сюжет, підтекст. Його твори написані в поетиці модернізму, зокрема імпресіонізму. Однак прозаїк застосовує і реалістичні компоненти художнього моделювання героїв, витворюючи неповторний світ почуттів і переживань людини. Помер 1945 року в Німеччині під час операції на шлунку.