Підготовка кандидата в аудитори включає теоретичну підготовку (в обсязі відповідних навчальних програм) і стажування (за обраним видом робіт у сфері сертифікації і за обраною спеціалізацією).

Теоретичну підготовку кандидатів проводять навчальні заклади, які отримали дозвіл на проведення такої діяльності, з відривом кандидата від виробництва.

Кандидати в аудитори з сертифікації систем якості у межах теоретичної підготовки проходять навчальне стажування, пов´язане з участю в розробленні або експертизі документів системи якості на підприємстві.

Після закінчення курсу теоретичної підготовки кандидат складає іспит і за умови задовільної оцінки одержує посвідчення відповідної форми та проходить стажування в будь-якому органі з сертифікації.

Стажування передбачає участь кандидата щонайменше у двох аудитах, які проводяться акредитованими органами сертифікації, або органами з акредитації випробувальних лабораторій.

Стажування здійснюється відповідно до певних завдань, програм, методів та процедур перевірок, що проходять під час проведення сертифікації продукції (послуг), систем якості або атестації виробництв чи акредитації випробувальних лабораторій, за програмою стажування, узгодженою керівником органу із сертифікації (акредитації), що здійснює аудит.

Кандидату під час стажування можуть бути доручені будь-які роботи, що виконують атестовані аудитори у процесі проведення аудиту. Кандидат веде щоденник, у якому фіксує виконання доручених робіт.

Керівництво та організація роботи кандидата під час аудиту покладається на керівника стажування, який призначається в установленому порядку.

Після закінчення стажування керівник складає відгук-оцінку. Відгук-оцінка має містити такі відомості:

прізвище, ім´я та по батькові кандидата;

назву та адресу організації, що є місцем постійної роботи кандидата;

посаду кандидату;

назву та адресу організації чи випробувальної лабораторії, де відбувалося стажування;

вид аудиту (аудит системи якості, атестація виробництва, акредитація випробувальної лабораторії, перевірка підготовки, проведення і результатів сертифікаційних випробувань продукції);

характеристику кандидата, в якій зазначається його вміння володіти на практиці методами аудиту (дослідження, опитування, оцінювання) та складати звіт;

здатність до організаторської діяльності під час аудиту;

особисті якості (згідно з вимогами, що були розглянуті вище);

зауваження та рекомендації щодо проведення аудиту;

оцінку діяльності кандидата.

Оцінка діяльності кандидата має такі градації (рівні):

кандидат відповідає вимогам проведення аудиту;

кандидат відповідає вимогам проведення аудиту, але виявлені деякі непринципові недоліки, що можуть бути усунуті внаслідок подальшої практичної роботи;

кандидат не відповідає вимогам проведення аудиту.

У разі негативної оцінки керівник стажування має її обґрунтувати.

Підготовка кандидатів в аудитори (теоретична підготовка та стажування) може бути організована за межами України за узгодженою програмою на підставі угоди з організацією, яка відповідає за підготовку аудиторів у відповідній системі сертифікації.

У цьому випадку призначається керівник з боку України, який відповідає за виконання вимог навчальної програми і програми стажування.

Атестацію аудиторів здійснює постійно діюча атестаційна комісія, яка складається з висококваліфікованих спеціалістів з різних видів діяльності (організацій та установ Держспоживстандарту, Національного органу з акредитації, інших міністерств та відомств, науки, промисловості, вищих навчальних закладів, товариств із захисту прав споживачів тощо).

Процес атестації аудиторів складається з таких основних етапів:

розгляд заявки кандидата і аналіз поданих документів;

перевірка і оцінювання кандидата;

оформлення результатів атестації;

видача сертифіката аудитора.

Члену атестаційної комісії, який професійно та регулярно займається питаннями контролю якості продукції, випробувань чи розроблення систем якості, сертифікат аудитора видається на підставі його заяви та рішення голови атестаційної комісії.

Кандидат, що претендує на атестацію, має подати заяву до атестаційної комісії.

До заяви додаються такі документи:

копія диплома про вищу освіту;

копія посвідчення про закінчення теоретичного курсу;

відгук-оцінка про стажування;

довідка (виписка з трудової книжки або інший офіційний документ), яка підтверджує наявність практичного досвіду роботи;

копія документа про володіння іноземною мовою (посвідчення про закінчення курсів тощо) у разі наявності;

три фотокартки розміром 3x4 см.

Заява розглядається у місячний термін, а також готується письмовий висновок про доцільність і форму проведення перевірки та оцінювання кандидата атестаційною комісією.

У разі негативного результату кандидат може після усунення недоліків, наведених у висновку, вдруге подати заяву на атестацію.

Перевірку та оцінювання кандидата здійснює атестаційна комісія у формі, зазначеній у письмовому висновку (екзамен, тести, співбесіда, розгляд письмового реферату на задану тему тощо). Вони здійснюються у межах затвердженої навчальної програми (за обраним видом робіт у галузі сертифікації та обраною спеціалізацією). За результатами перевірки та оцінювання кандидата атестаційна комісія приймає рішення про затвердження або відхилення його кандидатури. Рішення приймається більшістю голосів. У разі однакової кількості голосів приймається рішення, за яке голосував голова атестаційної комісії.

Кандидат, кандидатура якого була відхилена, має право на повторну атестацію через термін, який встановлює атестаційна комісія.

У разі позитивного рішення атестаційної комісії кандидату видається сертифікат аудитора на три роки, який реєструється у Реєстрі Системи. Під час оформлення сертифіката аудитора заповнюється також особова картка аудитора. Аудитор заповнює особову картку аудитора і підписує "Кодекс поведінки аудитора".

Для продовження сертифіката аудитор має за шість місяців до закінчення терміну його дії подати нову заяву. Порядок повторної атестації встановлюється залежно від результатів діяльності аудитора і може передбачати повну або скорочену процедуру.

Визнання сертифікатів аудиторів, виданих у системах сертифікації інших країн, здійснює атестаційна комісія.

Визнанню підлягають сертифікати аудиторів, що видані в межах:

міжнародних та регіональних систем сертифікації, до яких приєдналась Україна та країна, що видала сертифікат;

угод між відповідними організаціями України та керівними органами систем сертифікації інших країн про взаємне визнання сертифікатів аудиторів.

Скасування сертифікатів аудиторів здійснюється за таких обставин:

відсутність практичної діяльності аудитора з проведення обраних видів робіт у галузі сертифікації протягом двох календарних років;

наявність грубих порушень з боку аудитора (недостовірність оцінок, не- об´єктивність під час аналізу фактичних даних, порушення етичних норм тощо).

Письмове повідомлення про скасування сертифіката направляється аудитору, а також у керівні органи систем сертифікації інших країн, з якими укладено угоди про взаємне визнання. Аудитор виключається з Реєстру Системи і повертає скасований сертифікат. Він має право подати письмову апеляцію в таких випадках:

якщо порушені правила та процедури щодо проведення атестації;

.необґрунтовано відхилена кандидатура кандидата;

необґрунтовано скасований сертифікат аудитора.

Апеляція має містити обґрунтовані аргументи щодо незгоди з одержаним рішенням. Апеляційна комісія заслуховує аудитора і приймає остаточне рішення.

На завершення варто зазначити, що під час аудиту систем управління навколишнім середовищем загальні принципи, процедури аудиту і вимоги до аудиторів не відрізняються від розглянутих вище, але предметом аудиту є екологічна діяльність організації.