Будь-яка система у сфері якості є предметом постійних перевірок, які полягають у контролі, інспектуванні та аудиті її якості. ДСТУ ISO 9000—2001 дає такі визначення цих понять:

Перевірка — підтвердження наданням об´єктивних доказів, що встановлені вимоги виконано.

Контроль якості — складова управління якістю, зосереджена на виконання вимог до якості.

Інспектування якості — оцінювання відповідності шляхом спостереження і висловлювання припущень, супроводжуваних, за потребою, вимірюваннями, випробуваннями чи калібруванням.

Аудит — систематичний, незалежний і задокументований процес отримання доказів аудиту і об´єктивного їх оцінювання з метою визначення ступеня виконання критерію аудиту.

Доказ аудиту — протоколи, виклади фактів чи інша інформація, що є істотними для критеріїв аудиту і уможливлюють їхню перевірку.

Критерії аудиту —- сукупність політики, методик чи вимог, які використовують як еталон.

Дані аудиту — результати оцінювання зібраних доказів аудиту за критеріями аудиту.

Аудитор — особа, яка має компетентність для проведення аудиту.

Компетентність — доведена спроможність застосовувати знання та вміння.

Технічний експерт — особа, яка володіє спеціальними знаннями чи досвідом щодо предмета аудиту.

Програма аудиту — один чи декілька аудитів, запланованих на певний період часу і спрямованих на досягнення конкретної мети.

Об´єкт аудиту — організація, піддана аудиту.

У сфері якості аудит поділяється на:

аудит систем управління (якістю чи навколишнім середовищем);

аудит якості продукції;

аудит якості процесів.

Аудит систем управління — призначений для оцінювання відповідності системи в цілому або окремих її елементів встановленим вимогам і ефективності функціонування системи в організації.

Аудит якості продукції — призначений для визначення відповідності фактичних характеристик показників її якості заданим. Він може здійснюватись на різних етапах виробництва продукції. Об´єктами аудиту можуть бути як сама продукція, так і її складальні одиниці та деталі.

Як правило, аудит якості продукції проводиться у вигляді додаткових випробувань готової продукції, яка пройшла приймальні випробування і знаходиться на складі. При цьому перевіряють ті характеристики показників якості, які є важливими для споживача.

Аудит якості процесу — призначений для оцінювання відповідності процесу виробництва продукції встановленим вимогам. Він проводиться для того, щоб оцінити можливості забезпечення якості при проходженні процесу, в т. ч. і з метою його сертифікації.

Аудит може бути внутрішнім і зовнішнім.

До внутрішнього аудиту, який іноді називають "аудитом першою стороною", належить аудит, який проводиться звичайно або самою організацією, або за її дорученням для внутрішніх цілей і може служити основою для декларування відповідності.

До зовнішніх аудитів належать ті, що їх звичайно називають "аудити другою стороною" або "аудити третьою стороною".

Аудити другою стороною проводяться сторонами, що мають певний інтерес до діяльності організації, наприклад, замовниками або іншими особами за їхнім дорученням.

Аудити третьою стороною проводяться зовнішніми незалежними організаціями. Ці організації здійснюють сертифікацію чи реєстрацію на відповідність вимогам чинних нормативних документів.

Якщо системи управління якістю та навколишнім середовищем перевіряють разом, це називається "комбінованим аудитом". Якщо дві чи декілька організацій здійснюють разом аудит одного об´єкта аудиту, це називається "спільним аудитом".

Нормативними документами, що до цього часу регламентували процедури аудиту систем управління якістю, були стандарти ISO 10000 та ДСТУ 3418—96, а аудиту систем управління навколишнім середовищем — стандарти ДСТУ ISO 14010—97, ДСТУ ISO 14011—97 та ДСТУ ISO 14012—97.

На сьогодні міжнародною організацією ISO розроблено і прийнято стандарт ISO 19011:2002, який регламентує процедури внутрішнього і зовнішнього аудиту систем управління якістю і систем управління навколишнім середовищем та вимоги до аудиторів.

У цьому розділі розглядаються національні і міжнародні нормативні документи з аудиту у сфері якості.