Правові, організаційні та економічні засади акредитації органів з оцінки відповідності в Україні знайшли своє відображення у прийнятому Верховною Радою Законі України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності".

Акредитацією називають процедуру, у ході якої Національний орган акредитації документально засвідчує компетентність юридичної особи чи, відповідно, органу з оцінювання відповідностей виконувати певні види робіт (випробування, калібрування, сертифікацію, контроль).

Орган контролю — це орган, який здійснює оцінювання відповідності шляхом спостережень і висновків, що супроводжуються відповідними вимірами, випробуваннями і калібруванням.

До органу з оцінки відповідності належать: випробувальна або калібрувальна лабораторія, орган сертифікації, орган з контролю, які діють у сфері оцінювання відповідності продукції, процесів, послуг і персоналу вимогам, встановленим законодавством.

Метою акредитації є:

забезпечення єдиної технічної політики у сфері оцінювання відповідності;

забезпечення довіри споживачів до діяльності щодо оцінювання відповідності;

створення умов для взаємного визнання результатів діяльності акредитованих органів на міжнародному рівні;

усунення технічних бар´єрів у торгівлі;

Діяльність з акредитації базується на таких основних принципах:

забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх зацікавлених сторін;

загальнодоступності та неупередженості проведення робіт з акредитації;

прозорості діяльності з акредитації;

професійної компетенції виконавців робіт;

добровільності акредитації;

забезпечення участі органів виконавчої влади та громадських організацій на паритетній основі;

застосування гармонізованих з міжнародними та європейськими стандартами вимог щодо акредитації;

дотримання суспільних інтересів;

конфіденційності інформації, отриманої у процесі акредитації.

Акредитація здійснюється Національним органом з акредитації, який є

державною неприбутковою організацією, створеною центральним органом виконавчої влади з питань економіки.

Національний орган з акредитації очолює керівник, який призначається на посаду і звільняється з посади центральним органом виконавчої влади з питань економіки.

До складу Національного органу з акредитації входять:

рада з акредитації;

технічні комітети з акредитації;

комісія з апеляцій.

Основними функціями Національного органу з акредитації є:

акредитація органів з оцінювання відповідності з подальшим контролем за їх відповідністю вимогам акредитації, прийняття рішення щодо акредитації, її поновлення, тимчасового припинення або визнання недійсною;

розроблення правил процедур і затвердження програм акредитації органів з оцінювання відповідності, а також здійснення контролю за їх відповідністю вимогам акредитації;

організація навчання, підготовки персоналу з акредитації і надання йому повноважень проводити діяльність з акредитації відповідно до вимог, встановлених законодавством;

ведення реєстрів акредитованих органів з оцінювання відповідності, а також персоналу з акредитації;

представництво та участь від України у міжнародних, європейських та інших регіональних організаціях з акредитації;

укладання в установленому законодавством порядку міжнародних договорів про співпрацю та взаємне визнання акредитації органів з оцінювання відповідності;

участь у роботі щодо гармонізації нормативно-правових актів та нормативних документів з міжнародними та європейськими правилами і стандартами, які визначають вимоги до національного органу з акредитації та акредитованих органів;

ведення фонду нормативно-правових актів і нормативних документів з питань акредитації;

організація інформаційного забезпечення з питань акредитації.

Рада з акредитації є дорадчо-наглядовим органом Національного органу з акредитації. Вона формується на паритетних засадах:

з представників центральних органів виконавчої влади;

представників акредитованих органів з оцінювання відповідності;

представників підприємств, установ та організацій, Національної академії наук України, інших наукових установ та громадських організацій.

Основними функціями ради з акредитації є:

розроблення рекомендацій щодо формування політики у сфері акредитації та нагляд за її проведенням;

нагляд за здійсненням акредитації відповідно до принципів, норм і вимог, встановлених законом та іншими нормативно-правовими актами;

надання рекомендацій щодо затвердження правил процедур та управління проведенням робіт з акредитації, здійснення контролю і розгляду апеляцій, в т. ч. визначення розмірів зборів за послуги у сфері акредитації;

погодження кваліфікаційних вимог, порядку та правил атестації персоналу з акредитації, складу атестаційної комісії персоналу;

затвердження та звільнення членів комісії з апеляцій;

погодження положення про комісію з апеляцій та змін до нього;

підготовка пропозицій стосовно контролю за здійсненням акредитації та організацій з фінансової діяльності Національного органу з акредитації;

прийняття рекомендацій щодо укладання міжнародних договорів про співробітництво та взаємне визнання акредитації органів з оцінювання відповідності;

розгляд щорічного звіту про діяльність Національного органу з акредитації.

Положення про Раду з акредитації та її склад затверджує центральний

орган виконавчої влади з питань економіки.

Технічні комітети з акредитації виконують такі основні функції:

розроблення методичних рекомендацій з питань акредитації;

визначення спеціальних вимог і додаткових критеріїв акредитації у відповідних сферах, підготовка і надання пропозицій Національному органу з акредитації.

Положення про технічні комітети затверджує Національний орган з акредитації.

Комісія з апеляцій. Орган оцінювання відповідності може оскаржити дії та рішення Національного органу з акредитації щодо відмови в акредитації шляхом подання апеляції до комісії з апеляцій або в судовому порядку.

Положення про комісію з апеляцій затверджує керівник Національного органу з акредитації.

Згідно з законом можуть бути акредитовані органи з оцінювання відповідності будь-якої форми власності, а саме:

випробувальні та калібрувальні лабораторії;

органи з сертифікації продукції, процесів та послуг;

органи з сертифікації систем якості і систем управління навколишнім середовищем;

органи з сертифікації персоналу;

органи контролю.

Акредитовані органи з оцінювання відповідності мають:

дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері акредитації, на відповідність яким вони акредитовані;

посилатися на акредитацію тільки стосовно тих робіт, на здійснення яких їх було акредитовано;

оплачувати всі роботи, пов´язані з їх акредитацією;

припинити посилання на акредитацію у своїй документації та рекламі у разі припинення дії або визнання недійсним атестата про акредитацію.

Джерелами фінансування робіт з акредитації є:

кошти, отримані як оплата робіт з акредитації;

кошти Державного бюджету України;

інші кошти, передбачені законом.

Фінансуванню в межах виділених бюджетних коштів у сфері акредитації підлягають:

науково-дослідні роботи;

розроблення проектів нормативно-правових актів та нормативних документів з питань акредитації;

участь у роботі міжнародних, європейських та інших регіональних організацій.