До процесів системи управління якістю продукції на стадії її пакування та складування належать:

проведення заходів із забезпечення якості при транспортуванні, вантажно-розвантажувальних роботах та складуванні продукції;

ідентифікація та простежуваність матеріалів, напівфабрикатів, деталей, складальних одиниць, готової продукції;

очищення, пакування та зберігання продукції;

перевірка комплектності та пакування, технічної й товаросупровідної документації.

Операції транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи та складування мають бути задокументовані. Замовник може домовитись про вимоги щодо пакування.

Процедури з виконання вантажно-розвантажувальних робіт слід організувати таким чином, щоб не були пошкоджені вироби і не відбулося погіршення якості.

Необхідно врахувати такі чинники:

маса та розмір виробу;

наявність відповідних затискувальних пристроїв для закріплення крюків чи піднімальних пристроїв;

необхідність у спеціальній тарі для переміщення між різними точками виробництва;

необхідність уникнути надлишкової вібрації та несподіваної зміни температур для визначення типів матеріалів;

запобігання появі корозії, плям шляхом нанесення захисного шару мастил;

створення умов щодо запобігання змішуванню виробів з іншими виробами, які не пройшли випробування або відрізняються за якістю. Дуже важливо, щоб відмітки ідентифікації виробу не були знищені під час вантажно- розвантажувальних робіт, та щоб вони були помітними для швидкої ідентифікації;

чистота під час вантаження та розвантаження деяких матеріалів і виробів, наприклад ліків, оптичних деталей тощо;

захист персоналу під час вантаження та розвантаження небезпечних матеріалів і виробів;

регулярна профілактика обладнання для вантажно-розвантажувальних робіт.

Правила та умови зберігання матеріалів, які надходять, виробів, що перебувають у процесі виробництва, та кінцевих виробів мають забезпечувати захист цих виробів від несприятливих дій навколишнього середовища та гарантію їх зберігання. Персонал, задіяний у цій сфері, повинен бути ознайомлений з інструкціями щодо зберігання різних видів продукції. Ці інструкції поміщають на видному місці на ділянках зберігання для полегшення звертання до них та виконання. Якщо є можливість, спеціальні умови зберігання мають бути також позначені на тарі чи упаковці.

Доступ на склади має бути обмежений, а для отримання, зберігання та видачі матеріалів і виробів зі складу затверджується відповідна методика. Для запобігання псуванню матеріалів і виробів під час зберігання, у разі потреби, мають бути вжиті відповідні заходи (захисні покриття тощо). При визначенні місця зберігання враховують такі фактори, як вентиляція, освітлення, циркуляція повітря, можливість забруднення іншими виробами тощо. Необхідно також передбачити доступ до обладнання для навантаження і розвантаження.

Слід ретельно контролювати дати закінчення термінів зберігання всіх виробів, які мають обмеження щодо термінів зберігання. Такі вироби повинні відправлятися у порядку надходження. Необхідно вести детальну реєстрацію таких виробів, щоб вжити відповідні заходи у випадку закінчення терміну зберігання. Для забезпечення гарантії того, що вироби під час зберігання не зіпсувалися, необхідно проводити періодичну перевірку всіх матеріалів та виробів, що зберігаються. Якщо виявлено зіпсовані матеріали чи вироби, необхідно вжити заходів щодо їхньої ізоляції, вирішення питань щодо їхнього використання.

Пакування призначається для захисту виробів під час вантажно-розвантажувальних робіт, транспортування та зберігання до використання замовником. Тип упаковки визначається характером виробу. Пакувальний матеріал не повинен погіршувати якість виробу. Це особливо важливо для харчових продуктів, хімічних та вибухових речовин.

Іншими факторами, від яких залежить характер пакування, є вид (види) транспортування, умови довкілля та період зберігання в упаковці.

Якщо використовують перероблені, старі чи використані раніше пакувальні матеріали, необхідно переконатись, що старе маркування повністю ліквідоване, а нове маркування добре нанесене. Навіть якщо використовують нову упаковку, чітке маркування має суттєве значення для правильного поводження з виробом.

На упаковці необхідно проставити спеціальні вказівки щодо поводження з виробом та зберігання. Чорнила та фарби, які використовують для маркування, не повинні спричиняти пошкодження чи псування виробів або стиратись під час транспортування.

Якщо пакують харчові продукти та інші вироби з обмеженим терміном зберігання, на упаковці потрібно чітко проставляти дату закінчення терміну для інформування замовника чи споживача.

Іноді замовник висуває спеціальні вимоги щодо пакування, включаючи ідентифікацію, маркування та інші інструкції, які мають наноситися на упаковку, чи вказуватись у товаросупровідній документації. Ці вимоги повинні бути чітко визначеними та реалізовані відповідними службами.

Ідентифікація матеріалів, виробів, деталей, складних одиниць є важливою вимогою системи менеджменту якості з таких причин:

правильна ідентифікація виробів, матеріалів, деталей запобігає порушенням під час оброблення;

існує гарантія, що під час оброблення використовують тільки ті деталі і матеріали, які відповідають технічним умовам;

сприяє процесові аналізу недоліків та прийняттю коригувальних заходів;

стає можливим вилучення дефектних виробів з експлуатації;

дає можливість використовувати матеріали з коротким терміном зберігання за принципом "першим надійшов — першим обслуговується".

Простежуваність виробів, матеріалів, деталей, складальних одиниць на всіх етапах виробництва забезпечується їх ідентифікацією за допомогою маркування, етикетування, ярликів, маршрутних листів.

Прийнята система ідентифікації має сприяти встановленню зв´язку виробу, матеріалу, деталей, складальної одиниці з документацією. Ідентифікація здійснюється за назвою та номером технічних умов (деталі) чи креслення шляхом нанесення на виріб чи упаковку штампу або етикетуванням.

Для здійснення простежуваності виробів недостатньо його ідентифікації за назвою та технічними умовами. Кожна деталь чи партія виробів отримує додаткову ідентифікацію (наприклад, основному обладнанню чи спеціальним деталям може бути надано серійний номер). Номер партії може бути наданий виробам, які виготовляють у певний проміжок часу, коли матеріали та умови виробництва не змінюються (наприклад, харчові продукти, ліки тощо).

При отриманні виробів, матеріалів, та деталей на підприємстві-виробнику вони мають бути ідентифіковані, їхній статус має перевірятися з погляду проходження контролю та випробувань.

Окремим виробам чи партіям надається спеціальний код чи серійний номер. У всіх реєстраційних даних з якості мають проходити серійні номери, які пов´язують ідентифікаційні матеріали з процесами, що вони пройшли, та персоналом, що працював з ними під час виробництва.

Для надання кодів чи номерів має бути розроблена методика. Необхідно розробити способи фіксації ідентифікаційного маркування на виробі та збереження його у процесі виробництва. Необхідно передбачити перенесення проштампованих номерів на оброблену поверхню до знищення номерів під час оброблення. Для хімічних речовин ідентифікація повинна бути відновлена на тарі з обробленим матеріалом на стадії, яка відбувається після оброблення.

Правильна система ідентифікації та простежуваності має суттєве значення для точного встановлення статусу контролю та випробувань виробу, локалізації причин виникнення дефектів; також для мінімізації витрат на роботи з їх виправлення.