Безкоштовна бібліотека підручників
Менеджмент якості

5.5. Відповідальність вищого керівництва в системі управління якістю


Вище керівництво підприємства чи організації повинне надавати свідчення дотримання взятих зобов´язань щодо розроблення та впровадження системи якості, постійного підвищення її дієвості шляхом:

доведення до організації ідеї важливості задоволення вимог споживача, а також обов´язкових і регламентувальних вимог, які регламентуються;

прийняття політики у сфері якості;

забезпечення прийняття завдань у сфері якості;

проведення аналізу.

Для задоволення потреб та очікувань споживачів керівництво організації повинне:

з´ясувати потреби й очікування своїх споживачів, зокрема потенційних;

визначити ключові характеристики продукту для споживачів;

встановити й оцінити рівень конкуренції на своєму ринку;

визначити свої можливості на ринку, слабкі місця та майбутні переваги за рахунок конкурентоспроможності.

Керівництво повинне забезпечити знання працівниками організації правових вимог і вимог, які регламентуються, що стосуються її продуктів, процесів та видів діяльності, зробити ці вимоги одним із елементів системи якості. Крім того, має приділитися увага:

сприянню етичному, ефективному та належному дотриманню поточних і перспективних вимог;

перевагам для зацікавлених сторін від перевищення вимог;

ролі організації в захисті інтересів суспільства.

Визначаючи політику у сфері якості, керівництво повинне брати до уваги:

рівень і тип майбутнього удосконалення, необхідного організації для досягнення успіху;

очікуваний чи бажаний рівень задоволення потреб споживача;

професійне зростання працівників організації;

потреби й очікування зацікавлених сторін;

потребу в ресурсах;

потенційну участь постачальників та партнерів.

Стратегічне планування організації та політика у сфері якості є основою для формування завдань у цій сфері. Завдання мають бути доведені до відома працівників організації у такий спосіб, щоб останні мали змогу долучитися до їх виконання. Мають бути визначені особи, відповідальні за розподіл виконання завдань у сфері якості. Ці завдання підлягають регулярному аналізові і, у разі потреби, перегляду.

Не обмежуючись перевіркою ефективності та дієвості системи якості, вище керівництво повинне розширити аналіз, перетворивши його на процес, який поширюється на всю організацію. Цей процес має передбачати й оцінювання ефективності системи. Такий аналіз має стати трибуною обміну новими ідеями, супроводжуватися відкритим обговоренням і оцінюванням вхідних параметрів, які, для стимулювання участі в них, мають очолюватися керівництвом.

Періодичність аналізу має визначатися потребами організації. Входи процесу аналізу необхідно давати виходи, що не зводяться тільки до ефективності та дієвості системи якості.

Вибір матеріалів на вході має враховувати інтереси споживачів та інших зацікавлених сторін, включаючи:

стан і результати виконання завдань у сфері якості й заходів з її вдосконалення;

стан виконання пунктів заходів за результатами аналізу з боку керівництва;

результати проведених аудитів, самооцінювання організації;

відгуки зацікавлених сторін про ступінь задоволення їхніх потреб;

чинники, пов’язані з ринком, а саме: технологію, проектно-конструкторські роботи, показники конкурентів;

результати заходів із зіставного оцінювання;

показники постачальників;

нові можливості вдосконалення;

контроль процесів і невідповідностей продукту;

оцінювання ринку та ринкові стратегії;

стан стратегічного партнерства;

фінансові результати, пов´язані з якістю заходів;

інші чинники, здатні відбиватися на діяльності організації, наприклад, фінансові, соціальні чи екологічні умови, відповідні зміни у регламентах та законах.

До виходів можуть належати:

показники якості продукту та процесів — намічені та реально досягнуті;

завдання поліпшення показників організації;

оцінювання придатності структури та ресурсів організації;

стратегії та ініціативи щодо маркетингу, продуктів, задоволення потреб споживачів та інших зацікавлених сторін;

плани попередження та зменшення втрат для виявлення ризиків;

інформація про стратегічне планування для майбутніх потреб організації.

Вибрані виходи мають доводитися до персоналу організації для демонстрації того, яким чином процес аналізу з боку керівництва веде до нових завдань, які принесуть організації користь.



|
:
Банківський менеджмент
Менеджмент гостиниц и ресторанов
ПОДАТКОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
Менеджмент якості
Маркетинг
Організація праці менеджера
Основи менеджменту
Культура ділового спілкування менеджера