Право власності на національні стандарти, кодекси усталеної практики, класифікатори та каталоги належить державі. Від імені держави права на ці документи здійснює Центральний орган.

Право власності на інші стандарти, створені іншими суб´єктами стандартизації, належить тим суб´єктам, за кошти яких вони створені або яким воно передане в установленому порядку.

Національні стандарти, кодекси усталеної практики, класифікатори та каталоги видає, перевидає та розповсюджує Центральний орган.

Видання і розповсюдження документів міжнародних (регіональних) організацій зі стандартизації, членом яких є Україна, здійснюють Центральний орган та інші суб´єкти стандартизації на підставі положень цих організацій.

Забороняється повністю чи частково відтворювати, тиражувати і розповсюджувати як офіційні видання будь-які стандарти, кодекси усталеної практики, технічні умови або їх частини без дозволу їх власника чи уповноваженої ним особи, крім випадків передбачених законом України.

У разі відтворення чи розповсюдження стандарту, кодексу усталеної практики, технічних умов без дозволу їх власника чи уповноваженої ним особи суб´єкт стандартизації не несе відповідальності за невідповідність тексту документа, який розповсюджується, його офіційному тексту чи за наслідки, спричинені застосуванням такого документа. Суб´єкт стандартизації має право на відшкодування збитків, завданих йому несанкціонованим поширенням стандарту, кодексу усталеної практики, технічних умов відповідно до закону України.

Інформаційні послуги надаються шляхом опублікування офіційних текстів стандартів, інформаційних та довідкових видань, а також їх розповсюдження інформаційними мережами в ініціативному порядку та на замовлення.

Центральний орган через національний Інформаційний фонд нормативних документів та Національний центр міжнародної інформаційної мережі ISONET WTO забезпечує інформацією вітчизняних та іноземних користувачів.

Для інформаційного забезпечення користувачів Центральний орган організовує формування каталогу нормативних документів у сфері стандартизації на національному рівні, встановлює правила його створення та ведення.

Суб´єкт стандартизації, відповідальний за розроблення і схвалення стандартів, які можуть створити технічні бар´єри у торгівлі, надає відповідну інформацію Центральному органу, який через міжнародну інформаційну мережу ISONET WTO надає цю інформацію користувачам у терміни, встановлені кодексом усталеної практики стандартизації.

Міжнародне співробітництво у сфері стандартизації

Центральний орган відповідно до Закону представляє інтереси України в міжнародних організаціях зі стандартизації, вживає заходів щодо адаптації законодавства України у сфері стандартизації до законодавства ЄС, співпрацює у цій сфері з відповідними органами інших країн, приймає рішення про приєднання до міжнародних (регіональних) систем стандартизації, укладає договори про співпрацю та здійснення робіт у сфері стандартизації.

Якщо міжнародним договором, згода на обов´язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законом, то застосовуються норми міжнародного договору.

Фінансування робіт зі стандартизації

Роботи зі стандартизації фінансуються замовниками цих робіт. Джерелами фінансування є:

• кошти Державного бюджету України;

кошти, передбачені на виконання програм і проектів;

кошти суб´єктів господарювання;

кредити банків;

інші кошти, передбачені законом.

Витрати підприємств, пов´язані з розробленням стандартів, належать до витрат на науково-технічне забезпечення їх господарської діяльності.

Витрати на роботи зі стандартизації бюджетних установ та організацій відшкодовуються за рахунок коштів, передбачених на їх утримання.

Замовниками робіт зі стандартизації за кошти Державного бюджету України є центральні органи виконавчої влади, на які законодавством покладено відповідальність за технічне регулювання у визначених сферах діяльності.

Замовлення робіт зі стандартизації за кошти Державного бюджету України, у т. ч. на державне оборонне замовлення, здійснюється без проведення торгів (конкурсів, тендерів).

Кошти, одержані від реалізації національних, регіональних і міжнародних стандартів, спрямовуються виключно на виконання робіт зі стандартизації та розвиток науково-технічної бази.