Кожний правовий інститут відповідає певній групі суспіль­них відносин. Інститут податкового права охоплює відповідну систему відносин, що й становить предмет податкового права. Предметом податкового права є група однорідних суспільних відносин, що визначають надходження коштів від платників до бюджетів у формі податків і зборів. Предмет регулювання охоплює сукупність певних специфічних відносин. Це дозво­ляє виділити останні із загальної маси фінансових відносин. Особливістю їх є рух грошей у власність держави знизу вгору (від платника до бюджету) у формі податків і зборів. Відноси­ни з розподілу цих коштів, виділення їх на задоволення дер­жавних потреб (тобто рух згори вниз), хоча і регулюються фі­нансовим правом, але вже не є предметом податкового права.

Характерною рисою податкових відносин є їх майновий ха­рактер — виконання податкового обов´язку означає передачу у власність або розпорядження держави певних коштів. У зв´яз­ку з цим необхідно погодитися з С. Д. Ципкіним, який, визна­чаючи майновий характер податкових відносин, стверджував, що невиконання податкового зобов´язання заподіює матеріаль­ний збиток державі, порушує загальнодержавні інтереси. У по­даткових правовідносинах найбільш чітко, порівняно з усіма іншими фінансовими правовідносинами, простежуються дер­жавно-владна і майнова сторони. Відносини щодо зборів і по­датків є владно-майновими. З одного боку, держава наділяє ком­петентні органи владними повноваженнями і контролює надход­ження коштів до бюджету, а з іншого — податкові надходження є одним з основних каналів формування власності держави, хоча спочатку й у специфічній грошовій формі.