§ 4. «Слово» і «Моління» Данила Заточника
В умовах наростання роздробленості Русі і зовнішньої небезпеки наприкінці XII — початку XIII ст. пристрасно пролунало «Слово» і «Моління» Данила Заточника. Напередодні татаро-монгольської навали на Русь він із тривогою писав: «Не дай же, Господи, в полон землі нашій язиком (тобто народом), не знаючим Бога». Автор твору (у двох частинах) знаходиться у в´язниці і звертається до великого князя з проханням захистити його від утисків і звільнити з ув´язнення. Лиха Данила і всіх «сиріт» — від сваволі бояр, князівських слуг, багатіїв. Усі свої надії він пов´язує з освіченим, мудрим єдиновладдям. «Краще один смислен, — пише давньоруський мислитель, — паче десять во-лодіющих гради властелін без ума». Мудре правління — благо для держави, запорука її могутності. «Яко ж дуб кріпиться безліччю коренів, тако и град наш твоєю державою». «Кораблю глава кормник, а ти, княже, людям своїм. ...Женам глава муж, а мужам князь, а князям Бог». Такою бачить природу влади Заточник.
Єдиновладдя князя, на його думку, послабляють «лукаві», думські бояри. «Не корабль топить людей, — застерігає Заточник, — але вітр: тако ж і ти, княже, не сам владієш, в журбу введуть тя думці твої». Багаті бояри, боярська самоправність засуджуються автором «Слова»: «...Боярин багатий й сильний і він на князя свого мислить все зле». «Лукавим» радникам він протиставляє «мудрого мужа», «розумного боярина» не за знатністю походження, а за освітою і розумом. Вони приносять славу і державі, і самому князю. Такі радники будуть діяти «по правді» і справедливості.
Важливим елементом великокнязівської влади і безпеки країни Заточник вважає наявність «множества воїв». Запорукою дієздатності влади є «царська гроза», як проти зовнішніх ворогів, так і проти тих, хто творить беззаконня. Він закликає князя до зваженої політики, захисту слабких і знедолених. Нагадує, народ — джерело князівського багатства і могутності.
Отже, підтримка Заточником сильної великокнязівської влади передбачає обмеження влади місцевих феодалів. Пізніше до його твору будуть звертатись інші мислителі середньовічної Русі.
Висновки
Таким чином, ідейні традиції Київської Русі спиралися на державотворчі процеси, відбивали інтереси реального політичного життя. Київські мислителі виступали на підтримку великокнязівської влади, централізованої держави — єдино можливих в тих умовах. Іларіоном, Нестором, Мономахом, Заточником розроблені критерії ідеального правителя — моральні (повна відповідність особистих якостей нормам християнської етики), юридичні (дотримання законності як у придбанні влади, так і в способах її реалізації), політичні (уміння забезпечити управління країною, мир із сусідами, союз з церквою, ефективну соціальну політику і т. д.). Важливими результатами були чітко сформульовані принципи політичної влади, її мети і рамки, обмежені нормами звичаїв і писаним правом («правдою»). Політична думка утверджувала і розвивала ідеї про природу влади і права, ролі законності, справедливості, милосердя в державі. Під впливом античної літератури тут починають проростати раціоналістичні і гуманістичні ідеї.
Принципи політики, права, моралі закріпилися й в афоризмах, прислів´ях і приказках, що побутували в Київській Русі: «Багатим усі люди друзі», «Хто багатьом страшний, той буде багатьох боятися», «Заздри не тому, хто більшої влади домігся, а тому, хто добре з похвалою залишив її», «Божевільна влада буває причиною зла», «Хто хоче іншими керувати, нехай спочатку навчиться володіти собою» та ін.
|
:
Адміністративне право України: тенденції трансформації в умовах реформування
Конкурентне право України
Дипломатичне представництво: організація і форми роботи
Аграрне право України
Історія держави і права України - Ч.1
Юридична деонтологія
Історія вчень про державу і право
Адміністративне право України
Аграрне право України
Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності)
Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади
Правове регулювання застосування сили працівниками правоохоронних органів
Цивільне право України. Загальна частина
Історія вчень про право і державу
Податкове право