5 березня 1953 р. після 30-річного перебування при владі помер Сталін, розпочалася боротьба за владу, яка закінчилася перемо­гою М. С Хрущова.

У середині липня 1953 р. на одному із засідань у Кремлі за іні­ціативою Хрущова був заарештований Л. Берія. У Москву були введені Кантемирівська і Таманська танкові дивізії для захисту від можливої спроби державного заколоту прихильниками Берії.

Липневий пленум 1953 p., де була засуджена антипартійна і антидержавна діяльність Л. Берії, одночасно поклав початок про­цесу реабілітації репресованих у роки сталінського режиму.

У 1954 р. Верховний Суд СРСР реабілітував тих, хто проходив по «ленінградській справі». У той же час відбулися процеси над організаторами сфабрикованих у сталінські часи численних справ і репресій.

1953-54 pp. були періодом пошуків нових орієнтирів в економіці. У вересні 1953 р. на Пленумі ЦК КПРС Хрущов вирішив провести низку важливих заходів у сільському господарстві (підвищення закупівельних цін на сільгосппродукцію, введення авансування праці колгоспників). Уперше було висловлено гострі критичні зау­важення щодо становища сільського господарства в СРСР.

Для найшвидшого вирішення зернової проблеми вже в 1953 р. було ухвалено активізувати освоєння цілинних земель. Пропаган­дистська кампанія, організована навколо цього завдання, викли­кала хвилю ентузіазму серед молоді. Ті, хто виїхав на освоєння цілинних земель, потрапили в надзвичайно скрутні умови через відсутність відповідного забезпечення цих заходів. Однак цілинні землі стали швидко освоюватись.Уже в 1954 р. цілина дала більше 40% валового збору зерна

Разом з тим екстенсивний шлях вирішення зернової проблеми не міг забезпечити стійкого ефекту. Низька врожайність цілинних земель, відсутність у цих районах належної матеріально-техніч­ної бази для розвитку сільського господарства значно ускладнили подальше освоєння цілини.

Значною подією суспільно-політичного життя країни став XX з´їзд КПРС, який відбувся у лютому 1956 р. Він ухвалив важливі рішення, спрямовані на докорінні зміни у промисловості і сільському господарстві, науці і культурі, міждержавних стосунках. На з´їзді було викрито культ особи Сталіна. Ліквідовувалися концтабори, з яких звільнялися сотні тисяч жертв сталінського терору. У 1957 р. була усунута опозиція курсу нового керівництва. Ключових позицій у партії та державі були позбавлені В.М. Молотов, Л.М. Каганович, ГМ. Малєнков. Поступово почав творитися культ М.С. Хрущова.

У 1961 р. на XXII з´їзді була прийнята нова програма КПРС, яка містила низку непродуманих положень і передбачень.У1962 р. було поділено партійно-державні і громадські органи управління на міські і сільські. Така реорганізація себе не виправдала і вже наприкінці 1964 року була ліквідована. Зміни в суспільно-полі­тичному житті не підкріплювалися глибинними демократичними перетвореннями і зазнавали краху. Збереження авторитарної форми правління при одночасному прагненні до реформ викли­кало невдоволення партійної бюрократії, якій реформи потрібні були лише для зміцнення своїх позицій. Поступово посилювалося невдоволення політикою реформ М.С. Хрущова, і у жовтні 1964 р. він був зміщений з посади першого секретаря ЦК КПРС та Голови Ради Міністрів СРСР

Але за «хрущовське десятиліття» країна зробила помітний крок уперед. Особливо великі зрушення відбулися у житловому будів­ництві.У 1956-1963 pp. у Радянському Союзі було побудовано житла більше, ніж за попередні 40 років. У 1957 р. почалося створення нових територіальних органів управління економікою — раднар-госпів та ліквідація старих — галузевих. Проте скоро стало ясно, що реформа звелася до простої бюрократичної реорганізації — сама адміністративно-командна система практично не постраждала.

У сільському господарстві Хрущов ліквідував МТС та передав техніку в руки колгоспів. Це розширило сферу дії господарських відносин, надало колгоспам більшої самостійності. Старі МТС стали станціями обслуговування, ремонту і постачання запасних частин. Але реформи Хрущова були непослідовними. Закупівля техніки колгоспами в обов´язковому плані, до того ж терміново, призвела до зубожіння колгоспів. Прискорене освоєння цілинних земель невдовзі призвело до виснаження ще недавно родючих ґрунтів. На початку 60-х pp. СРСР вперше масово почав купувати зерно за кордоном. Такими були неоднозначні підсумки «хрущов-ського десятиліття».