Сторони контракту можуть домовитися заздалегідь, яка сума має виплачуватися у формі відшкодування збитків у разі порушення контракту однією зі сторін. Наприклад, будівельник може домовитися з клієнтом, що він зобов´язаний платити по 100 фунтів стерлінгів за кожен додатковий день, якщо будівництво не завершиться у визначений термін. Право може визначати обіцяне відшкодування збитків як заздалегідь оцінені збитки або як штраф.

16.6.1. Заздалегідь оцінені збитки

За умови, що встановлена сума є справжньою спробою заздалегідь оцінити втрати, яких зазнає безвинна сторона, суд надасть їй чинності. Не має значення, чи фактична сума втрат більша або менша від суми, передбаченої в контракті: безвинна сторона повинна прийняти суму, яку їй дає контракт. У справі "Целюлоз Ацетат Сілк Ко" проти "Віднес Фоундри" (1933 р.) відповідачі зобов´язалися побудувати цех для позивачів до певної дати. Вони погодилися платити відшкодування збитків по 20 фунтів стерлінгів на тиждень у разі незавершений будівництва у встановлений термін. Будівництво було завершене із запізненням на ЗО тижнів. Позивачі порушили справу, вимагаючи відшкодування своїх фактичних втрат — 5850 фунтів стерлінгів. Рішення: відповідачі зобов´язані заплатити лише 600 фунтів стерлінгів (тобто по 20 фунтів стерлінгів за 30 тижнів).

16.6.2. Штраф

З іншого боку, "умова про відшкодування збитків" може насправді бути за своїм характером загрозою, яка висить над іншою стороною, щоб забезпечити ефективне виконання нею контракту. У такому разі визначена до сплати сума називається штрафом. Оскільки штраф має на меті забезпечити ефективне виконання контракту, право справедливості встановило норму, що безвинна сторона матиме достатню компенсацію, якщо їй буде видано фактичну суму її втрат.

Якщо, однак, передбачений штраф не достатній для компенсації позивачу, можливий вибір:

а) позивач може подати позов на підставі умови про штраф — у цьому разі він не може одержати суму більшу, ніж передбачено цією умовою;

б) або він може подати позов про порушення контракту і відшкодувати всі збитки в повному обсязі.

Часом важко визначити, чи сума, що підлягає виплаті за контрактом, є заздалегідь оціненими збитками, чи вона є штрафом. Суди виробили вказівки, що допомагають розрізнити їх. Ці вказівки узагальнені у справі Данлоп проти "Нью Герадж" (1915 р.) таким чином:

а) той факт, що сторони застосували вислів "штраф" аби "заздалегідь оцінені збитки" не має вирішального значення. Суд повинен вирішити, чи передбачена

сума є справжньою попередньою оцінкою можливих втрат (у цьому разі це заздалегідь оцінені збитки), чи ні (в такому разі це штраф);

б) сума буде штрафом, якщо вона надто велика й перевищує найбільшу суму втрат, можливу внаслідок порушення контракту;

в) якщо зобов´язання сторони, котра дає обіцянку, за контрактом полягає у виплаті певної суми грошей до певної дати й домовлено, що якщо вона цього не

зробить, то буде зобов´язана заплатити більшу суму, більша сума становитиме штраф. У справі Беттс проти Берча (1859 р.) контракт про продаж запасів

товарів і обладнання пабу передбачав, що в разі невиконання контракту будь-яка сторона повинна заплатити іншій 50 фунтів стерлінгів. Було ухвалено

рішення, що це штраф, бо якщо продавець недовиконає зобов´язання навіть на 1 фунт стерлінгів, то він повинний заплатити 50 фунтів стерлінгів;

г) з урахуванням умов попередніх правил, якщо сталася лише одна подія, у зв´язку з якою має бути виплачена певна сума коштів, то це вважається

відшкодуванням заздалегідь оцінених збитків.