Контракт, що підпадає під дію кримінального права або порушує цивільне право, є протиправним. Судові справи, що мають на меті виконання в судовому порядку найтяжчих злочинів (таких як вбивство на замовлення), з цілком очевидних причин ніколи не розглядаються в суді. Якби, однак, хтось, визнаний винним у такому вбивстві, спробував у судовому порядку обстоювати своє право на плату за вбивство, він програв би на тій підставі, що контракт був протиправним.

Цей принцип ілюструє справа Вігос проти Боустеда (1951 p.). Відповідач послав свою доньку до Італії. У той час діяло Положення про валютний контроль, введене в дію Законом про валютний контроль 1947 p., згідно з яким придбання іноземної валюти в значних обсягах або вивезення фунтів стерлінгів у обсягах, що перевищують невелику суму, дозволену мати при собі під час туристичних подорожей, вважалося кримінальним злочином. Щоб обійти обмеження, встановлені цим законом, відповідач уклав контракт з позивачкою про те, що в разі, якщо позивачка надасть його дочці в Італії суму, еквівалентну 150 фунтам стерлінгів, то він надасть їй 150 фунтів стерлінгів, коли вона приїде до Англії. Відповідач дав позивачці сертифікати акцій на забезпечення авансу. Трансакція зірвалася, і гроші дочці відповідача видані не були. Відповідач звернувся до суду, щоб повернути собі сертифікати акцій. Рішеннях сторони однаковою мірою заслуговують на звинувачення, тож суд не може втрутитися, щоб допомогти відповідачу.

14.1.1. Контракти, які сприяють скоєнню злочину внаслідок неправильного їх оформлення

Ці контракти є протиправними, оскільки метою права є заборона таких контрактів. Проте, якщо протиправність не є кричущою, то контракт може бути виконано в судовому порядку.

У справі Андерсон проти Даніє ля (1924 р.) позивач продав відповідачу партію добрива. При цьому позивач з якихось причин не дав відповідачу рахунок-фактуру із зазначенням інформації про вміст окремих хімічних речовин у цьому добриві, як цього вимагав закон, ухвалений з метою захистити окреслену групу людей, включно з покупцем. Рішеннях позивач не може вимагати, щоб відповідач сплатив ціну добрива, бо він не виконав угоду в спосіб, дозволений законом.

Однак у справі "Сейнт Джоне Шиппінг" проти Джозефа Ренка (1957 р.) позивач уклав контракт з відповідачем про доставку йому товарів. При цьому позивач перевантажив своє судно, що є кримінальним правопорушенням. Відповідач утримав частку вартості перевезення вантажу, еквівалентну обсягу перевантаження. Позивач подав позов. Відповідач заявив на свій захист, що, перевантаживши судно, позивач виконав контракт протиправно. Рішеннях попри наявність у поведінці позивача складу правопорушення, перевантаження судна було другорядним чинником з погляду виконання контракту, що не впливає на право позивача одержати плату за перевезення вантажу, особливо з урахуванням того, що карою за це правопорушення є штраф, а позивач не може бути покараний за одне і те саме двічі (хоч насправді у праві є чимало саме таких прикладів!).

14.1.2. Контракти, предмет яких використовується з протиправною метою

У справі Лангтон проти Хаджеса (1813 p.) Л. продав X. певну речовину, яку, наскільки було відомо Л., X. мав намір застосувати для фальсифікації пива. Контракт був протиправним, бо він порушував норму статутного права про те, що для надання пиву смаку можна застосовувати лише солод та хміль.