Деліктне право не може бути застосоване для скасування дії договірного права. У справі Дженнінгс проти Рандалла (1799 р.) хлопчик найняв кобилу для верхової їзди, але завдав їй шкоди через те, що надто багато і неправильно на ній їздив. Він не ніс деліктної відповідальності, бо якби Йому надали можливість відповідати за позовом про недбалість, а не за позовом про порушення контракту, то це було б просто непрямим способом виконання контракту. Якщо дії неповнолітнього не вкладаються в рамки того, що передбачено контрактом, проти нього можна подати деліктний позов. У справі Бернард проти Хаггіса (1863 р.), коня, найнятого для їзди верхи всупереч чітко висловленим інструкціям власника, використовували для перегонів з перешкодами. Рішення: неповнолітній несе відповідальність за делікт, бо його дії не відповідали діям, передбаченим контрактом. Див. також справу Баллет проти Мінджея (1943 p.), в якій на тих самих підставах було виграно справу про незаконне захоплення чужого майна (метою позову в цій справі було повернути позичені предмети, які позичальник без дозволу власника пере-позичив своєму другові).