Доросла людина при доброму розумі цілком здатна укладати контракт. Однак є велика кількість осіб, які мають обмежену дієздатність. Основні категорії: неповнолітні, особи з психічними захворюваннями та корпорації. У цьому розділі ми обмежимося розглядом питання про дієздатність неповнолітніх. Дієздатність корпорацій розглянемо в розд. 25.

Неповнолітньою є особа, яка не досягла віку 18 років. Такий вік досягнення повноліття був визначений Законом про реформу шлюбного права 1969 р. До 1 січня 1970 p., коли цей закон набрав чинності, повноліття наставало у віці 21 року, і неповнолітніх, як правило, називали "дітьми" — це треба мати на увазі при ознайомленні зі справами, які розглядалися до набрання чинності законом 1969 р.

Загальне правило полягає в тому, що хоч неповнолітній може брати участь у контрактах, проте він не може бути зв´язаний контрактом такою самою мірою, як дорослий. Право захищає неповнолітніх через брак досвіду в них. Ступінь і природа відповідальності неповнолітнього залежать від типу контракту, про який ідеться. Є чотири категорії контрактів неповнолітніх:

1) контракти про необхідне;

2) вигідні контракти між роботодавцем і працівником;

3) контракти, що можуть заперечуватися;

4) будь-які контракти, що не належать до перших трьох категорій. Розглянемо їх по черзі.