§ 3. Припинення зобов´язань за обставин, що не залежать від волі сторін
Незалежно від волі сторін припиняються зобов´язання внаслідок таких обставин: неможливість виконання зобов´язання; поєднання в одній особі боржника і кредитора; смерть боржника чи кредитора, якщо зобов´язання пов´язано з їх особою; ліквідація юридичної особи (кредитора чи боржника).
Неможливість виконання зобов´язання. Ця обставина може стати підставою припинення зобов´язання, якщо її настання зумовлено обставинами, за які боржник не відповідає і які виключають відповідальність боржника.
Неможливість виконання може бути обумовлена фактичною або юридичною неможливістю виконання.
Під юридичною неможливістю розуміють неможливість виконати зобов´язання, оскільки існують перешкоди законного чи морального характеру. Наприклад, предмет зобов´язання вилучено із обігу, видання певного нормативного акта робить неможливим виконання зобов´язання повністю чи частково.
Фактична неможливість пов´язана, перш за все, із обставинами, які носять характер непереборної сили. Так, загибель речі, визначеної індивідуальними ознаками, унеможливлює її передачу. Проте, припинення обов´язку щодо передачі речі не виключає виникнення зобов´язання щодо відшкодування збитків, настання яких обумовлено невиконанням попереднього зобов´язання.
Якщо ж неможливість виконання спричинена винними діями боржника, тобто обставинами, за які він відповідає, то зобов´язання не припиняється, а змінюється: замість обов´язку виконання настає відповідальність боржника за невиконання зобов´язання.
У грошових зобов´язаннях неможливість виконання як підстава їх припинення виключається.
Обов´язок доводити неможливість виконання покладається на боржника. Неможливість виконання зобов´язання не можна розглядати як невиконання зобов´язання, оскільки виконання зобов´язання в даному випадку виключається з незалежних від контрагента обставин.
Поєднання в одній особі боржника і кредитора.
У такому випадку має місце своєрідне правонаступництво, так як права і обов´язки переходять від боржника до кредитора і навпаки. Оскільки внаслідок об´єднання із двох самостійних сторін утворюється одна, всі зобов´язання між ними анулюються. Неможливо побудувати правову конструкцію, за якою особа може бути одночасно і кредитором, і боржником за одним і тим же зобов´язанням. Такі випадки мають місце при реорганізації юридичних осіб шляхом злиття і приєднання, при спадкуванні, коли, наприклад, боржник за договором позики стає спадкоємцем свого кредитора. Якщо ж сума позики перевищує розмір спадкового майна, то і відсутні підстави для припинення зобов´язання в повному обсязі.
Смерть громадянина, якщо зобов´язання пов´язано з його особою.
За загальним правилом смерть громадянина - учасника зобов´язання, не припиняє зобов´язальних правовідносин. Водночас у випадках, коли права та обов´язки нерозривно пов´язані з особою боржника чи кредитора, смерть однієї із сторін зобов´язання призводить до його припинення. Так, смерть особи, яка отримує аліменти, припиняє зобов´язання. Із смертю особи припиняється договір доручення, заповідальний відказ, договір поруки, виконання творчої роботи за договором тощо.
В дореволюційному цивільному законодавстві зобов´язання також припинялося із позбавленням всіх прав стану. За римським правом підставою припинення зобов´язання було також задоволення однієї із конкурсних вимог. Так, наприклад, якщо особа мала право вимагати від боржника одне і те ж майно, але за різними підставами (за договором дарування і за заповідальним відказом), то при задоволенні однієї із вимог припинялися інші зобов´язання.
Ліквідація юридичної особи (кредитора чи боржника).
На відміну від реорганізації юридичної особи, коли створена юридична особа виступає правонаступником за зобов´язаннями, при ліквідації правонаступництво відсутнє. Ініціатори ліквідації встановлюють строк і порядок ліквідації, призначають ліквідаційну комісію, остання виявляє кредиторів і визначає строки і порядок задоволення їх вимог. Зобов´язання припиняється ліквідацією юридичної особи, окрім випадків, коли за законом виконання зобов´язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу особу.
|
:
Адміністративне право України: тенденції трансформації в умовах реформування
Конкурентне право України
Дипломатичне представництво: організація і форми роботи
Аграрне право України
Історія держави і права України - Ч.1
Юридична деонтологія
Історія вчень про державу і право
Адміністративне право України
Аграрне право України
Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності)
Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади
Правове регулювання застосування сили працівниками правоохоронних органів
Цивільне право України. Загальна частина
Історія вчень про право і державу
Податкове право