Інколи суди мають справу з контрактами явно несправедливими для однієї зі сторін. До судів звертаються з проханнями на цій підставі анулювати такий контракт. Однак в англійському праві немає загальних повноважень на анулювання контракту просто через його несправедливість. Натомість англійське право зафіксувало різноманітні потенційні джерела несправедливості, деякі більш категорично, деякі менш, і в результаті ця сфера права розвинулася дещо фрагментарно. Часом можна знайти підставу для анулювання несправедливої умови, часом — ні.

Основними елементами права, спрямованими на подолання несправедливості, є:

1) право про примус і зловживання впливом. Ця сфера права має істотний потенціал — вона може з часом розвинутися в сферу, що забезпечуватиме загальний захист слабкішій стороні контракту. Однак, попри спроби лорда Деннінга у справі "Ллойдс Бенк" проти Банді встановити набір загальних принципів, що об´єднували б випадки, в яких суди відмовилися видати наказ про примусове виконання контракту через нерівність сил сторін при переговорах, схоже, що ці принципи не вдасться закріпити без втручання статутного права;

2) статутні положення, що містяться в Законі про споживчий кредит 1974 p., Законі про страхові компанії 1982 р. та Законі про фінансові послуги 1986 p., дозволяють анулювати угоди за певних обставин;

3) статті 137—140 Закону про споживчий кредит 1974 р. передбачають, що суди мають право переглядати кредитні контракти в разі грабіжницьких

ставок;

4) інші положення, наприклад, доктрина обмеження підприємницької діяльності, яка дозволяє судам анулювати несправедливі контракти;

5) закон про несправедливі умови контрактів (ЗНУК) 1977 р. (разом з іншими нормами статутного та загального права), який контролює несправедливі

умови про звільнення від відповідальності відповідальності. Слід зауважити, що, попри свою назву, цей Закон не контролює несправедливі договірні

умови в цілому;

6) починаючи з 1 липня 1995 р. Постанова про несправедливі умови в споживчих контрактах, яка регулює несправедливі умови взагалі (вперше в англійському праві), але лише в частині споживчих контрактів. Ця постанова покликана ввести в дію Директиву ЄС 93/13, яка має на меті контроль за несправедливими умовами в споживчих контрактах. Це, можливо, найважливіший засіб контролю несправедливих умов у контрактах, і залишається лише сподіватися, що з часом сфера дії положень цієї постанови буде розширена і охопить також ділові контракти.