Напрями досліджень в економіці визначаються роллю і призначенням економічної науки в суспільстві на певному етапі його розвитку. Дослідження в економіці підпорядковані вирішенню економічних завдань суспільства.

Науковою основою вирішення таких завдань є національні науково-технічні програми. Вони являють собою комплекс соціально-економічних, науково-дослідних, організаційно-господарських і інших програм, направлених на вирішення великих народногосподарських проблем. Національні науково-технічні програми формуються, виходячи з довгострокових інтересів розвитку матеріальної та духовної культури народу України. Ці програми виходять за межі окремих галузей і регіонів, однак мають певну цільову орієнтацію на вирішення найважливіших загальносуспільних проблем.

Законом України "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки" визначено наступні головні напрями розвитку науки і техніки на період до 2006 року:

• фундаментальні дослідження з найважливіших проблем природничих, суспільних і гуманітарних наук;
• проблеми демографічної політики, розвитку людського потенціалу та формування громадянського суспільства;
• збереження навколишнього середовища та сталий розвиток;
• новітні біотехнології і методи лікування найпоширеніших захворювань;
• нові комп´ютерні засоби та технології інформатизації суспільства;
• новітні технології та ресурсозберігаючі технології в енергетиці, промисловості та агропромисловому комплексі;
• нові речовини і матеріали.

Основним засобом реалізації національних програм та пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки є державні науково-технічні програми. Державні науково-технічні програми формуються і реалізуються на основі цільових проектів і розробок, відібраних на конкурсних засадах. Головними видами державних науково-технічних програм є:

1.науково-технічні, направлені на вирішення фундаментальних проблем в різних сферах науки;

2.виробничо-технічні, пов´язані з вирішенням значних проблем розвитку і вдосконалення виробництва, підвищенням його технічного рівня та економічної ефективності;

3.соціально-економічні, пов´язані з вирішенням проблем розвитку і вдосконаленням соціально-економічних факторів підвищення ефективності суспільного виробництва;

4.екологічні, направлені на розробку і здійснення заходів по раціональному природокористуванню, проведенню важливих природоохоронних акцій;

5. регіональні, направлені на розвиток великих народногосподарських територіально-виробничих комплексів.

Велику роль у пошуку шляхів подальшого розвитку економіки України відіграють наукові економічні дослідження. Основними напрямками сучасних економічних досліджень є:

• проблеми соціального розвитку суспільства: формування демографічної політики, розвиток трудового потенціалу та мотивації праці, соціального захисту та соціального страхування;
• проблеми формування зовнішньоекономічної політики держави та забезпечення конкурентоспромоможності національної економіки в глобальному конкурентному середовищі;
• державне регулювання відтворювальних процесів через цінову, інвестиційну, бюджетну та кредитну політику;
• методологічні, методичні та інформаційні проблеми прогнозування розвитку економіки країни на шляху до фінансової стабілізації;
• вивчення економічного потенціалу країни та напрямів його ефективного використання з урахуванням структурних змін;
• прогнозування розвитку і розміщення продуктивних сил України;
• розробка методологічних підходів до оцінки технологічних змін в народному господарстві України, формування інформаційного банку даних для економічного моніторингу структурних технологічних змін; прогнозування їх впливу на основні макроекономічні параметри розвитку країни;
• аналіз і прогнозування результатів виробничої та ф інансової діяльності підприємств, об´єднань, регіону з метою виявлення їх виробничого потенціалу; управління фінансовою діяльністю підприємств в умовах ринкових відносин для запобігання можливому банкрутству;
• моделювання взаємопов´язаних макроекономічних процесів, сценарію можливого розвитку України; прогнозні розрахунки макроекономічних показників соціально-економічного розвитку України до 2010 р.;
• розробка концептуальних основ управління регіоном як цілісною системою, що має окремий потенціал розвитку, визначення напрямів реструктуризації господарського комплексу промислового регіону;
• формування сучасної регіональної пол ітики в умовах ринкових трансформацій та забезпечення цілісності й унітарності держави; дослідження місця наукового комплексу в розв´язанні соціально-економічних проблем держави на регіональному рівні;
• удосконалення управління народним господарством (організаційних структур управління, взаємопов´язаного розвитку галузей і регіонів країни, матеріальних і вартісних пропорцій);
• визначення шляхів входження в ринок, роздержавлення економіки і створення багатоукладного народного господарства;
• впровадження ринкових відносин у виробництво, ефективних методів оцінки результатів господарської діяльності, нових форм і методів господарювання, ціноутворення, планування, обліку, аналізу тощо;
• підвищення ефективності виробництва (ріст продуктивності праці і якості продукції, створення конкурентоспроможних видів продукції для виходу на світовий ринок, раціональне використання ресурсів та ін.);
• розвиток конкуренції товарів та товаровиробників;
• розробка і реалізація зовнішньоекономічних програм співробітництва, програм інтеграції, залучення іноземних інвестицій в народне господарство та ін.

У найближчі роки вчені-економісти України сконцентрують свої зусилля на дослідженні глибинних трансформаційних процесів в українській економіці, розробці наукових основ стратегічного зростання та підвищенні конкурентоспроможності національної економіки. Значна увага буде приділена проблемам відтворення, інвестиційно-інноваційній складовій економічного зростання, науковим основам створення соціально орієнтованої ринкової економіки.