Безкоштовна бібліотека підручників



Соціологія

Додаток 5. Основні ідеї західноєвропейської соціологічної науки


ОСНОВНІ ІДЕЇ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ СОЦІОЛОГІЧНОЇ НАУКИ

Учений,
роки життя,
країна

Ідеї

О. Конт
(1798—1857),
Франція

  • Запровадив термін «соціологія», обґрунтував необхід­ність виокремлення цієї науки в самостійну галузь знання, визначив її предмет (закони розвитку суспільства), струк­туру і методи
  • Уважав, що поділ праці:

— є витоком існуючої підлеглості;

— призводить до однобокої професіоналізації, спотворюючи особистість;

— руйнує солідарність і злагоду в суспільстві

Г. Спенсер
(1820—1903)
Англія

  • Суспільство подібне біологічному організму, кожний елемент його структури виконує свої функції.
  • Виробничі і розподільні інститути у взаємодії з іншими соціальними інститутами утворюють соціальну організацію — суспільство.
  • В індустріальному суспільстві індивіди існують за рахунок праці та інших видів діяльності, в яких виявляється їх підприємливість

Ф. Райцель
(1844—1904)
Німеччина

  • Географічне середовище має визначальний вплив на людину. Землеробам притаманна слабкість, брак мужності та завзятості; просторова залежність народу породжує традиціоналізм; степи формують дух економії

Г. Бокль
(1821—1862)
Англія

  • Природні явища впливають на розвиток людини, особливості її тілесної концепції, своєрідність мислення та духовності, рівень національного багатства країни. Спостерігається залежність між ландшафтом країни та інтелектуальними і психічними якостями народу. Особливості природних умов зумовлюють підкорення людини природі в одних регіонах і природи — людині в інших. Вони впливають на зростання «розумового» фактора і розподіл «розумової» діяльності

У. Самнер
(1840—1910)
США

  • Усезагальність природного відбору і боротьби за існування.
  • Автоматичний і незаперечний характер соціальної революції

У. Беджгот
(1826—1877)
Англія

  • Достеменно принцип природного відбору панує на ранній стадії розвитку людства, що виявляється в намаганні одних націй панувати над іншими

 

Учений,
роки життя,
країна

Ідеї

М. Гумплович
(1838—1909)
Австрія

  • Соціологія — наука про соціальні групи та відносини між ними.
  • Основна характеристика міжгрупових відносин — безперервна боротьба.
  • Підставою для міжгрупових конфліктів є прагнення до задоволення матеріальних потреб

Г. Тард
(1843—1904)
Франція

  • Суспільні процеси пояснюються дією механізму наслідування, на якому ґрунтуються людські стосунки.
  • Непоборне прагнення людей до наслідування є рушійною силою розвитку суспільства.
  • Усі явища в суспільстві відбуваються під впливом сили прикладу і наслідування звичаю, моди, покарання, навчання, виховання тощо

Г. Зіммель
(1858—1918)
Німеччина

  • Предметом вивчення соціології є «чисті форми» (ідеальне, цінності), що фіксують у соціальних явищах найбільш стійкі, універсальні риси, а не емпіричне розмаїття соціальних фактів (формальна соціологія).
  • Соціологія насамперед є соціологічним дослідженням, вона не може вивчати все те, що підпадає під визначення «соціальне».
  • На соціальну реальність, людську культуру надзвичайний вплив мають грошові відносини і поділ праці.
  • Відчуження праці

Ф. Тьонніс
(1855—1936)
Німеччина

  • Представив соціологію як багаторівневу науку.
  • Науково обґрунтував поняття «прикладна соціологія»

Е. Дюркгейм
(1858—1917)
Франція

  • Суспільство — соціальна реальність, що складається із сукупності соціальних фактів.
  • Соціологія має вивчати реальні соціальні явища (аномію, суїцид тощо), а не уявлення про них.
  • Головним у теорії суспільства є «соціологізм» (пояснення соціального виходячи із самого соціального).
  • Праця — соціальний процес інтеграції суспільства.
  • Економічний процес поділу праці має не лише соціальні наслідки, а й сам зумовлений соціальним станом суспільства

М. Вебер
(1864—1920)
Німеччина

  • Соціологія має бути «розуміючою», вивчати сенс, який вкладає у свої дії суб’єкт.
  • Соціологія — наука не тільки про розуміння поведінки, а й про соціальну дію.
  • Поділ праці — спосіб соціально-економічної взаємодії суб’єктів;
  • У поділі праці переплітаються чотири фундаментальні чинники — технічний, економічний, соціальний та історичний

 

Учений,
роки життя,
країна

Ідеї

К. Маркс
(1864—1920)
Німеччина

  • Завдання вчених — не лише розтлумачити соціальну дійсність, а й змінити її революційним шляхом.
  • Економічні відносини — основа всіх інших відносин (політичних, правових, соціальних).
  • Концепція відчуження праці.
  • Розробка анкети

В. Парето
(1848—1923)
Італія

  • Соціологія та економіка — точні науки, з них необхідно виключати елементи ідеології і політики. В їхній основі мають бути методи природничих наук і математики

 



|
:
Арт-терапія в соціальній сфері
Історія соціальної педагогіки та соціальної роботи
Менеджмент соціальної роботи
Соціальна діагностика
Соціальна профілактика
Соціологія