Адміністративна процедура. Адміністративне провадження
Проектом Адміністративно-процедурного кодексу України (станом на червень 2007року ) передбачено, що він регулює відносини, що виникають у діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб щодо забезпечення реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб та виконання ними визначених законом обов´язків, регламентує процедури розгляду адміністративних справ. Дію цього Кодексу пропонується поширити на діяльність державних органів, а також підприємств, установ, організацій, їх посадових і службових осіб, інших суб´єктів, які згідно із законом уповноважені здійснювати владні управлінські (виконавчі та розпорядчі) функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, щодо забезпечення реалізації та захисту прав особи, а також виконання нею визначених законом обов´язків.
Дія цього Кодексу не поширюватиметься на відносини, що виникають під час здійснення органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, іншими суб´єктами, зазначеними вище, діяльності щодо:
1) розгляду звернень фізичних та юридичних осіб, що містять пропозиції, поради, рекомендації щодо повноважень та організації діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб´єктів, зазначених вище, а також щодо врегулювання суспільних відносин, удосконалення законодавства та не стосуються суб´єктивних прав особи, виконання нею своїх обов´язків;
2) провадження дізнання, досудового слідства, оперативно-розшукової діяльності, виконавчого провадження, нотаріальних дій, виконання покарання, застосування законодавства про захист економічної конкуренції;
3) проходження публічної служби — державної служби, в тому числі дипломатичної та військової, а також служби в органах місцевого самоврядування.
Адміністративна процедура — це порядок адміністративного провадження. Адміністративне провадження — це сукупність послідовно здійснюваних адміністративним органом процедурних дій і прийнятих процедурних рішень із розгляду та вирішення адміністративних справ, що завершується прийняттям адміністративного акта і його виконанням.
Адміністративне провадження відповідно до проекту цього Кодексу відкривається:
1) за заявою особи щодо забезпечення реалізації та захисту своїх прав і законних інтересів, у тому числі щодо отримання адміністративних послуг, а також виконання визначених законом обов´язків;
2) за ініціативою адміністративного органу, у тому числі у порядку здійснення ним контрольних повноважень;
3) за скаргою особи щодо прийнятого адміністративного акта, процедурних рішень, дій чи бездіяльності адміністративного органу.
Принципами адміністративної процедури визначено:
1) верховенство права;
2) законність;
3) рівність учасників адміністративного провадження перед законом;
4) використання повноважень із належною метою;
5) обґрунтованість;
6) безсторонність (неупередженість) адміністративного органу;
7) добросовісність;
8) поміркованість;
9) пропорційність;
10) гласність та відкритість;
11) своєчасність та розумний строк;
12) ефективність;
13) презумпція правомірності дій і вимог особи;
14) гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні;
15) гарантування правового захисту.
Проектом Адміністративно-процедурного кодексу визначено, що учасниками адміністративного провадження є адміністративний орган та особа:
1) на права та обов´язки якої спрямовано адміністративний акт (адресат), в тому числі:
— яка з метою реалізації своїх прав і законних інтересів, а також виконання обов´язків, звертається до адміністративного органу із заявою про видання адміністративного акта (заявник);
— яка з метою захисту своїх прав і законних інтересів звертається до адміністративного органу зі скаргою (оскаржувач);
2) законні інтереси якої може зачепити адміністративний акт (заінтересована особа).
Адміністративний орган — це орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові чи службові особи, які уповноважені розглядати та вирішувати адміністративні справи, інший державний орган, а також підприємство, установа, організація, їх посадові чи службові особи, інший суб´єкт, який згідно із законом уповноважений здійснювати владні управлінські (виконавчі та розпорядчі) функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, щодо розгляду адміністративних справ.
Проектом Кодексу передбачено такі права особи в адміністративному провадженні:
1) отримувати в адміністративного органу роз´яснення щодо порядку здійснення адміністративного провадження, своїх прав і обов´язків;
2) брати участь в адміністративному провадженні особисто або через представника;
3) знайомитися в установленому порядку з матеріалами адміністративної справи, робити з неї виписки та копії, в тому числі з використанням технічних засобів, отримувати інформацію про процедурні дії та процедурні рішення, прийняті під час здійснення адміністративного провадження;
4) бути вислуханою з питань, що є предметом адміністративного провадження, тобто надавати пояснення у письмовій, усній чи іншій формі, а також подавати докази; подавати заперечення проти пояснень, доводів, а також клопотань інших учасників адміністративного провадження; знати про дату, час і місце слухання у справі, у разі його проведення;
5) подавати клопотання про відвід посадової або службової особи адміністративного органу, а також відвід осіб, які сприяють справам; залучення до адміністративного провадження інших учасників та осіб, які сприяють розгляду справи; витребування документів або відомостей; призначення експертизи, в тому числі додаткової; тимчасове зупинення адміністративного провадження; поновлення адміністративного провадження; продовження строків адміністративного провадження;
6) користування послугами перекладача;
7) бути повідомленою про результати вирішення адміністративної справи, отримати примірник адміністративного акта;
8) оскаржувати адміністративний акт, процедурні рішення, дії чи бездіяльність адміністративного органу.
Особа під час здійснення адміністративного провадження зобов´язана:
1) подавати у випадках, передбачених законом, документи та інші докази, необхідні для здійснення адміністративного провадження;
2) своєчасно повідомляти адміністративний орган про зміну своєї адреси та контактних даних;
3) своєчасно повідомляти адміністративний орган про неможливість прибуття на запрошення адміністративного органу та його причини;
4) добросовісно користуватися належними їй правами та виконувати вимоги, встановлені законодавством.
З метою об´єктивного, всебічного та своєчасного розгляду адміністративних справ до повноважень адміністративного органу належить:
1) належне та своєчасне залучення до адміністративного провадження адресата (адресатів);
2) належне та своєчасне повідомлення про відкриття адміністративного провадження та право участі у ньому осіб, законні інтереси яких може зачіпати рішення в адміністративній справі (заінтересованих осіб);
3) роз´яснення учасникам адміністративного провадження їх прав і обов´язків, сприяння їх реалізації;
4) забезпечення учасникам адміністративного провадження доступу до матеріалів справи, надання їм інформації про стан розгляду адміністративної справи, в тому числі за їх зверненням;
5) захист інформації про особисте та сімейне життя особи, забезпечення збереження охоронюваної законом інформації, у тому числі такої, що становить державну та іншу таємницю;
6) отримання від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, фізичних або юридичних осіб документів та відомостей, необхідних для розгляду і вирішення адміністративної справи;
7) залучення до участі в адміністративному провадженні осіб, які сприяють розгляду справи: свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів;
8) проведення огляду на місці та огляду речей, призначення експертизи, якщо це необхідно для вирішення адміністративної справи;
9) використання технічних засобів для фіксації окремих процедурних дій.
Для забезпечення відкритості та доступності адміністративного провадження і сприяння громадянам у реалізації їхніх прав адміністративний орган повинен:
1) забезпечувати функціонування зручних способів звернення до адміністративного органу, в тому числі організації регулярного проведення особистого прийому, наявність у необхідній кількості бланків (анкет, формулярів) звернення до адміністративного органу;
2) облаштувати приміщення, відведені для особистого прийому, засобами для отримання інформації (інформаційні буклети, зразки документів, відомості про місцезнаходження структурних підрозділів посадових та службових осіб, контактні телефони, місце і час прийому тощо). Обсяг інформації повинен бути достатнім для звернення особи до адміністративного органу без сторонньої допомоги;
3) періодично, але не рідше одного разу на рік, оприлюднювати в засобах масової інформації систематизовану інформацію щодо адміністративних послуг, які надаються адміністративним органом;
4) забезпечувати можливість отримання повної інформації щодо діяльності адміністративного органу та адміністративних послуг, які ним надаються, за телефоном, номер якого повинен регулярно оприлюднюватись у засобах масової інформації, та на офіційному веб-сайті адміністративного органу; надсилатись за запитом особи поштою, в тому числі електронною. Строк відповіді на інформаційні запити не повинен бути більше десяти днів.
|
:
Адміністративне право України: тенденції трансформації в умовах реформування
Конкурентне право України
Дипломатичне представництво: організація і форми роботи
Аграрне право України
Історія держави і права України - Ч.1
Юридична деонтологія
Історія вчень про державу і право
Адміністративне право України
Аграрне право України
Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності)
Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади
Правове регулювання застосування сили працівниками правоохоронних органів
Цивільне право України. Загальна частина
Історія вчень про право і державу
Податкове право