9.7. Фактори формування професійної свідомості та культури юристів
Вище вже було зазначено, що професійна культура та свідомість юристів багато в чому збігаються з поняттям правової культури, що зумовлено правовою сферою їх професійної діяльності. Однак не слід ототожнювати ці поняття, оскільки, наприклад, юристу для здійснення професійних обов´язків необхідно не тільки знати та розуміти право, складати документи, а ще й вільно і красиво викладати свої думки, елегантно одягатися, знати історію, філософію, політику, ввічливо та уважно спілкуватися з громадянами. Тобто потрібно володіти більш значною системою духовних цінностей, які становлять поняття загальної культури особи. У зв´язку з цим у структурі професійної культури юристів виділяють правову культуру, етичну, психологічну, моральну, естетичну, політичну та ін., залежно від мети та конкретизації предмета дослідження.
Перед тим, як аналізувати фактори, що впливають на формування професійної свідомості та культури юриста, необхідно визначитись попередньо з тими завданнями, які постають перед ними в ході виховного процесу. Йдеться про наявність кінцевої мети — абстрактної моделі або теоретичної конструкції професійної свідомості юриста. Спробуємо сформулювати деякі положення та вимоги щодо такої моделі:
• у визначенні моделі професійної свідомості юристів фундаментальною основою та складовим елементом є логіко-нормативний блок, до якого належать обсяг та глибина правових знань, рівень юридичного мислення. Знання права становлять конкретну вимірювальну категорію, мають свою структуру та поділяються на фундаментальні, галузеві, первинні та вторинні, знання про чинне право та про окремі закономірності його функціонування;
• іншою складовою професійної свідомості, яка має психологічне походження, слід назвати високу повагу до права та глибоку переконаність у необхідності свідомого виконання його вимог, сприйняття права як найвищої соціальної цінності;
• установка на активну правомірну і професійно значущу поведінку, яка передбачає готовність до виконання будь-якого професійного обов´язку, точне і неухильне застосування вимог правових норм, принциповість у боротьбі з правопорушеннями, прагнення до справедливості, визнання необхідності самовдосконалення та ін.
Ці складові елементи слід вважати визначальними, тому що вони відображають структурні блоки людської свідомості, мають свій зміст та виступають як характерні риси загальної моделі професійної свідомості юристів. Залежно від спеціалізації юридичної професії, ця модель може зазнавати певних змін з погляду її змісту, але все-таки видається можливим стверджувати про наявність системи загальних вимог щодо свідомості юристів, які й утворюють зміст запропонованої моделі.
Процес формування професійної свідомості та культури юристів відбувається в певному соціальному середовищі, яке так чи інакше здійснює вплив на всі процеси, що відбуваються в ньому. Соціальне середовище за структурою дуже складне явище, в якому крім суб´єктів слід розрізняти засоби, форми, методи, принципи діяльності, причинні зв´язки тощо. Тому доцільним буде розглянути названі фактори в аспекті їх суб´єктивного та об´єктивного впливу.
Серед факторів суб´єктивного порядку слід назвати правове виховання, яке здійснюється у різноманітних формах та має на меті безпосереднє втручання в духовний світ особи, внесення корективів до її світоглядних позицій. Характерною ознакою суб´єктивного фактора слід назвати безпосередність та цілеспрямованість впливу. Нагадаємо, що форми правового виховання такі: правова агітація, пропаганда, правове навчання, юридична практика, самовиховання та самоосвіта. На практиці ці форми реалізуються у функціонуванні системи юридичної освіти, проведенні науково-практичних семінарів, конференцій, організації стажування, підвищенні кваліфікації. До суб´єктивного фактора слід також віднести умови сімейних відносин та відносин, що склалися в робочому колективі та характеризують моральний мікроклімат колективу.
Серед факторів об´єктивного порядку — економічний та політичний устрій, правова система суспільства, домінуючі в суспільстві політико-пра-вові ідеали, результати роботи юридичних установ тощо. І об´єктивні, і суб´єктивні фактори за природою є невід´ємними речами, які тісно взаємодіють та доповнюють одне одного.
Висока якість соціальної обстановки, ефективність правового регулювання, належний стан законності в суспільстві створюють надійну основу для здійснення ефективного впливу на свідомість представників юридичної професії. При цьому високий рівень їх професійної свідомості та культури зумовлює ефективність функціонування права, стабільність правопорядку, стабільність у багатьох сферах соціального життя.
Література
1. Афанасьева О.В., ПищелкоА.В. Этика и психология профессиональной деятельности юриста. — М., 2001.
2. Барщевский М.Ю. Адвокатская этика. — М., 2000.
3. Григорович Л А., Марцинковская Т.Д. Педагогика и психология. — М., 2003.
4. Грушевицкая Т.Г., Попков В.Д. Основы межкультурной коммуникации. — М.,2003.
5. Губаева Т.В. Язык и право. Искусство владения словом в профессиональной юридической деятельности. — М., 2003.
6. Еникеев ММ. Юридическая психология. —М., 2003.
7. Закомлистов А.Ф. Судебная этика. — М., 2003.
8. Казанцев СМ. (сост.). Дореволюционные юристы о прокуратуре: Сб. ст. — М., 2001.
9. Кармин А.С. Культурология. — М., 2003.
10. Кобликов А.С. Юридическая этика: Учеб. для вузов. — М., 1999.
|
:
Адміністративне право України: тенденції трансформації в умовах реформування
Конкурентне право України
Дипломатичне представництво: організація і форми роботи
Аграрне право України
Історія держави і права України - Ч.1
Юридична деонтологія
Історія вчень про державу і право
Адміністративне право України
Аграрне право України
Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності)
Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади
Правове регулювання застосування сили працівниками правоохоронних органів
Цивільне право України. Загальна частина
Історія вчень про право і державу
Податкове право