Для науки і практики істотне значення має питання про функції соціально­го конфлікту, його оцінку з погляду можливого впливу на організацію су­спільного життя. Відповідь на це питання неоднозначна. Ряд науковців визнають конфлікт небажаним явищем, посилаючись на те, що конфлікти руйнують си­стему, що нормально функціонує. Однак окремі дослідники дотримуються дум­ки, згідно з якою конфлікт — це нормальний стан суспільства. Це положення вони аргументують тим, що конфлікти приносять певну користь суспільству, оскільки так чи інакше є засобом розв´язання суперечностей. Зауважимо, що такий засіб не найкращий в умовах цивілізованого суспільства, тому про користь конфліктів можна говорити лише умовно, з філософського погляду.

З метою пізнання глибинної природи соціального конфлікту, прогнозу­вання його динаміки, вивчення істинних причин виникнення, а також для вибору форм та засобів подолання конфлікту необхідно визначити конфлікт за параметрами простору, часу, змісту, за кількістю учасників, наслідками, а також визначити об´єкт, предмет посягання тощо.

Так, межі конфлікту в просторі визначаються територією, на якій відбу­вається конфлікт. Це може бути наймінімальніший простір, а може бути те­риторія земної кулі або частини світу. Іноді масштаби території вказують на можливу кількість суб´єктів, які волею або неволею стали учасниками кон­фліктних відносин.

Тривалість конфлікту в часі — це межі, які визначають його початок і закінчення. Початок конфлікту визначається об´єктивними актами поведін­ки, спрямованими проти іншого учасника, якщо той усвідомлює, що ці дії спрямовані саме проти нього, і відповідно їм протидіє. Закінченням конфлікту слід вважати припинення дій протиборчих сторін, незалежно від при­чин, з яких це сталося. Визначення моменту, коли вважається, що конфлікт розпочався, стає важливим у справі визначення винної сторони, а також збитків, що сталися внаслідок конфлікту, можливих напрямів та перспек­тив його розвитку, а також для визначення правових засобів розв´язання со­ціального конфлікту.

Будь-який конфлікт відбувається у певній соціальній системі, а саме: у сім´ї, групі співробітників, державі, міжнародному товаристві та ін. Залеж­но від масштабів системи конфлікт може бути менш або більш осяжним, гли­боким. Масштаби системи, в якій відбувається конфлікт, допомагають розу­міти масштаби тих параметрів, за якими слід вимірювати та вивчати конф­ліктну ситуацію.

Розуміння природи конфлікту зумовлює необхідність визначення його пред­мета та об´єкта. Предмет конфлікту — це реально існуюча або уявна проблема, що стала причиною розбрату між сторонами. Це може бути проблема влади, во­лодіння тими чи іншими цінностями, домагання забезпечення своїх інтересів або інтересів свого оточення у різних сферах життєдіяльності. Визначити пред­мет конфлікту часом досить складно, оскільки іноді проблеми напластовуються так, що за ними приховується проблема, яка стала першоосновою конфліктної ситуації. У такому разі сам предмет конфлікту втрачає певні межі. Конфлікт може мати основний предмет, який розпорошується на окремі самостійні пред­мети, наприклад, сімейні суперечки або міжнаціональні конфлікти.

Під об´єктом конфлікту мають на увазі ту конкретну матеріальну або духовну цінність, до оволодіння або використання якої прагнуть обидві сто­рони конфлікту. Об´єктом конфлікту може бути будь-який елемент матері­ального світу або суспільної реальності, здатний виконувати роль центру притяжіння особистих, групових, загальносоціальних або державних інте­ресів. Однак об´єктом конфлікту такий елемент стає тоді, коли він "лежить" на перехрещення інтересів різних соціальних суб´єктів, які прагнуть до од­ноосібного контролю над ним.