Юридична діяльність спрямована на право, здійснюється за допомогою правових засобів, регулюється правовими нормами, тягне за собою правові наслідки, оцінює соціальні явища з погляду права й оцінюється правом. Знан­ня права для юриста є професійним обов´язком.

Нерозривний зв´язок права і юридичної практичної діяльності, зумов­леність правом більшості її характеристик визначає необхідність розгляду його основних властивостей.

Право — складне соціальне явище, і тому може характеризуватись як засіб упорядкування суспільних відносин (управління та регулювання), сукупність особливих правил поведінки, міру значущості чи цінності людини для інших суб´єктів, форма суспільних відносин тощо.

Залежно від сфери суспільних знань, в якій використовують цей термін, виділяють його філософське, соціологічне, психологічне тлумачення тощо, які мають загальні та відмінні риси, пов´язані з особливостями предмета на­укового дослідження і засобів, що використовуються для цього.

Кожне з тлумачень права відображає лише певні його сторони, аспекти тією мірою, якою право є предметом дослідження окремої науки, тому тільки синтез, інтегрування всіх визначень права спроможні відбити його характеристики як цілісного суспільного явища. Але й у цьому випадку глибина пізнання права залежить від рівня розвитку суспільних наук.

Багатозначність використання слова "право" зумовлено ще й тим, що воно веде свій початок від слова "правда", а корінь "прав" лежить в основі бага­тьох слів — "правий", "справедливий", "правило", "правдивий", "правиль­ний", "правити"і т. ін.

Серед найважливіших тлумачень терміна "право" доцільно виділити такі його значення:

•       як певної можливості, що має соціальний суб´єкт;

•       як сукупності (системи) юридичних норм, за допомогою яких регулю­ються суспільні відносини;

•       як оцінки, показника істинності, дійсності, достовірності певних со­ціальних явищ.