Основне завдання юриста — професійне та правомірне ведення юридич­ної справи, але в деяких випадках неможливо нормативно визначити вимоги до юриста або суб´єкта, інтереси якого він захищає, крім того, юрист володіє конфіденційною інформацією, оцінка та використання якої залежать особи­сто від нього тощо. Ці та інші особливості юридичної практичної діяльності зумовлюють й особливе ставлення до таких якостей юриста, як чесність, по­рядність та щирість у веденні юридичної справи. Тому юрист не повинен:

• фальсифікувати докази, радити чи сприяти свідкові неправдиво свідчи­ти або створювати сприятливі для цього умови;

• навмисно перешкоджати протилежній стороні мати законний доступ до доказів або змінювати, знищувати чи приховувати документ або інший матеріал, що має потенційне значення як доказ, а також не повинен радити або сприяти іншій особі робити будь-що подібне;

• свідомо не виконувати зобов´язань, що накладаються юридичними процедурами, за винятком відкритої відмови, яка ґрунтується на відсутності його чинних зобов´язань;

• звертатися з явно необґрунтованими запитами щодо подання відомо­стей і документів або намагатися не виконати законного запиту протилежної сторони щодо надання їй відомостей та документів;

• у ході ведення юридичної справи посилатися на будь-який факт, який він не вважає важливим або який не буде підкріплено відповідними доказа­ми, обстоювати особисте знання фактів зі спірного питання (за винятком ви­падків, коли він виступає як свідок);

• проголошувати особисту думку щодо обґрунтованості справи, на­дійності свідка, винності сторони у цивільному процесі, винності чи невин­ності обвинуваченого у кримінальній справі;

• вимагати від особи, яка не є клієнтом, утримуватися від добровільного надання інформації іншій стороні, якщо тільки ця особа не є родичем або іншим представником клієнта.

Коли юрист веде юридичну справу, він повинен діяти з доцільною сумлін­ністю, дбайливістю і швидкістю. Зокрема, юрист:

• повинен вести юридичну справу, не зважаючи на протидію, перепони або незручності для себе, і може застосовувати будь-які законні дії, необхідні для обстоювання справи або дій клієнта, але які не порушують норм права та професійної етики;

• повинен виконувати взяті на себе зобов´язання, дотримуватися інте­ресів клієнта і виявляти старанність у своїх діях від його імені;

• має право на власний професійний розсуд визначати засоби, за допо­могою яких слід вести справу;

• повинен регулювати навантаження в роботі так, щоб кожна справа ви­рішувалася своєчасно та належним чином.