Професіоналізм — це одна з основних властивостей юридичної практичної діяльності, яка багато в чому визначає її зміст, види та структуру.
Ознака професіоналізму має відобразити специфіку юридичної практичної діяльності:
• відокремивши її від правової поведінки в цілому, що здійснюється в тих або інших ситуаціях всіма суб´єктами права;
• визначивши обсяг і зміст вимог власне до оплачуваної суспільством систематично здійснюваної діяльності та її суб´єктів.
Професіоналізм як властивість і вимога до юридичної практичної діяльності закріплюється у відповідних нормативно-правових актах, є метою юридичного навчання, основою для визначення вимог до суб´єктів, що її здійснюють, і т. ін.
Поняття професіоналізму пов´язують найчастіше з професією, під якою розуміють працю, що потребує певної підготовки і є звичайно джерелом існування, або тривалий і відносно широкий вид трудової діяльності, що передбачає певну сукупність теоретичних знань, практичного досвіду і трудових навиків.
В юридичній літературі викладено різноманітні класифікації ознак професіоналізму діяльності. Наприклад, А. Рінкен відносить до проявів професіоналізму:
• відповідність діяльності особливому рівню (якості) завдань, що вирішуються;
• особливу кваліфікацію, високу ділову компетенцію, що ґрунтується на науковій освіті осіб, що належать до професії;
• особливу професійну корпоративність, в основі якої лежить позаекономічна орієнтація на певні цінності;
• позапартійну, ділову професійну роботу.
А.Е. Жалинський вважає "ознаками професіоналізму як властивість діяльності юриста:
1) здійснення цієї діяльності за правилами, виробленими і закріпленими у встановленому порядку;
2) відповідність процесу і результатів діяльності певним вимогам, що можуть мати нормативно-правовий та професійно-етичний характер;
3) підконтрольність діяльності державним органам і (або) корпорації спеціалістів;
4) оплатність діяльності;
5) гарантії її здійснення у встановлених випадках, включаючи доступ до неї зацікавлених осіб".