Написання роботи здійснюється на підставі погодженого з науковим ке­рівником розгорнутого плану-конспекту роботи, який у стислому узагальне­ному вигляді відтворює основний зміст її частин (вступу, назви і змісту розділів чи глав, висновків).

При підготовці до написання роботи особливу увагу приділяють забезпе­ченню якості змістової сторони викладу матеріалу: логічності й послідовності, повноті й репрезентативності, тобто широті використання нормативних та наукових джерел, загальній грамотності та відповідності стандартам і прий­нятим правилам, списку літератури і змістові додатків тощо.

Письмову роботу рекомендується виконувати спочатку в чорновому ва­ріанті (перший варіант), що дає змогу вносити до тексту необхідні зміни і доповнення з власної ініціативи та у зв´язку із зауваженнями наукового ке­рівника.

Для полегшення подальшого кінцевого оформлення письмової роботи рекомендується дотримуватися таких вимог:

• здійснювати написання чорнового варіанта роботи на окремих арку­шах паперу, з одного боку, з полями (шириною приблизно 3—4 см), чорни­лом, чітко і розбірливо, що забезпечує можливість внесення зауважень або пропозицій керівником роботи або у подальшому — необхідних доповнень до тексту на полях або на зворотному боці аркуша;

• навіть чорновий варіант слід підготувати своєчасно (а не в останні дні встановленого терміну здачі) й відповідно до плану роботи, причому кожен розділ роботи доцільно виконувати повністю, прагнучи до його завершеності, формулюючи висновки і роблячи наступний перехід до нового розділу;

• матеріал роботи доцільно розподіляти на змістові частини (розділи, глави і параграфи), які відокремлюють заголовками та нумерують від­повідно;

• назви розділів роботи мають бути стислими, чіткими, синтаксично різноманітними у побудові речень, послідовно та точно відображати внутрі­шню логіку її змісту;

• обсяг чорнового варіанта не повинен набагато перевищувати встанов­лений для чистового варіанта;

• якщо в роботі використано цитати, цифрові дані чи згадано твори або запозичені думки з праць інших авторів, близьких до оригіналу, то слід обо­в´язково робити бібліографічні посилання на джерела;

• слід звернути увагу на літературну обробку кожного речення, вибір необхідних формулювань, які просто, чітко, коротко й доступно виражають зміст викладених питань. Не варто вживати як тільки складні синтаксичні конструкції, так і надмірно короткі, лаконічні фрази, не пов´язані логічно, з наявним подвійним тлумаченням і т. ін.;

• рекомендується не вживати слова і вирази-штампи типу "на всі сто відсотків", "на даний момент" тощо, уникати частих повторень слів чи сло­восполучень, дотримуватись прийнятої термінології, позначень, умовних скорочень і символів;

• слід уникати викладу матеріалу від першої особи однини ("Я спостері­гав", "Я вважаю", "Мені здається", "На мою думку" тощо) чи множини ("Ми отримуємо", "Ми спостерігаємо", "Ми маємо" і т. ін.). Допускається вживан­ня означено-особових речень: "спостерігаємо", "встановлюємо", "маємо на увазі" чи використання виразів типу: "на наш погляд", "на нашу думку", "на думку автора роботи" або "проведені досліди підтвердили..." чи "...дають підстави вважати, робити висновки...";

• ініціали, як правило, ставлять перед прізвищем особи, яка згадується в тексті.

Виконану в чорновому варіанті роботу подають на перегляд науковому керівникові, а його зауваження та пропозиції використовують для удоскона­лення роботи. Після перевірки та уточнення назв розділів, параграфів, до­датків, послідовності розміщення матеріалу, обґрунтованості висновків та рекомендацій, їх остаточного погодження з керівником оформляють чистовий варіант роботи.