Порядок створення, реорганізації (злиття, приєднання, поділ) та лікві­дації вищих навчальних закладів залежить від форми власності та рівня ак­редитації. Згідно з вимогами законодавства створення, реорганізація, ліквідація вищих навчальних закладів:

1) державної форми власності:

а) третього або четвертого рівня акредитації здійснюється Кабінетом Міністрів України;

б) першого і другого рівнів акредитації здійснюється Міністерством осві­ти і науки України та іншими центральними органами виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади;

2) що перебувають у власності Автономної Республіки Крим незалежно від рівня акредитації здійснюється органами влади Автономної Республіки Крим;

3) комунальної форми власності незалежно від рівня акредитації здій­снюється органами місцевого самоврядування;

4) приватної форми власності незалежно від рівня акредитації здійсню­ється їх власником чи власниками.

Державний контроль за діяльністю вищих навчальних закладів юридич­ної освіти незалежно від форм власності здійснюється з метою забезпечення реалізації єдиної державної політики в галузі юридичної освіти. Державний контроль здійснюють центральні та місцеві органи управління освітою та Державна інспекція закладів освіти при Міністерстві освіти і науки Украї­ни. Відповідність освітніх послуг державним стандартам і вимогам визна­чається засновником закладу освіти, Міністерством освіти і науки України, міністерствами і відомствами, яким підпорядковані заклади освіти, місце­вими органами управління освітою шляхом ліцензування, інспектування, атестації та акредитації закладів освіти.

Ліцензування, атестація, акредитація вищих закладів юридичної осві­ти. Ліцензування освітньої діяльності, акредитація напрямів, спеціально­стей та вищих навчальних закладів є процедурами офіційного визнання пра­ва вищих навчальних закладів незалежно від форм власності та підпорядку­вання відповідно розпочинати та провадити освітню діяльність, пов´язану зі здобуттям певної вищої юридичної освіти та кваліфікації.

У зв´язку з цим освітню діяльність на території України здійснюють вищі навчальні заклади на підставі ліцензій на освітню діяльність та сертифікатів про акредитацію, які видаються у порядку, встановленому Кабінетом Міні­стрів України.

Ліцензування — це процедура визнання спроможності вищого навчаль­ного закладу певного типу розпочати освітню діяльність, пов´язану зі здо­буттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення.

Ліцензуванню у вищих навчальних закладах підлягають:

• підготовка фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти;

• перепідготовка фахівців з наданням другої вищої освіти за напрямами чи спеціальностями;

• підвищення кваліфікації фахівців;

• підготовка до вступу до вищих навчальних закладів.

Ліцензування освітньої діяльності вищих навчальних закладів здій­снюється перед початком підготовки фахівців за напрямом чи спеціаль­ністю на підставі заяви вищого навчального закладу про проведення лі­цензійної експертизи. Вищі навчальні заклади ліцензують шляхом про­ведення експертизи Міністерством освіти і науки України відповідності матеріально-технічної, науково-методичної та інформаційної бази, бібліо­теки, науково-педагогічних кадрів вищого навчального закладу нормати­вам, що встановлюються Міністерством освіти і науки України. Ліцензія на освітню діяльність видається вищому навчальному закладу, що успіш­но пройшов ліцензійну експертизу, як правило, на термін завершення цик­лу підготовки фахівців за напрямом, спеціальністю, але не менше ніж на три роки.

На підставі ліцензій Міністерство освіти і науки України вносить вищі навчальні заклади до Державного реєстру вищих навчальних закладів.

Вищий навчальний заклад юридичної освіти, який отримав ліцензію на провадження освітньої діяльності, повинен:

• бути власником або орендарем навчально-матеріальної бази — при­міщень і відповідного обладнання; забезпечувати належну організацію на­вчально-виховного процесу, побутові умови для його учасників відповідно до встановлених нормативів (будівельних, санітарних, екологічних тощо) та вимог Міністерства освіти і науки України, інших міністерств і відомств щодо особливостей заявленого виду чи напряму освітньої діяльності;

• провадити діяльність відповідно до заявлених під час ліцензування навчальних планів і освітніх програм, установлених обсягів прийому на на­вчання; забезпечувати належну кваліфікацію керівного та викладацького складу;

• надавати особам, які вступають до нього, а також під час організації реклами, достовірну інформацію про умови прийому, плату за навчання, зміст і форму документів, що видаються після його закінчення; чітко визначати у договорах (контрактах) взаємозобов´язання з особами, які навчаються, зо­крема зобов´язання сторін та умови відшкодування моральних і матеріальних збитків у разі їх невиконання; забезпечувати дотримання вимог законодав­ства про освіту, інших актів законодавства, інформативно-методичних мате­ріалів ліцензованого виду освітньої діяльності.

Невиконання або порушення умов провадження освітньої діяльності, на­дання закладом освіти недостовірної інформації є підставою для зупинення дії ліцензії на визначений термін або її анулювання.

Акредитація визначається як процедура надання вищому навчальному закладу певного типу права провадити освітню діяльність, пов´язану зі здо­буттям вищої освіти та кваліфікації за спеціальностями, зазначеними в ліцензії, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного за­безпечення.

Види акредитації такі:

• акредитація напряму підготовки або спеціальності за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем — державне визнання відповідності рівня підготов­ки (перепідготовки) фахівців державним вимогам;

• акредитація вищого навчального закладу — державне визнання його статусу (рівня акредитації).

Акредитація проводиться за ініціативою вищого закладу юридичної освіти на підставі матеріалів власного аналізу освітньої діяльності вищого закладу освіти щодо підготовки фахівців з певного напряму (спеціальності) та експерт­ної перевірки відповідності освітньої діяльності вищого закладу освіти держав­ним вимогам, рівня готовності його випускників до діяльності за фахом (розв´я­зання комплексних кваліфікаційних завдань, професійне тестування тощо).

Акредитація напряму, спеціальності та вищого навчального закладу здійснюється шляхом проведення акредитаційної експертизи, за результа­тами якої вищому навчальному закладу Міністерством освіти і науки Украї­ни видається сертифікат про акредитацію у порядку, встановленому Кабіне­том Міністрів України.

Дія сертифіката про акредитацію напряму, спеціальності або вищого на­вчального закладу у часі визначається такими чинниками:

• термін дії не може перевищувати 10 років;

• термін дії подовжують у порядку, встановленому для його одержання;

• з дня прийняття рішення про ліквідацію вищого навчального закладу виданий сертифікат втрачає чинність.

Акредитованому вищому закладу юридичної освіти надається право:

• пріоритетного отримання державного контракту на підготовку фахівців-юристів;

• автономії у провадженні освітньої діяльності за погодженням з міні­стерством або відомством, якому він підпорядкований, з питань розроблення і впровадження навчальних програм; визначення структури та форм органі­зації навчально-виховного процесу; установлення в межах ліцензованого напряму номенклатури спеціальностей; організації науково-дослідної робо­ти та створення для цього відповідних підрозділів; присвоєння категорій та вчених звань викладачам; використання різних систем оплати праці та вста­новлення підвищеного розміру стипендії та заробітної плати за рахунок пе­редбачених на це коштів, а також додаткових джерел їх надходження.

Статус вищого навчального закладу юридичної освіти відповідно до За­кону України "Про освіту" (1060-12) визначається рівнем його акредитації. Акредитованому з певного напряму "Право" (спеціальності правознавство) вищому навчальному закладу юридичної освіти надається право видавати диплом про вищу юридичну освіту за зразком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня:

• І рівень — молодшого спеціаліста (технікуми, училища, інші заклади освіти еквівалентного рівня);

• II рівень — бакалавра (коледжі, інститути, інші заклади освіти еквіва­лентного рівня);

• III рівень — спеціаліста (університети, академії, інститути, інші за­клади освіти еквівалентного рівня);

• IV рівень — магістра (університети, академії, інститути, інші заклади освіти еквівалентного рівня).

З неакредитованих напрямів (спеціальностей) прийом студентів до вищих закладів освіти припиняється.

Ліцензії на освітню діяльність та сертифікатів про акредитацію напрямів, спеціальностей та вищих навчальних закладів анулюють відповідно до зако­нодавства.

Рішення Міністерства освіти і науки України з питань ліцензування та акредитації можна оскаржити до суду в порядку, встановленому законодав­ством.

Атестація вищих навчальних закладів юридичної освіти. Атестація за­кладів юридичної освіти незалежно від їх підпорядкування та форм власності є складовою системи державного контролю за якістю підготовки фахівців і спрямована на визначення спроможності закладу освіти провадити освітню діяльність на рівні державних вимог (стандартів).

Основні завдання атестації — аналіз і оцінювання реального стану орга­нізації та здійснення навчально-виховного процесу, відповідності знань, умінь і навичок студентів вимогам навчальних планів і програм, визначення відповідності умов освіти, наявної матеріально-технічної та навчально-ме­тодичної бази вимогам навчальних планів і програм, оцінювання якісного складу науково-педагогічних і керівних працівників.

Атестація закладів освіти здійснюється планово один раз на десять років або позапланово Державною інспекцією при Міністерстві освіти і науки України.