Становлення демократичної правової держави, безумовне дотримання та ефективне забезпечення визнаних міжнародною спільнотою стандартів прав людини, домінування права в усіх сферах суспільного життя потребує підви­щення правосвідомості та правової культури як суспільства в цілому, так і кожної посадової особи, кожного громадянина України.

На визначення основних завдань щодо набуття правових знань, навичок та вмінь громадянами та посадовими особами державних органів, установ та гро­мадських об´єднань, шляхів їх вирішення, організаційне та методичне забез­печення спрямована "Національна програма правової освіти населення", яка затверджена Указом Президента України від 18 жовтня 2001 р. № 992/2001.

Правова освіта — це структурний компонент освіти в Україні, процес на­буття правових знань, навичок та вмінь, формування поваги до права, зако­ну, прав та свобод людини, відповідних правових орієнтацій та оцінок, пра­вових поведінкових установок та мотивів правомірної поведінки тощо.

Правова освіта населення полягає у здійсненні комплексу заходів вихов­ного, навчального та інформаційного характеру, спрямованих на створення належних умов для набуття громадянами обсягу правових знань та навичок у їх застосуванні, необхідних для реалізації громадянами своїх прав і свобод, а також виконання покладених на них обов´язків.

Право громадян України на набуття необхідного обсягу правових знань забезпечується мережею загальних та спеціалізованих закладів освіти неза­лежно від форм власності, правовим інформуванням населення через засоби масової інформації та культурно-освітні установи.

Правова освіта — обов´язковий елемент навчально-виховного процесу в усіх дошкільних виховних, середніх загальноосвітніх, професійних навчаль­но-виховних, вищих навчальних закладах, закладах підвищення кваліфі­кації та перепідготовки кадрів. Вона спрямовується:

• на підвищення рівня правової підготовки населення, насамперед учнів­ської та студентської молоді, громадян, які перебувають на державній службі, обрані народними депутатами України, депутатами місцевих рад, викладачів правових дисциплін та журналістів, які висвітлюють правову тематику;

• створення належних умов для набуття громадянами знань про свої пра­ва, свободи і обов´язки;

• широке інформування населення про правову політику держави та за­конодавство;

• забезпечення вільного доступу громадян до джерел правової інфор­мації;

• вдосконалення системи правової освіти населення, збереження та роз­виток вітчизняних традицій у цій сфері.

Правова освіта здійснюється із застосуванням сучасних інформаційних технологій, зокрема елементів дистанційного навчання, і забезпечується:

• органічним поєднанням правової освіти із загальною середньою і про­фесійною освітою, культурою, політичним, економічним, моральним, есте­тичним та іншими формами виховання;

• відкритістю і доступністю інформації про державу і право, про проце­си у правовій сфері;

• систематичністю і безперервністю поширення й набуття знань про дер­жаву і право;

• участю юристів та їх об´єднань у поширенні правових знань;

• організаційними та методичними заходами міністерств та відомств, місцевих органів державного управління і самоврядування, закладів освіти та наукових установ, підприємств і організацій.

Надання початкових правових знань про норми поведінки, звички щодо їх виконання, виховання поваги до батьків, вихователів, ровесників, людей по­хилого віку та інших осіб починається у дошкільних виховних закладах, а продовжується й поглиблюється у загальноосвітніх школах, професійних на­вчально-виховних, вищих навчальних закладах, закладах підвищення квалі­фікації та перепідготовки кадрів, в яких правознавство викладається як низ­ка обов´язкових навчальних дисциплін, здійснюється широка позакласна і позааудиторна правовиховна робота, до якої залучаються практикуючі юрис­ти, вчені-юристи, працівники правоохоронних органів, інші фахівці.

Важливою складовою правової освіти є самоосвіта громадян з питань дер­жави і права.

Для кваліфікованої правової освіти населення у засобах масової інфор­мації створюють спеціальні правові теле- і радіопередачі, випуски, журна­ли, через які громадяни систематично інформують про прийняті законодавчі та інші нормативні правові акти, діяльність органів законодавчої, виконав­чої та судової влади, стан правопорядку, боротьбу з правопорушеннями, їх профілактику тощо.

У культурно-виховних установах, на підприємствах, в організаціях, при громадських об´єднаннях організують юридичні консультації на громадських засадах, центри правової допомоги, університети правових знань, лекторії, кінолекторії, проводять виставки юридичної літератури, читацькі конфе­ренції та інші заходи.

До основних напрямів удосконалення правової освіти в Україні належать:

• наукове, методичне та організаційне забезпечення розвитку правової освіти;

• розробка галузевих та регіональних програм правової освіти;

• сприяння створенню та діяльності недержавних фондів підтримки пра­вової освіти населення;

• розширення мережі закладів юридичної освіти, зокрема юридичних ліцеїв, коледжів, шкіл (класів, груп) з поглибленим вивченням правознав­ства, підготовка висококваліфікованих наукових та науково-педагогічних кадрів;

• забезпечення населення та посадових осіб необхідною нормативною та іншою правовою інформацією (текстами законів, кодексів, науково-практич­ними коментарями тощо);

• створення мережі спеціалізованих видавництв правничої літератури, юридичних журналів наукового та практичного спрямування, газет та інших періодичних видань;

• організація ступеневої системи правової підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації юридичних кадрів;

• проведення конференцій, семінарів, симпозіумів з питань підвищен­ня рівня правової культури громадян, соціологічних досліджень з питань ефективності правоосвітньої діяльності.