Слід наголосити, що категорія «біржовий ринок» нерозривно пов´язана з поняттям фондова біржа. Вони є однопорядковими й тотожними термінами, що передбачають ринок з найвищим рівнем організації для підвищення мобільності капіталу й формування реальних ринкових цін на фінансові вклади. Головними характеристиками й принципами організації ринку цінних паперів, згідно з рекомендаціями «Групи Тридцяти» - міжнародної організації незалежних експертів, які розробляють стандарти фінансових ринків, є:

а) широке використання стандартних кодів (код ISIN) для торгів і доставки цінних паперів;

б) суворе дотримання вимог лістингу;

в) відкритість інформації щодо компаній, цінні папери яких котируються на фондовій біржі, обов´язок цих компаній надавати таку інформацію усім бажаючим;

г) встановлення та опублікування відомостей про курси цінних паперів з дотриманням принципу рівності інвесторів;

д) запобігання виникненню неорганізованих паралельних ринків на шкоду ліквідності центрального ринку;

є) надійність біржового ринку за рахунок своєчасності й безпеки доставки цінних паперів і грошової оплати за них через систему, яка діє на момент укладання угоди. Студентам потрібно знати, що реалізація Концепції функціонування і розвитку фондового ринку в Україні схвалена постановою КМУ від 29.04.94 р. № 277 і охоплює такі напрями:

1) розвиток структури і засад діяльності Української фондової біржі з її філіями і брокерськими конторами від принципів акціонерного товариства до засад вільного асоційованого членства, що в майбутньому дозволить будь-якій компанії чи фірмі або торгівцю цінними паперами стати членом біржі;

2) при біржі створено Центральний депозитарій цінних паперів і запроваджено електронну систему їх обігу у формі комп´ютерних записів на рахунках. Це робить біржу знаряддям загальнонаціональної системи котирування й обігу цінних паперів. На етапі приватизації великих державних підприємств стає можливим первинне розміщення їх акцій через УФБ;

3) створення єдиного клірингового банку, що забезпечує оперативність розрахунків за укладеними угодами і виплату дивідендів та ін.;

4) брокерські контори і банки-брокери, що зареєстровані на УФБ, та є учасниками Центрального депозитарію й клірингового банку. Ними ж стають і банки, інвестиційні фонди та компанії й торгівці цінними паперами, які не є брокерами УФБ, а також емітенти, цінні папери яких допущені до обігу й котирування на УФБ. Контролює й регулює діяльність усіх елементів даної системи централізованого обігу цінних паперів вищий біржовий комітет. Він визначає порядок і правила здійснення операцій з цінними паперами та угод з ними, приймає рішення стосовно діяльності учасників біржової діяльності, щорічно готує та публікує в офіційному виданні аналітичний огляд стану ринку цінних паперів в Україні і звітує про свою діяльність на загальних зборах акціонерів Української фондової біржі.

Такий універсальний механізм не лише дає значний економічний ефект, а й дозволяє державним органам своєчасно запобігати кризовій ситуації та формувати умови здорової конкуренції торгівців з одночасним збереженням гарантії для інвесторів й емітентів. Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку упорядковує відносини безпосереднім нормативно-регулятивним впливом щодо надання дозволів на емісію цінних паперів, реєстрації відомостей про емітентів і проспектів про випуск цінних паперів, нагляду за переміщенням контрольних пакетів, надання дозволу на здійснення посередницької діяльності тощо.

Студенти мають засвоїти що до купівлі-продажу на фондовій біржі допускаються лише ті цінні папери, що відповідають вимогам чинного законодавства. Вони поділяються на три групи:

•      до першої входять цінні папери емітентів з високим економічним потенціалом, рентабельністю і фінансовою стійкістю, що відповідають за достовірність повідомленої економічної й юридичної інформації;

•      до другої групи належать цінні папери тих емітентів, економічне становище яких оцінюється як достатнє для допуску до офіційного котирування, але УФБ не несе ніякої відповідальності за достовірність інформації;

•      третю групу складають цінні папери, які не прийнято до лістингу або їх емітенти не вимагали офіційного котирування, тому УФБ не несе ніякої відповідальності за їх достовірність.

Встановлена система котирування гарантує належну безпеку інвесторам, прозорість ринку цінних паперів, дозволяє ефективно зіставляти попит і пропонування, чітко здійснювати кліринговий процес. До операцій приймаються фізичні цінні папери, іменні та на пред´явника, а також папери у нематеріальній формі на пред´явника. Це дозволяє швидко, надійно, без додаткових матеріальних витрат здійснювати будь-які операції з цінними паперами: нові емісії, збільшення номіналу акцій, об´єднання цінних паперів акціонерних товариств, що зливаються, дроблення акцій, їх асиміляцію тощо.

Слід відзначити, що пред´явницька форма цінних паперів спрощує операції їх обліку та процедуру укладання угод, їх емітент у будь-який момент може отримати від Центрального депозитарію повний перелік власників його паперів. Водночас, як і передбачено чинним законодавством, іменні ціні папери котируються методом фіксингу. Їх курс визначається шляхом порівняння попиту і пропонування на даний момент і залишається незмінним протягом періоду між торгами. Найактивніші цінні папери в майбутньому зможуть проходити безперервне котирування.

Принцип «поставки проти оплати», що забезпечується взаємодією УФБ, Центрального депозитарію і клірингового банку, хоч і ускладнює угоди, але не допускає ситуацію, коли один з партнерів міг би мати на руках і цінні папери і сплачені за них кошти, та запобігає виникненню «подвійної бухгалтерії». Електронна система обігу цінних паперів дає змогу простежити за кожною угодою, всі етапи руху цінних паперів і коштів.