Враховуючи, що акції є провідним пайовим цінним папером, то залежно від їх ознак класифікують такі види акцій:

Проспектом емісії акцій можна передбачити випуск двох видів: іменних акцій і на пред´явника.

Іменною є така акція, у реквізитах якої вказано ім´я власника. Досвід багатовікової історії розвитку корпоратизації свідчить, що іменні акції вперше з´явилися на ранній стадії розвитку акціонування. Тоді у кожній акції вказувалося ім´я власника, а для передачі її іншому акціонерові потрібно було мати спеціальне рішення правління. Це суттєво обмежувало і уповільнювало обіг акцій та зменшувало можливість швидкої мобілізації капіталу через ринок цінних паперів. Іменні акції обертаються на ринку тільки за умов обов´язкового повного індосаменту, а про всі передачі (відчуження) акції робиться спеціальний запис у реєстрі AT, що потребує розвиненої інфраструктури і значних затрат. Тому такі акції, як правило, випускаються крупними номіналами.

Пред´явницькі акції вперше з´явилися вже у XVIII ст. і швидко стали абсолютно переважаючими. Їхньою перевагою стала здатність вільно, без перереєстрації та вказівок емітента обертатися на ринку цінних паперів. AT реєструє лише загальну кількість цих акцій. Пред´явницькі акції бувають двох видів: звичайні і привілейовані.

Звичайні акції дають право на дивіденди, які коливаються залежно від ефективності фінансово-господарської діяльності емітента і величини отриманого прибутку: чим вища прибутковість AT, тим більші дивіденди спроможне воно сплачувати. Це означає, що власник звичайної акції ризикує двояко: не отримати дивідендів взагалі, або ж отримує їх останній і лише з тієї частини прибутку, що залишилася після розподілу за привілейованими акціями. Водночас власник звичайної акції набуває права участі в управлінні AT або право голосу. Тобто на зборах акціонерів він заслуховує адміністрацію, затверджує її звіти, приймає участь у виборах керівних органів, володіє першочерговим правом на купівлю акцій наступних випусків, правом інформування про діяльність AT, одержання частини вартості майна у випадку ліквідації (після задоволення вимог усіх кредиторів і власників привілейованих акцій).

Привілейовані акції - це акції, на які сплачується заздалегідь встановлений фіксований дивіденд (принцип фіксингу). Це означає, що:

по-перше, з чистого прибутку насамперед відраховується відповідна сума для першочергової сплати процентів тримачам привілейованих акцій. Решта прибутку підлягає розподілові як дивіденд тримачів звичайних акцій;

по-друге, власники привілейованих акцій отримують вказаний у акції процент дивідендів навіть тоді, коли прибуток відповідного фінансово-господарського року є недостатнім. Обов´язкові виплати дивідендів здійснюються коштом резервного фонду, а то навіть із статутного фонду. Звичайно, можливі варіанти, коли відсутність коштів змушує переносити виплати на наступний рік за сумою двох років;

по-третє, у випадку банкрутства збитки власника привілейованих акцій мінімальні, тому що право на отримання частки майна він отримує після задоволення вимог кредиторів;

по-четверте, привабливість привілейованих акцій вища, ніж звичайних тому, що їх у будь-який час можна обміняти на встановлену кількість звичайних акцій того ж емітента з можливим виграшем від приросту їх курсової вартості. Вона визначається за формулою:

Якщо в основу класифікацію акцій покласти обсяг прав інвестора, то розрізняють:

Види акцій за обсягом прав інвесторів

Згідно з чинним законодавством число привілейованих акцій не повинно перевищувати 10% загальної емісії. Їх розміщення, як правило, розраховане на прискорення процесу збільшення власного капіталу без загрози переходу контролю над управлінням AT до рук власників нових акцій і для реалізації великомасштабних проектів.

Водночас власник привілейованої акції є інвестором, але не господарем AT і не бере участі в управлінні ним. За умов ефективної діяльності AT власник привілейованої акції може перебувати у програшному становищі. Ось чому емітентові важливо чітко з´ясувати особливості емісії простих і привілейованих акцій. Практичний розрахунок емісії акцій здійснюється на основі «Положення та типового плану розміщення акцій звичайного відкритого AT».

Для врегулювання інтересів усіх учасників корпоратизації Положення передбачає наступне:

а) визначає загальний обсяг первинної емісії акцій. Мінімально він обмежується сумою 1250 необкладуваних податком мінімумів заробітної плати, а максимально - величиною статутного фонду підприємства;

б) встановлює номінальну вартість однієї акції і надає розрахунок їх кількості для первинної емісії (К):

Приміром, якщо статутний фонд становить 10 млн. грн., а номінальна вартість акції прийнята за 50 грн., то кількість емісії акцій становить:

в) надає механізм розрахунку очікуваного річного приросту чистого прибутку від корпоратизації підприємства. Він розраховується за формулою:

де ДП- річний приріст чистого прибутку; А₁, А₂ - річний обсяг реалізації продукції до і після корпоратизації підприємства; С₁, С₂ - витрати на 1 грн. реалізації продукції до і після корпоратизації; П₁ - чистий прибуток підприємств до корпоратизації.

Різновидом привілейованих акцій стали конвертовані акції, які можуть випускатися відзивними (зворотними) і з плаваючим розміром дивідендів, розмір яких встановлюється в залежності від рівня інфляції або ж від величини банківських ставок. Їх випуск також випливає з потреб збільшити попит і водночас зменшити ризики інвестора, який може сумніватися, що в найближчий час прості акції стануть приносити достатній дивіденд. Якщо ж за простими акціями буде сплачуватися необхідної величини і стабільний прибуток, то інвестор прийме рішення про конвертування привілейованих акцій у прості того ж емітента.

Положення про конвертацію акцій емітент заздалегідь включає у проспект емісії і стимулює продаж, особливо за умов збільшення курсової вартості простих акцій. Загалом, конвертовувані акції приносять їх власникам фіксований вищий дохід, ніж прості, але він нижчий, ніж від просто привілейованих акцій. При цьому конвертація акцій може передбачатися лише для якоїсь частини емісії або для визначеної категорії акціонерів. Сучасною практикою напрацьовано також зворотні процедури конвертації простих акцій у конвертовані. Студентам важливо з´ясувати суть і механізми реалізації ринкової (курсової) ціни, роль номінальної, емісійної і балансової або книжкової ціни.