Авуари - активи (грошові засоби, чеки, векселі, перекази, акредитиви), якими здійснюються платежі. Авуари також означають ліквідну час тину активів коштів у банку, а найчастіше кошти банків у іноземній валюті.

Активи банку - частина бухгалтерського балансу (ліва сторона), що характеризує склад, розміщення і використання коштів банку, згрупованих за їх економічним значенням у процесі відтворення.

Активні операції банку - фінансові операції розміщення власних і залучених капіталів з метою отримання прибутку. До них відносяться а) кредитні операції надання кредитів та позичок, вкладення коштів у комерційні проекти, лізингові і факторингові операції, операції з векселями та інші банківські операції; б) банківські інвестиції: вкладення коштів у цінні папери (переважно в облігації органів державної влади).

Акціонерний капітал банку - сплачена частина основного капіталу, що вкладена в банк на вимогу відповідної частини будь-яких майбутніх прибутків, які розподіляються у формі дивідендів. Використовується також для позначення статті пасиву балансу, яку внесли акціонери, що разом з нерозподіленим прибутком та іншими фондами становить власний капітал банку.

Альмагація - одна із форм централізації банківського капіталу, що охоплює декілька типів поглинання і злиття банків.

Балансовий прибуток банку - загальна сума прибутку від усіх видів діяльності банку, що відображається в балансі. Він складається з усіх надходжень прибутку від операційної діяльності та надходжень і збитків від позареалізаційних операцій.

Віремент - банківська операція, що полягає у перенесенні суми коштів з поточного рахунку однієї особи на поточний рахунок іншої.

Банк - кредитна установа, що акумулює грошові кошти і нагромадження, надає їх у позичку, здійснює грошові розрахунки між економічними суб´єктами, врахування векселів, емісію грошей та цінних паперів, операції з золотом, іноземною валютою та інші функції.

Банківська операція - діяльність банку, пов´язана з залученням грошових коштів та їх вкладанням у позички, цінні папери і послуги, випуском в обіг і вилученням з нього грошей, здійсненням розрахунків, фінансуванням і кредитуванням інвестицій, касовим виконанням державного бюджету та виконанням інших специфічно банківських функцій.

Банківська ліквідність - здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов´язань. Ліквідність банку визначається збалансованістю між сторонами активів і пасивів, троками розміщення активів і термінів залучених банком пасивів. Комерційні банки повинні дотримуватися певних рівнів ліквідності, що називаються нормою ліквідності банку. Вона визначається як відношення різних статей активів балансу банку до всієї суми, або до певних статей пасивів і характеризує спроможність банку перетворювати свої активи в наявні гроші для задоволення вимог вкладників щодо отримання своїх внесків і потреб клієнтів у позичках. В залежності від спеціалізації та розміру банку Національний банк України встановив показник ліквідності балансу у вигляді нормативного співвідношення між активами і зобов´язаннями.

Банківські ресурси - сукупність коштів, якими розпоряджається банк у кредитних, інвестиційних та інших операціях. Банківські ресурси поділяються на власні (статутний, резервний та інші фонди банку) та залучені (кошти у розрахунках, на поточних, депозитних та інших рахунках клієнтів). Ресурсами НБУ є емісія, гроші в обігу, кошти в розрахунках, кошти бюджету, частина заощаджень населення, кошти, що вкладені у валютний та золотий запас.

Бенефіціар - особа, на користь якої відкрито акредитив.

Вклади - грошові кошти населення, підприємств і організацій, що зберігаються в банках.

Великий кредит - сукупний розмір позики, що їх надав комерційний банк одному позичальникові, який перевищує 10% власних коштів банку.

Власні кошти банку - сукупність різних за призначенням фондів, які забезпечують економічну самостійність і стабільність банку.

Дворівнева банківська система - банківська система, в якій емісійно-організаційні функції відокремлені від інших і реалізуються у так званому першому (верхньому) рівні банківської системи.

Депозит банківський - грошові кошти фізичних та юридичних осіб або цінні папери, що передані на зберігання до банку за відповідну плату.

Залучені кошти банку - сукупність коштів, які акумулюються банком на різних рахунках клієнтів у вигляді депозитів, або придбані на грошовому ринку міжбанківські кредити чи централізовані ресурси.

Інкасування - збір і транспортування готівки до банківських установ, що здійснюється банками за дорученням клієнтів.

CAMEL - одна з рейтингових банківських систем, що отримала свою назву як абревіатура з перших літер (англійською мовою) показників капіталу, активів, менеджменту, доходності, ліквідності.

Комерційний банк - кредитна установа, що здійснює універсальні банківські операції для підприємств усіх галузей економіки за рахунок грошових капіталів і заощаджень, залучених у вигляді внесків. Комерційний банк є головним елементом кредитної системи.

Кредити стандартні - кредити, що незалежні від виду забезпечення і строк погашення яких не настав; кредити, за якими своєчасно і в повному обсязі погашається основний борг, включаючи кредити, пролонговані встановленим порядком, але не більше двох разів, із загальним строком пролонгування не більше 6 місяців.

Кредити нестандартні - кредити, що пролонговані більше як 2 рази або із загальним строком пролонгації понад 6 місяців; прострочені до 60 днів забезпечені кредити, а також прострочені до 30 днів недостатньо забезпечені кредити.

Кредити сумнівні - прострочені до 30 днів незабезпечені кредити; прострочені від 30 до 60 днів недостатньо забезпечені кредити, а також прострочені від 60 до 80 днів забезпечені кредити.

Кредити небезпечні - прострочені від 30 до 60 днів незабезпечені кредити; прострочені від 60 до 180 днів недостатньо забезпечені кредити, а також прострочені понад 180 днів забезпечені кредити.

Кредити безнадійні - прострочені від 60 до 180 днів незабезпечені кредити і недостатньо забезпечені кредити, прострочені понад 180 днів.

Кредитна система - сукупність установ, які реалізують кредитні відносини в конкретній країні.

Кредитний портфель - сукупність усіх позик, що надані банком з метою отримання прибутку, в т.ч. і прострочених, пролонгованих і сумнівних до повернення кредитів. Надання кредиту може відбуватися у формі позики, простих векселів, підтверджених авансів, векселів, строк сплати яких вже настав, рахунків факторингу, овердрафту, короткострокових комерційних векселів, банківських акцептів та інших зобов´язань.

Кредитний ризик - ризик несплати позичальником основного боргу і відсотків, що належать кредиторові.

Кредитоспроможність - наявність передумов для отримання кредиту і здатність його повернути. Визначається показниками, які характеризують позичальника: його акуратність в розрахунках за раніше отримані кредити, поточне фінансове становище і перспективи змін, здатність мобілізувати кошти з різних джерел в разі необхідності.

Маржа банківська - різниця між курсами валют, цінних паперів, процентними ставками й іншими показниками.

Облікова ставка НБУ - величина плати (у процентах), яку стягує Національний банк України за проведення операцій надання кредитів комерційним банкам шляхом рефінансування їхніх активних операцій (обліковий кредит).

Обов´язкові банківські резерви - сума грошових коштів, яку повинен зберігати комерційний банк постійно на своїх рахунках у центральному банку. Визначаються як норма процентів до банківських пасивів.

Овердрафт - дебетове сальдо за контокорентним рахунком, з яким погодився банк, різновид моментального кредиту.

Пасив банку - одна з двох частин бухгалтерського балансу (права сторона), в якій на певну дату відображаються у грошовому виразі джерела утворення коштів банку.

Пасивні операції - операції, за допомогою яких банки формують свої ресурси для здійснення активних операцій.

Прайм-райт - найменша процентна ставка, яка вилучається комерційним банком за кредит, наданий ним найавторитетнішим кредитоздатним і крупним позичальникам. Всі інші кредитні ставки прив´язуються до неї.

Процентний ризик - ризик змін процентних ставок, що негативно позначається на прибутку банку.

Рахунок «лоро» - рахунки, які відкриваються банком своїм банкам-кореспондентам та на які вносяться всі суми, що отримуються та видаються за їхніми документами.

Рахунки «ностро» - рахунки даної кредитної установи у банку-кореспонденті, на якому відображаються взаємні платежі.

Рестрикція - заходи держави з метою стримування банками кредитних вкладів у економіку для акумулювання грошової маси і збалансування попиту й пропозиції на ринку.

Ризик ліквідності - ризик, за яким в банку може бути недостатньо грошових коштів для виконання платіжних зобов´язань у встановлений термін.

Рейтинг банку - показник, за яким проводиться порівняння банків на основі обраних критеріїв.

Рефінансування - погашення старої заборгованості шляхом випуску нових позик, головним чином заміною короткострокових зобов´язань довгостроковими цінними паперами.

Статутний фонд - сукупність власних коштів акціонерів або пайових внесків засновників (учасників) у грошовій формі, які надаються ними у постійне розпорядження банку.

Трансформаційна функція банківської системи - можливість змінювати (трансформувати) строки грошових капіталів, їх розміри та фінансові ризики шляхом мобілізації грошових коштів одних суб´єктів ринку і передачі їх різними способами іншим суб´єктам.

Факторинг - придбання прав на стягнення боргів (купівля дебіторів).

Якість активів банку - здатність забезпечити повернення активів, аналіз позабалансових рахунків, а також вплив наданих проблемних кредитів на загальний фінансовий стан банку.