Криміналістика — юридична наукова дисципліна, що розробляє систему спеціальних прийомів, методів і засобів збирання, фіксації, дослідження і використання судових доказів, що застосовуються органами дізнання і слідства для розкриття, розслідування і попередження злочинів, використо­вуються при судовому розгляді кримінальних, а в необхідних випадках і ци­вільних справ.

Основними компонентами криміналістики є загальна теорія криміналі­стики, криміналістична техніка, криміналістична тактика, криміналістич­на методика розслідування і попередження окремих видів злочинів.

Методологія криміналістики включає системний, функціональний, інструментальний, кібернетичний, інформаційний, герменевтичний та інші підходи, різноманітні методи гуманітарних і природничих наук, власне ме­тоди юриспруденції.

Результати досліджень криміналістики використовують у всіх науках, пов´язаних із боротьбою зі злочинністю, а теоретичні висновки, рекомендації, методики, криміналістичні засоби — безпосередньо в правотворчій і право­охоронній практиці.

Кримінологія. Кримінологія — юридична наукова дисципліна, що вивчає злочини, особистість злочинця, причини й умови злочинності, шляхи та за­соби її попередження.

Предмет кримінології — правопорушення, особистість злочинця, зло­чинність як соціальне явище, шляхи, форми і методи попередження злочинів.

Арсенал методологічних засобів кримінології різноманітний і включає методологічні підходи і методи гуманітарних, математичних наук і юрис­пруденції.

У системі наук кримінологія розташовується на межі юриспруденції, со­ціології, соціальної і загальної психології, конфліктології. Вона безпосеред­ньо пов´язана з науками кримінального і кримінально-процесуального пра­ва, оперативно-розшуковою діяльністю, криміналістикою, адміністративною і цивільно-правовою деліктологією, з якими координуються кримінологічні дослідження тощо.

Судова медицина. Судова медицина — прикладна юридична наукова дис­ципліна, що займається вивченням і вирішенням питань медичного і біоло­гічного характеру, що виникають у слідчій і судовій практиці.

Предмет судової медицини — процесуальні й організаційні умови судо­во-медичної експертизи, судово-медичне дослідження різноманітних видів зовнішніх впливів на організм людини, що спричинили розлад здоров´я або смерть, судово-медичне дослідження трупа, судово-медичне обстеження жи­вих осіб, судово-медичне дослідження речовинних доказів та інші види судо­во-медичних експертиз і досліджень.

Судова психіатрія — прикладна юридична наукова дисципліна, що вивчає психологічні явища з погляду вирішення питань осудності й дієздатності суб´єктів права, розробляє відповідні принципи оцінки їхнього психічного стану.

Дані судової психіатрії використовують у процесі здійснення судочинства при вирішенні питання про притягнення особи до кримінальної відповідаль­ності або припинення справи, застосуванні судом примусових заходів медич­ного характеру, а також при вирішенні питань про неможливість відбувати покарання або утримуватися в місцях позбавлення волі відповідно до вироку.

Оперативно-розшукова діяльність. Наука оперативно-розшукової діяль­ності — прикладна юридична наукова дисципліна, що досліджує гласні й негласні пошукові, розвідувальні й контррозвідувальні заходи, що здійсню­ються із застосуванням оперативних і оперативно-технічних засобів, прин­ципи оперативно-пошукової діяльності, форми, взаємодії з органами управ­ління і населенням.