Формування в Україні правової держави і громадянського суспільства, які за своєю сутністю мають правовий характер, засновуються на праві, обумовило як підвищення ролі та значення права у соціальних перетвореннях, так і юристів — особливого професійного прошарку в суспільстві, виявило їх недостатню чисельність, недоліки в професійній підготовці.

Розширення самостійності суб´єктів підприємницької та інших видів діяльності, членів громадянського суспільства, збільшення їх чисельності, поява недержавних нотаріальних та правоохоронних об´єднань, здійснення правової взаємодії громадян за принципом "дозволено все, що прямо не заборонено законом", зростання злочинності та інші фактори обумовили зміни суспільних потреб в юристах, причому це стосується як державних, так і недержавних організацій.

Ці зміни обумовили необхідність переглянути відношення до формування корпусу юристів в усіх країнах СНД, які були вимушені прийняти нові програми розвитку юридичної науки, удосконалення юридичної освіти. Проте ці ж фактори виявили й той факт, що юридична діяльність, професійні якості юриста, особливості їх професійної підготовки юридичною наукою комплексно не досліджувалися. Вивчення окремих видів юридичної діяльності, зокрема суддівської, прокурорської, слідчої та деяких інших не може замінити загальнотеоретичну модель юридичної діяльності.

Багато проблем в цьому плані є і в науковому осмисленні особливостей професійної діяльності працівників правоохоронних органів, зокрема не розроблені моделі їх професійних якостей, професіограми, відсутнє систематизоване викладення вимог до заміщення посад юристів тощо.

Юрист повинен знати не тільки законодавство та акти правозастосування, його роз´яснення та тлумачення, йому ще необхідно знати норми моралі, релігії, звичаїв, традицій, корпоративні норми тощо, тобто зміст усіх регуляторів, які існують в суспільстві. Тому важливим є життєвий досвід, життєвий шлях, а також вік юриста.

На сьогодні в Україні серед навчальних дисциплін, які передбачені освітньо-професійними програмами бакалаврату та спеціаліста за напрямом підготовки - Право,"Юридична деонтологія") є єдиною навчальною дисципліною, яка розкриває загальну "картину* (схему, каркас) юридичної діяльності як практичної, так наукової і навчальної, а також систему юридичної освіти, права і обов´язки студентів та деякі інші питання. "Юридична деонтологія" як навчальна дисципліна відносно нова, запроваджена згідно з програмою бакалаврату у 1996 році, а тому потребує додаткового наукового осмислення і належного навчально-методичного забезпечення.

Відомі існуючі навчальні програми, які запроваджені у ВЗО юридичного профілю, в основному розраховані на підготовку юристів для державних правоохоронних органів і не враховують особливості юридичної діяльності в недержавних сферах суспільного життя, зокрема підприємницькій, міжнародно-приватній, громадських об´єднаннях, тощо.

У межах встановленого навчальним планом підготовки студентів обсягу годин курс "Юридичної деонтології" не може охопити всі питання, які мають значення для набуття ними початкових професійних знань та вмінь, навичок самостійної роботи, вивчення нормативних та літературних джерел, конспектування, підготовки письмових робіт тощо.

Цей посібник призначений деякою мірою компенсувати зазначені вище недоліки у науково-методичному забезпеченні підготовки фахівців-юристів.

Необхідно наголосити, що викладення матеріалу має досить формалізований та систематизований характер, причому стиль та викладення певних розділів посібника різний, що пов´язане з використанням відповідної термінології та аргументації. Наприклад, розділ "Юридична наукова діяльність" викладений з використанням наукових термінів та конструкцій, а "Юридична практична діяльність" у стилі, що притаманний нормативно-правовим актам, договорам та іншим правовим документам і спрямований на початкове оволодіння студентом "юридичної мови", що крім того, обумовило широке використання положень, конструкцій, формулювань, які використовуються в нормативному матеріалі. Це дещо відрізняє стиль даного посібника від подібних навчально-методичних джерел неюридичного характеру.