Утворення Української Народної Республіки започаткувало відродження української державності і дозволило швидко виготовити й оперативно доставити з берлінської банкнотної фабрики українські гроші та запустити їх в обіг. Зважаючи на труднощі 1917-1920 pp. монет не карбували. В обігу перебували лише:

а) паперові гроші-банкноти, вартістю 10, 25, 50, 100, 250 і 1000 грн., їх курсова вартість була прив´язана до повноцінного довоєнного рубля царської Росії, вмістом чистого золота 0,7742 г.

б) державні кредитні білети вартістю номіналу 2, 10, 100, 500, 1000 і 2000 гривень, а також розмінний знак державної скарбниці вартістю 5 гривень;

в) дрібні розмінні «монети», їх роль виконували паперові грошові знаки-шаги, вартістю номіналу 10, 20, ЗО, 40 і 50 шагів;

г) недостача грошових знаків і дрібних розмінних монет та потреба замінити в обігу російські рублі й інші обставини нестабільності часів війни зумовили появу в обігу окремих видів регіональних і міських грошей різних найменувань: бони, чеки, розмінні знаки, розмінні білети та ін. Наприклад, власні грошові знаки у Донбасі і на Слобожанщині випускали по 8 міст, недостачу в обігу грошей поповнювали: Сіверщина - 6 видів грошових знаків, Полтавщина і Херсонщина - по 5, Київщина - 3, Таврія - 2, Галичина - 7. Оригінальним явищем були також різноманітні види грошових знаків кредитних і кооперативних спілок, чисельних «повстанських армій, загонів, республік, урядів і управ». Крім цього у грошовому обігу України в той час оберталися німецькі бони для окупованих східних територій, що були випущені в обіг ще у 1916 р.

Водночас основу грошової системи УНР становила гривня, курс якої був прив´язаний до російського довоєнного рубля як 2 гривні:1 рубль. Гривня розмінювалася на 100 шагів. На грошових знаках було нанесено зображення емблеми української держави та українські написи: на лицьовому боці друкувалися написи українською мовою, а на звороті - російською, польською і єврейською мовами. Висока якість паперу, технічного і художньо-мистецького виконання символів України-Русі робили гривню добре захищеною від фальшування і привабливою для грошових розрахунків. Цьому сприяло також створення Національного Банку та інших органів державного регулювання і контролю за грошовим обігом. Але помилки і прорахунки у військових змаганнях призвели до втрати території і ліквідації державних органів підтримання національного грошового обігу в Україні.

Особливим феноменом і різновидом національних грошей стали так звані «лісові» грошові знаки Української повстанської армії 1942-1948 pp. Оскільки їх друкування велося в умовах нелегального становища і невеликими партіями, то нині не встановлено скільки купюр і яких номіналів грошових знаків було випущено в обіг. Більше того, сам факт існування грошей УПА, які ще називали «бофонами» від абревіатури з напису на купонах «на бойовий фонд УПА», замовчувався. Проте вже виявлено кільканадцять варіантів «лісових» грошей, різних за розміром і друкованих на різному папері. Військові підрозділи УПА використовували їх у розрахунках за надані послуги як облігаційні знаки кредиту, що буде повернений у майбутньому після завоювання державної незалежності.