Розглядаючи механізм функціонування валютних відносин, важливо з´ясувати суть валютного ринку як системи різноманітних економічних і організаційних відносин, які потребують обміну і використання іноземної валюти. В структурі валютного ринку взаємодіє розгалужена мережа фінансово-кредитних інститутів і механізмів, за допомогою яких забезпечується купівля і продаж іноземних валют.

Ось чому категорія «валютний ринок» - поняття збірне. Під цим розуміється значна кількість національних, міжнародних і світового ринків та їх операцій. Їх економічним змістом є забезпечення потреб врівноваження попиту і пропозиції валют, а основними функціями є:

Вказані функції реалізуються через валютні операції, під якими розуміються будь-які платежі, що пов´язані з переміщенням валютних цінностей між суб´єктами валютного ринку.

Схема класифікації операцій валютного ринку в залежності від критеріїв має такий вигляд:

Операції валютного ринку можна класифікувати за:

1.  терміном здійснення платежу: касові, строкові;

2.  механізмом здійснення - спот, форвардні, ф´ючерсні, опціонні;

3.  цільовим призначенням - з метою отримання валюти, страхування, отримання прибутку;

4.  формою здійснення - безготівкові, готівкові;

5.  масштабами - оптові, роздрібні.

Валютний ринок має свою інфраструктуру. Залежно від механізму організації торгівлі валютний ринок поділяється на біржовий і позабіржовий.

Класифікація валютних ринків

Біржовому ринку властива організована торгівля валютою на біржі, яка діє як майданчик зосередження пропозиції і попиту на валюту в один і той же час. Будучи посередником, валютна біржа є некомерційним підприємством, проте за свої послуги стягує вагому комісійну винагороду. Значно дешевшими стають прямі контакти між продавцями й покупцями валюти. А швидкість проведення небіржових валютних операцій стимулює прискорений розвиток позабіржової торгівлі.

Класифікація напрямів валютних операцій

В Україні з початку 2000 р. Українська міжбанківська валютна біржа перестала здійснювати операції з валютою. Вся торгівля зосередилась у міжбанківському валютному ринку, на якому комерційні банки безпосередньо купують і продають валюту за свій рахунок чи за дорученням клієнтів, які є кінцевими покупцями та продавцями. А в секторі біржового ринку поступово зосереджуються переважно окремі ф´ючерсні й опціонні операції, що потребують централізованого механізму реалізації, яким є біржа.

Класична валютна біржа - офіційно оформлений ринок, на якому відбувається торгівля валютами на основі попиту і пропозиції.

Членами валютної біржі можуть бути лише банки, яким надана ліцензія на проведення валютних операцій, або фінансові установи, яким законодавчо надане право на ведення валютних операцій.

Проблема збалансування попиту і пропозиції валют і забезпечення стабільності національних грошей здійснюється валютним регулюванням. Для прискорення процесу входження економіки України до світового ринку здійснено ряд заходів з метою досягнення режиму конвертованості гривні за поточними операціями, лібералізується порядок проходження платежів у іноземній валюті, вдосконалено порядок відкриття рахунків іноземними інвесторами, здійснюються заходи щодо лібералізації режиму валютного ринку та зняття валютних обмежень. Водночас повільні темпи структурної перебудови економіки і недосконала правова база ще вимагають ефективного контролю за валютними операціями, що пов´язані з рухом капіталу і доступом нерезидентів на валютний ринок України, а також за зовнішньоекономічною діяльністю суб´єктів господарської діяльності, пов´язаною з використанням іноземної валюти на території України і використанням вимог валютного законодавства. Важливими формами валютного контролю стали ліцензування та контроль за отриманням і використанням резидентами іноземних кредитів, ліцензування права роботи комерційних банків України з валютними цінностями.

Валютне регулювання - це сукупність заходів, що реалізуються міжнародними організаціями, державою у сфері валютних відносин. На міжнародному рівні функцію регулювання міжнародних валютних відносин здійснює МВФ, який у своїх діях керується статутом, ухвалами й домовленостями. Міжнародними органами валютних відносин є Міжнародний банк реконструкції й розвитку та інші міжнародні фінансово-кредитні організації. На державному рівні регулювання визначається законодавчими актами кожної країни.

Центральний банк виконує функції нагромадження і управління валютними резервами та проводить операції їх розміщення, визначає сфери і порядок обігу іноземної валюти в країні, визначає курс національної грошової одиниці, встановлює правила і надає ліцензії комерційним банкам на право ведення операцій з валютними цінностями, організує механізм обліку валютних операцій та валютний контроль. Міністерству фінансів належать функції формування бюджетної політики щодо валютних цінностей, формування і використання валютного фонду, регулювання платіжного балансу. Інші національні органи валютного контролю (Державна податкова адміністрація, Державний митний комітет, Міністерство зв´язку) контролюють процес повноти сплати податків, переказу валюти, вивезення і ввезення золота, валюти тощо.

Отже, в Україні механізм валютного регулювання охоплює сукупність заходів Національного банку, Міністерства фінансів, Державної податкової адміністрації, інших органів валютного контролю у сфері валютних відносин.