Авсенєв Петро Семенович (1810—1852) — український філософ, професор філософії Київської духовної академії та університету. Основні твори: Из записок о психологии // Сборник лекций бывших профессоров Киевской духовной академии. — К., 1869.

Антонович Володимир Боніфатійович (1834—1908) — український історик, археолог, етнограф, геральдист, історіософ, діяч української культури. Основні твори: Твори. — К., 1933. — Т. 1; Костомаров как историк // Киевская старина. — 1885. — Т. 12. — Кн. 5; Перша лекція в Київському університеті // Київська старовина. — 1992. — № 3; Вступна лекція до курсу історії // Там само; Автобіографічні записки // Київська старовина. — 1993. — № 4; Моя сповідь. Вибрані історичні та публіцистичні твори. — К., 1995.

Асмус Валентин Фердинандович (1894—1975) — український і російський філософ, доктор філософських наук, професор, член Міжнародного інституту філософії в Парижі. Основні твори: Диалектический материализм и логика. — К., 1924; Очерк диалектики в новой истории философии. — М. — Л., 1930; Диалектика Канта. — М., 1930; Маркс и буржуазный историзм. — М. — Л., 1933; Логика. — М., 1947; Учение логики о доказательстве и опровержении. — М., 1954; Декарт. — М., 1956; Философия Иммануила Канта. — М., 1957; История античной философии. — М., 1965; Проблемы интуиции в философии и математике (Очерк истории: XVII — начало XX в.). — К., 1965; Избранные философские труды. — М., 1969; В. С. Соловьев: опыт философской биографии // Вопросы философии. — 1988. — № 6; Философия в Киевском университете в 1914—1920 годах // Вопросы философии. — 1990. — № 8.

Баранович Лазар (1620—1693) — український мислитель, церковний, літературний і політичний діяч. Основні твори: Письма преосвещенного Лазаря Барановича. — Чернигов, 1865.

Беринда Памво (Павло) (?—1632) — український письменник, лексикограф, педагог, мислитель ренесансно-гуманістичної орієнтації. Основні твори: Лексиконъ славеноросскій и именъ толъкование. — К., 1627.

Борецький Йов (Іван Матвійович) (?—1631) — український церковний, політичний діяч, просвітник. Основні твори: Протестація // Пам´ятки братських шкіл на Україні. — К., 1988.

Велланський Данило Михайлович (1774—1847) — український і російський учений-медик, прибічник і пропагандист натурфілософії Ф.-В.-Й. Шеллінга. Основні твори: Пролюзия к медицине как основательной науке. — СПб., 1805; Основное начертание общей и частной физиологии. — СПб., 1836; Обозрение главного содержания философского естествознания. — СПб., 1812; Богословское исследование природы в творящем и творимом ее качестве... — СПб., 1812; Опытная, наблюдательная и умозрительная физика... — СПб., 1831.

Вернадський Володимир Іванович (1863—1945) — український і російський природознавець, мислитель-натураліст, основоположник вчення про біосферу та ноосферу, організатор та перший президент ВУАН. Основні твори: Очерки и речи. — Пг., 1922; Биогеохимические очерки. 1922—1923. — М. — Л., 1940; Избранные сочинения. — М., 1954—1960. — Т. I—V; Химическое строение земли и ее окружения. — М., 1965; Размышления натуралиста. — М., 1975—1977. — Кн. 1—2; Живое вещество. — М., 1978; Переписка с Б. Л. Личковым. — М., 1979—1980. — Кн. 1—2; Избранные труды по истории науки. — М., 1981; Письма В. И. Вернадского к А. Е. Ферсману (1907—1944). — М., 1985; Труды по всеобщей истории науки. — М., 1986; Философские мысли натуралиста. — М., 1988; Письма к жене Н. Е. Вернадской (1881—1889). — М., 1988; Труды по истории науки в России. — М., 1988; Кристаллография. Избранные труды. — М., 1988; «Основой жизни — искание истины» // Новый мир. — 1988. — № 3; «Пересмотреть все основы нашей жизни» // XX век и мир. — 1989. — № 6; «Довольно крови и страданий» // XX век и мир. — 1990. — № 1; Эти голоса не были услышаны // Родина. — 1990. — № 1; Щоденники (1918. Полтава) // Київська старовина. — 1993. — № 3—4.

Винниченко Володимир Кирилович (1880—1951) — український письменник, суспільний і політичний діяч. Основні твори: Записки кирпатого Мефістофеля. — К., 1927; Слово за тобою, Сталіне! // Вітчизна. — 1989. — № 5—6; Сонячна машина. — К., 1989; Твори. — К., 1989. — Т. 1—2; Відродження нації: У 3-х ч. — К., 1990; Заповіт борцям за визволення. — К., 1991.

Вишенський Іван (прибл. 1545 — прибл. 1621) — український письменник, критик, сатирик, мислитель. Основні твори: Сочинения. — М. — Л., 1955; Твори. — К., 1959; Вибрані твори. — К., 1972; Твори. — К., 1985.

Войтко Віталій Іванович (1927—1989) — український філософ, доктор філософських наук, професор, член-кореспондент Академії педагогічних наук СРСР. Основні твори: Научное и религиозное мировоззрение. — К., 1960; Основы атеизма. — К., 1962; Людина, техніка, суспільство. — К., 1967; Марксистська соціологія як наука. — К., 1968; Молодь і суспільний прогрес. — К., 1970; Соціально-психологічний аспект науково-технічної революції. — К., 1976; Етика сімейних відносин. — К., 1981; Долаючи інерцію мислення. — К., 1988.

Володимир Мономах (1053—1125) — державний і політичний діяч Давньої Русі, мислитель, один із родоначальників християнського гуманізму. Основні твори: Повчання Володимира Мономаха // Повість врем´яних літ. — К., 1990.

Галятовський Іоаникій (?—1688) — письменник-полеміст, суспільно-політичний і церковний діяч, мислитель. Основні твори: Ключъ Разуменія священником законным и свецким належащий. — К., 1659; Мессия праведный Иисус Христос. — К., 1660.

Гізель Інокентій (1600—1683) — культурний і церковний діяч, історик, філософ. Основні твори: Мир с богом человеку. — К., 1669; Праця з загальної філософії. Метафізичний трактат // Філософська думка. — 1970. — № 1.

Гіляров Олексій Микитович (1855—1938) — професор філософії Київського університету, академік ВУАН, представник філософії панпсихізму в Україні. Основні твори: Платонизм, как основание современного мировоззрения, в связи с вопросами о задачах и судьбе философии. — М., 1887; Греческие софисты, их мировоззрение и деятельность в связи с культурной историей Греции. — М., 1888; Значение философии. — К., 1888; Источники и софисты. Платон как исторический свидетель. Опыт истории философской критики. — К., 1891; Введение в философию. Лекции, читанные на Высших женских курсах в 1906/7 академическом году в Киеве. — К., 1907; Предсмертные мысли XIX века во Франции. Опыт миропонимания современной Франции в ее крупнейших литературных произведениях. — К., 1901; Лекции по психологии, читанные в 1908—1909 гг. на Высших женских курсах в Киеве. — К., 1909; Лекции по истории новой философии, читанные в весенний семестр 1915 г. — К., 1915; Философия в ее существе, истории и значении. — К., 1916—1919. — Т. I—II.

Гоголь Микола Васильович (1809—1852) — письменник, мислитель, представник філософії романтизму. Основні твори: Полное собрание сочинений: В 4 т. — М., 1862. — Т. 1—4; Полное собрание художественных произведений. М., 1916; Полное собрание сочинений — Пг., 1919; Избр. произведения. — М., 1948.

Гогоцький Сильвестр Сильвестрович (1813—1889) — український і російський філософ, представник української академічної філософії. Основні твори: Критический взгляд на философию Канта. — К., 1847; Два слова о прогрессе // Тр. Киев. духовной академии. — 1860. — № 1; О характере философии средних веков // Современник. — 1849. — Кн. 6; Философский лексикон: В 4-х т. — К., 1857—1873. — Ч. 1—5; Обозрение системы Гегеля. — К., 1860; Введение в историю философии. — К., 1871; Философия XVII и XVIII веков в сравнении с философией XIX века и отношение той и другой к образованию. — К., 1878—1884. — Вып. 1—3.

Гордієнко Анатолій Терентійович (1937—1995) — український філософ, доктор філософських наук, заслужений діяч науки і техніки України, автор 125 наукових праць, присвячених проблемам естетичної теорії, філософії людини, соціально-філософських і соціокультурних концепцій. Основні твори: Мистецтво, дійсність і свобода художньої творчості. — К., 1966; Суспільне життя і художній талант. — К., 1972; У боротьбі за людину. — К., 1977; Ідейний виток сучасності. — К., 1981; Аксіологічна драма XX століття. — К., 2000.

Горський Вілен Сергійович (1931—2007) — український філософ, доктор філософських наук, професор. Основні твори: Социальная среда и историко-философский процесс. — К., 1969; Историко-философское истолкование текста. — К., 1981; Философские иеди в культуре Киевской Руси. — К., 1988; Нариси з історії філософської культури Київської Русі. — К., 1993; Святі Київської Русі. — К., 1994; Історія української філософії. — К., 1996; Філософія в українській культурі (методологія та історія). — К., 2001.

Грабовський Павло Арсенійович (1864—1902) — український поет, публіцист, перекладач, революційний демократ. Основні твори: Зібрання творів: У 3-х т. — К., 1959—1960; Твори: У 2-х т. — К., 1964; Избранное. — М., 1964; Поезії. — К., 1979.

Грінченко Борис Дмитрович (1863—1910) — український поет, критик, фольклорист, етнограф, громадський і культурний діяч. Основні твори: Твори: У 10-ти т. — Х., 1928—1959. — Т. 1—2; Поезії. — К., 1965.

Грот Микола Якович (1852—1899) — український філософ. Основні твори: Про душу // Хроніка — 2000. — № 39—40; Основные моменты в развитии новой философии. — М., 1894; Философия и ее общие задачи. — СПб., 1904; Опыты нового определения понятия прогресса. — Одесса, 1883; Задачи философии с учением Дж. Бруно. — Одесса, 1885.

Грушевський Михайло Сергійович (1866—1934) — український історик, історіограф, публіцист, громадський та культурно-освітній діяч, мислитель. Основні твори: История Украины-Руси: В 10-ти т. — К. — Л., 1898—1936; Очерк истории украинского народа. — К., 1904 (К., 1990); Історія української козаччини // Вітчизна. — 1989. — № 1—11; Щоденник (1883— 1893) // Київська старовина. — 1993. — № 3—5; Історія української літератури. — К., 1993—1996. — Т. 1—6. — Кн. 1—9.

Гурвич Сократ Соломонович (1914—1987) — український філософ, доктор філософських наук, професор. Основні твори: Законы и категории диалектики и их проявление в медицине. — К., 1962; Діалектичний матеріалізм і сучасна медицина. — К., 1967; Методология медицины. — К., 1977; Основы риторики. — К., 1978 (1987); Под прицелом молодежь. — К., 1982; Воспитательная работа со студентами. — К., 1988.

Данило Заточник (прибл. XII—XIII ст.) — давньоруський письменник, мислитель. Основні твори: Слово // Зарубин Н. Н. «Слово Даниила Заточника» по редакциям XII и XIII вв. и их переделках. — Л., 1932.

Демчук Петро Іванович (1900—1937) — український філософ. Основні твори: Нариси про сучасний стан німецької філософії // Прапор марксизму. — 1929. — № 6; 1930. — № 1—2; Філософська мудрість сучасної буржуазії // Червоний шлях. — 1930. — № 10; В боротьбі за ленінську філософію. — X., 1930; До філософії сучасної соціал-демократії // Прапор марксизму. — 1930. — № 3; Розклад сучасної буржуазної філософії. — X., 1931; Неогегельянство як зброя фашизму // Червоний шлях. — 1931. — № 3; Шевченко та його вчителі філософії // Гарт. — 1931. — № 4; На боротьбу проти меншовикуючого ідеалізму (З приводу моїх власних помилок) // Прапор марксизму-ленінізму. — 1931. — № 1—2.

Депенчук Надія Павлівна (1920—1992) — український філософ, методолог науки, доктор філософських наук, професор. Основні твори: Симметрия и асимметрия как одна из форм проявления закона единства и борьбы противоположностей в природе. — К., 1960; Симметрия и асимметрия в живой природе. — К., 1963; Методологические проблемы современной биологии // Вопросы философии. — 1969. — № 6; Принцип матеріальної єдності світу і особливості його реалізації в природознавстві // Філософська думка. — 1970. — № 5; Про деякі тенденції теоретизації біології // Філософські проблеми природознавства. — К., 1971. — Вип. 23; Редукціонізм і проблеми теоретизації біології // Філософська думка. — 1973. — № 1; Материалистическая диалектика и методы биологических наук. — К., 1973; Проблема лідерства в сучасному природознавстві // Філософська думка. — 1974. — № 3; Взаимодействие методов естественных наук в познании жизни. — К., 1976; Трансформация понятия «среда» как основа интеграции экологии и теории эволюции. — К., 1984; Экология и теория эволюции. — К., 1987 (соавт. В. Крисаченко).

Дишлевий Петро Сидорович (1927—1998) — український філософ, доктор філософських наук, професор, фахівець у галузі філософських проблем природознавства. Основні твори: Вопрос о пространстве и времени в теории относительности. — К., 1959; Материалистическая диалектика и физический релятивизм. — К., 1972; Материалистическая диалектика и проблема научных революций. — К., 1981.

Дмитриченко Володимир Савелійович (1925—1981) — український філософ, історик філософії, доктор філософських наук, професор. Основні твори: Суспільно-політичні погляди Я. П. Козельського. — К., 1957; Розвиток філософської думки в стародавньому Китаї. — К., 1959 (співавт. В. Шинкарук); Проблема суспільного ідеалу у творчості Т. Г. Шевченка // Проблеми філософії. — К., 1966. — Вип. 3; Соціальні погляди М. П. Драгоманова в період демократичного піднесення 70-х років XIX ст. // Український історичний журнал. — 1966. — № 9; За правдиве висвітлення ідейної спадщини та діяльності С. А. Подолинського // Комуніст України. — 1966. — № 8; До оцінки соціалістичних поглядів М. П. Драгоманова // Із історії філософської та соціологічної думки на Україні. — К., 1968; Українські соціалісти-семидесятники XIX ст. про шляхи переходу до соціалізму // Проблеми філософії. — 1970. — Вип. 18; Соціалістичні погляди Ф. П. Вовка // Проблеми філософії. — 1972. — Вип. 23; Соціалістична думка в Україні в 70-х на початку 80-х років XIX ст. — К., 1974.

Домбровський Іван (кінець XVI — початок XVII ст.) — польсько- та латиномовний діяч української культури, мислитель-гуманіст. Основні твори: Дніпровські камені... // Українська поезія XVII ст. — К., 1988.

Донцов Дмитро Іванович (1883—1973) — український публіцист, теоретик ідеології інтегрального націоналізму. Основні твори: Націоналізм. — Лондон — Торонто, 1966; Дух нашої давнини. — Дрогобич, 1991; Хрестом і мечем // Державність. — 1991. — № 2; Дух животворить // Україна. — 1993. — №4.

Драгоманов Михайло Петрович (1841—1895) — український публіцист, фольклорист, історик, соціолог, економіст, філософ, громадський діяч. Основні твори: Политические сочинения. — М., 1908. — Т. 1; Літературно-публіцистичні праці: У 2-х т. — К., 1970; Вибране. — К., 1991.

Дрогобич Юрій (прибл. 1450—1494) — український вчений, доктор медицини й філософії, представник раннього гуманізму в Україні. Основні твори: Прогностична оцінка поточного 1476 р. — Краків, 1646.

Дученко Микола Васильович (1931—1988) — український філософ, доктор філософських наук, професор. Основні твори: Категорії суб´єкта та об´єкта в теорії пізнання діалектичного матеріалізму. — К., 1964; Проблема об´єкта в марксистсько-ленінській теорії пізнання. — К., 1970; Познание и идеология. — К., 1960; Методологические проблемы обществоведения. — К., 1980; Природа человеческого познания. — К., 1971; Материалистическая диалектика — методологическая основа развития науки. — К., 1983 (співавт.); Взаимосвязь теории и практики. — М., 1981 (співавт.).

Євлевич Хома (перша половина XVII ст.) — український культурно-освітній діяч, мислитель-просвітитель. Основні твори: Лабіринт, або Заплутана дорога, де красна Мудрість з повільності своєї панам могилянам і ще декому в заходах своїх подібному, коротку і далеко кращу дорогу показує // Пам´ятки братських шкіл на Україні. — К., 1988.

Жданов Дмитро Олександрович (1929—1986) — український філософ, доктор філософських наук, професор. Основні твори: Проблемы генезиса логических форм // Вопросы философии. — 1963. — № 10; Возникновение абстрактного мышления. — X., 1969; У истоков мышления. — М., 1969; Мир миров или война миров. — К., 1973; Формирование диалектико-материалистического мировоззрения в процессе преподавания естественных наук. — К., 1985.

Жидята Лука (?—1059) — давньоруський книжник, мислитель етико-морального напряму, поборник розвитку освіти. Основні твори: Поучение архиепископа Луки к братии // Памятники древнерусской церковно-учительной литературы. — СПб., 1904. — Вып. 1.

Зеленецький Костянтин Петрович (1812—1858) — український вчений, філософ-шеллінгіанець. Основні твори: Опыт исследования некоторых теоретических вопросов: В 4-х кн. — М., 1835—1836; Исследование о реторике в ея наукообразном содержании. — Одесса, 1846; Общая реторика. — Одесса 1849.

Зеньковський Василь Васильович (1881—1962) — український і російський філософ-неокантіанець, історик філософії. Основні твори: Современное состояние психической проблемы. — К., 1905; Проблема психической причинности. — К., 1914; Психология детства. — Лейпциг, 1924; Проблемы воспитания в свете христианской антропологии. — Париж, 1934; Русские мыслители и Европа. — Париж, 1955; История русской философии. — Париж, 1956 (М., 1992). — Т. I—II; Н. В. Гоголь. — Париж, 1961; Основы христианской философии. — Париж, 1961—1964. — Т. 1—2.

Зизаній-Тустановський Лаврентій Іванович (? — прибл. 1634) — український письменник, перекладач, церковний і культурний діяч, філософ,представник гуманізму. Основні твори: Книга глаголемая по-гречески катихис, по-литовски оглавление, русским же языком нарицается беседование. — Гродно, 1788; Эпиграмма Лаврентия Зизания на грамматику; «Послание спудеом изрядным и всем любителям доброглоголеваго и пространного словесного языка, еще о Христе братии нашего с.с. Господа радоватися» // Из истории философской и общественно-политической мысли Белоруссии. — Минск, 1962; Лексис. — К., 1964.

Злотіна Марія Львівна (1921—2000) — український філософ, доктор філософських наук, професор, автор понад 100 наукових праць з проблем діалектики, теорії пізнання, логіки. Основні твори: О логике курса диалектического материализма. — К., 1978; Актуальные проблемы диалектики современного общественного развития. — К., 1982; Закон перехода количественных изменений в качественные. — К., 1957; Закон отрицания отрицания. — К., 1957.

Іванов Вадим Петрович (1933—1991) — український філософ, доктор філософських наук, професор. Основні твори: Практика и эстетическое сознание. — К., 1971; Філософія і практично-духовне освоєння світу // Філософська думка. 1974. — № 6; Науково-пізнавальне і практично-художнє освоєння дійсності // Філософська думка. — 1974. — № 2; Гносеологічний аспект спадкоємності людського досвіду // Філософська думка. — 1976. — № 6; Человеческая деятельность, познание, искусство. — К., 1977 (Братислава, 1982); Человек и мир человека. — К., 1977 (соавт.); Роль науки і мистецтва у формуванні людини // Філософська думка. — 1980. — № 2; Проблема взаимоотношения научного познания и искусства // История и познание. — Вильнюс, 1983; Актуальные проблемы исследования мировоззренческих функций диалектического материализма // Вопросы философии. — 1981. — № 2; Життєвий світ особи // Філософська думка. — 1982. — № 1; Природа и функции мировоззренческого сознания // Общ. Науки. — 1982. — № 2; Потреба як вираження цілісної життєдіяльності суспільства та особи // Філос. думка. — 1984. — № 4; Мировоззрение как форма сознания, самоопределения и культуры личности // Мировоззренческая культура личности. — К., 1986.

Іларіон Київський (середина XI ст.) — давньоруський письменник, перший Київський митрополит з русичів. Основні твори: Слово про Закон і Благодать // Київська старовина. — 1992. — № 1.

Канарський Анатолій Станіславович (1936—1984) — український філософ, доктор філософських наук, професор. Основні твори: Гносеологічні аспекти естетичного // Етика і естетика. — 1967. — № 3; Естетичні форми чуттєвості // Етика і естетика. — 1968. — № 4; Безпосередній стан людини як форма оціночного відношення // Етика і естетика. — 1972. — № 12; Практика і естетична свідомість // Філософська думка. — 1972. — № 6; Формирование мировоззрения нового человека. — К., 1977 (співавт.); Субъект и объект как философская проблема. — К., 1978 (співавт.); Диалектика эстетического процесса: Диалектика эстетического как теория чувственного познания. — К., 1979; Диалектика эстетического процесса: Генезис чувственной культуры. — К., 1982.

Карпов Василь Миколайович (1798—1867) — український і російський філософ. Основні твори: Введение в философию. — СПб., 1840; Систематическое изложение логики. — СПб., 1856; Взгляд на движение философии в мире христианском // Журнал Мин-ва нар. просвещения. — 1856. — Ч. 92; О самопознании // Странник. — 1860. — Кн. 1; О бессмертии души — против натурализма // Странник. — 1861. — Кн. 5; Философский рационализм новейшего времени // Христианские чтения. — 1860. — Кн. 3—6, 12.

Кирило Туровський (між 1130—1134 — прибл. 1182) — письменник, проповідник, мислитель, церковно-політичний Діяч Давньої Русі. Основні твори: Литературное наследие Кирилла Туровского // Труды отделения древних рукописей и литературы. — М. — Л., 1956 — 1958. — Т. 12—15;

Кістяківський Богдан Олександрович (1868—1920) — український правознавець, соціолог, теоретик правової держави та філософії права. Основні твори: Права человека и гражданина // Вопросы жизни. — 1905. — № 11; Наши задачи // Юридический Вестник. — М., 1910. — Кн. 1; Проблемы и задачи социально-научного познания. — М., 1912 (Філософська і соціологічна думка. — 1992. — № 1—2); Сущность государственной власти. — Ярославль, 1913; Социальные науки и право: Очерки по методологии социальных наук и общей теории права. — М., 1917; Государство правовое и социалистическое // Вопросы философии. — 1990. — № 6; В защиту права // Вехи. Из глубины. — М., 1991; Україна і Росія // Філософська і соціологічна думка. — 1992. — № 1.

Кістяківський Олександр Федорович (1833—1885) — український учений, представник поміркованого лібералізму київської «Громади», суспільно-політичний діяч. Основні твори: Исследования о смертной казни. — К., 1867; Главные моменты исправления уголовного права. — К., 1873 —1874; Права, по которым судится малороссийский народ. — К., 1879; Щоденник // Київська старовина. — 1992. — № 6; Щоденники (1874—1879). — К., 1994. — Т. 1; Щоденники (1880—1895). — К., 1995. — Т. 12.

Кленович (Кльонович) Севастян (прибл. 1545—1602) — український польськомовний культурний діяч, репрезентатор ідей громадянського гуманізму в Україні. Основні твори: Роксоланія // Українська поезія XVI ст. — К., 1987.

Климент Смолятич (? — прибл. 1164) — давньоруський письменник, церковний діяч, мислитель. Основні твори: Послание к иноку Фоме // Никольский Н. К. О литературных трудах митрополита Климента Смолятича, писателя XII в. — СПб., 1892.

Клірик Острозький (кінець XVI ст. — початок XVII ст.) — український письменник-полеміст. Основні твори: История о листрикийском, то есть о разбойничемъ Ферарскомъ або Флоренскомъ синоде в короткъ правдиве описанная // Русская истическая библиотека. — СПб., 1908. — Т. 19. — Кн. 3; Отпись на лист в бозе валебного отца Ипатія володимерского и берестейского епископа // Там же.

Княгиницький Йов (прибл. 1550—1621) — український письменник-полеміст, церковний діяч. Основні твори: Письмо основателя Саитской обители схимонаха Іова къ ієромонаху Кириллу Транквілліону... // Голубев С. П. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники. — К., 1883. — Т. 1.

Козачинський Михайло (Мануйло) (1699—1755) — український письменник, педагог, філософ, церковно-освітній діяч. Основні твори: Конспект курсу лекцій «Філософія арістотеліанства», читанних 1743 року в Києво-Могилянській академії // Політологічні читання. — 1993. — № 4.

Козельський Яків Павлович (прибл. 1728—1794) — український і російський філософ-просвітитель. Основні твори: Философские предложения; Рассуждение двух индейцев Калана и Ибрагима о человеческом познании // Избранные произведения русских мыслителей второй половины XVIII в. — М., 1952.

Козлов Олексій Олександрович (1831—1901) — російський та український філософ, історик філософії. Основні твори: Очерк истории философии. Философия восточная. — К., 1887; Философия бессознательного Эд. Гартмана. — К., 1873—1875. — Т. 1—2; Философские этюды. — СПб., 1876. — Ч. 1.

Кониський Георгій (1717—1795) — український і білоруський церковний діяч, філософ, мислитель. Основні твори: Слова и речи. — Могилев, 1892; Собрание сочинений. — СПб., 1835. — Ч. I—II; Філософські твори. — К., 1990. — Т. 1—2.

Кононович-Горбацький Йосиф (?—1653) — український філософ, один із перших професорів філософії Києво-Могилянської академії. Основні твори: Підручник з логіки // Філософська думка. — 1972. — № 1.

Копинський Ісайя (?—1640) — український письменник-полеміст, церковний, культурно-освітній діяч, мислитель. Основні твори: Алфавит духовный. — М., 1904.

Копистенський Захарія (?—1627) — український письменник, церковний, культурно-освітній діяч, мислитель. Основні твори: Палинодия // Памятники полемической литературы. — СПб., 1876. — Кн. 1.

Копнін Павло Васильович (1922—1971) — український і російський філософ, доктор філософських наук, академік АН України, засновник сучасної Київської філософської школи. Основні твори: Идея как форма мышления. — К., 1963; Диалектика как логика и теория познания. — М., 1973; Диалектика, логика, наука. — М., 1973; Гносеологические и логические основы науки. — М., 1974.

Костомаров Микола Іванович (1817—1885) — український історик, етнограф, письменник, критик, суспільно-політичний діяч, мислитель. Основні твори: Лекции по русской истории. — Ч. 1. — СПб., 1861; Исторические монографии и исследования. — СПб. — М., 1883—1884. — Т. 1—4; Исторические произведения. Автобиография. — М., 1988; О преподавании на южнорусском языке // Київська старовина. — 1992. — № 3.

Коцюбинський Михайло Михайлович (1864—1913) — український письменник, публіцист, мислитель революційно-демократичного напряму. Основні твори: Твори: У 6-ти т. — К., 1961 — 1962; Твори: У 7-ми т. — К., 1973—1975; Твори: У 3-х т. — К., 1979; Собрание сочинений: В 4-х т. — М., 1965.

Куліш Пантелеймон Олександрович (1819—1879) — український письменник, історик, етнограф, мовознавець, публіцист, літературний критик, культурний діяч. Основні твори: Записки о Южной Руси. — СПб., 1856—1857. — Т. 1—2; Листи з хутора. — СПб., 1861; Сочинения и письма: В 5-ти т. — К., 1908—1910; Вибрані твори. — К., 1968.

Кульчицький Олександр Юліанович (О. Шумило фон Кульчицький) (1895—1980) — український філософ, громадський і культурно-освітній діяч української діаспори. Основні твори: Нарис структурної психології. — Мюнхен, 1949; Світовідчування Українця // Українська душа. — К., 1992; Український персоналізм. — Мюнхен — Париж, 1985; Основи філософії і філософічних наук. — Мюнхен — Львів, 1995.

Лесевич Володимир Вікторович (1837—1905) — український і російський філософ позитивістського напряму. Основні твори: Этюди и очерки. — СПб., 1886; Собрание сочинений: В 3-х т. — М., 1915—1917. — Т. 1—3.

Леся Українка (Квітка-Косач Лариса Петрівна) (1871—1913) — українська поетеса, літературний критик, публіцист, громадський діяч. Основні твори: Твори: У 10-ти т. — К., 1953—1965.

Липинський В´ячеслав (Вацлав) Казимирович (1882—1931) — український історик, соціолог, філософ історії, ідеолог консервативно-монархічного напряму української суспільно-політичної думки. Основні твори: Листи до братів-хліборобів. — Нью-Йорк, 1954 (Філософська і соціологічна думка. — 1991. — № 10); Хам і Яфет; Націоналізм, патріотизм і шовінізм; Донцов і Липинський; Народи поневолені і народи бездержавні // Сучасність. — 1992. — № 6; Україна на переломі 1667—1659. Замітки до історії українського державного будівництва в XVII столітті // Український історичний журнал. — 1992. — № 2; Релігія і церква в історії України. — Нью-Йорк, 1956 (Політологічні читання. — 1994. — № 1—2); Історико-політична спадщина та сучасна Україна. — К. — Філадельфія, 1994.

Лисенко Олександр Якимович (1925—1990) — український філософ, доктор філософських наук, професор. Основні твори: Комунізм і формування нової людини. — К., 1962; Пережитки капіталізму в свідомості людини та шляхи їх подолання. — К., 1960; Соціальні погляди Івана Франка. — К., 1958; Соціально-філософські проблеми науково-технічної революціії. — К., 1974; Формування людини в умовах розвинутого соціалізму. — К., 1976; Комунізм і формування особи. — К., 1978; Матерільне і духовне в соціальному розвитку. — К., 1980 (співавт.); Соціальна творчість мас. — К., 1981; Соціально-філософські проблеми творчої діяльності. — К., 1981; Діалектика соціальних процесів. — К., 1983 (співавт.); Духовна культура соціалізму. — К., 1986.

Лисяк-Рудницький Іван Павлович (1919—1984) — український історик, політолог. Основні твори: Історичні есе: В 2-х т. — К., 1994; Між історією і політикою. — Мюнхен, 1973.

Ліницький Петро Іванович (1839—1906) — український філософ, представник української академічної філософії. Основні твори: Общий взгляд на философию // Тр. Киев. духовной академии. — 1867. — Т. 4; Платон — представитель идеализма в древней философии // Тр. Киев. духовной академии. — 1868. — Т. 1; Учение Платона о божестве. — К., 1874; Об умозрении и отношении умозрительного познания к опыту. — К., 1881; Критическое обозрения обычных взглядов и суждений о различных видах общественной деятельности и началах общественного благоустройства. — X., 1884; Идеализм и реализм. — X., 1888; Пособие к изучению вопросов философии (элементы философского миросозерцания). — X., 1892; Изящная литература и философия. — X., 1893; Мышление научное и ненаучное. — X., 1894.

Логвин Мирон Онисимович (1899—1977) — український філософ, доктор філософських наук, професор. Основні твори: Діалектичний матеріалізм і сучасне природознавство. — К., 1929; Сучасна наука про свідомість. — К., 1955; Проблема сознания и мозга. — К., 1963; Нариси з історії філософії на Україні. — К., 1966 (співавт.).

Лодій Петро Дмитрович (1764—1829) — український і російський філософ-деїст. Основні твори: Логические наставления, руководствующее к познанию и различению истинного и ложного. — СПб., 1815; Теория общих прав, содержащая в себе философское учение о естественном всеобщем государственном праве. — СПб., 1828.

Мазепа Володимир Іванович (1930—2003) — український філософ, доктор філософських наук, професор, фахівець у галузі історії філософії України та естетики. Основні твори: Мистецтво і духовне багатство людини. — К., 1967; Художня творчість як пізнання. — К., 1974; Культура художника. — К., 1988; Соціально-культурна філософія Івана Франка. — К., 2001.

Максимович Михайло Олександрович (1804—1873) — український учений у галузі біології, історії, мовознавства, етнографії, мислитель романтичного напряму, перший ректор Київського університету. Основні твори: Малороссийския песни. — М., 1827; Украинская народная песня. — Ч. 1 — Кн. 1. — М., 1834; История древнерусской словесности. — Кн. 1. — К., 1839; Собрание сочинений. — К., 1876—1888. — Т. 1—3.

Міхневич Йосип Григорович (1809—1885) — український філософ, представник романтичного шеллінгіанства. Основні твори: Об успехах греческих философов в теоретическом и практическом отношениях. Речь в торж. собрании Ришельевского лицея, 20-го іюня 1839. — Одесса, 1839; Опыт простого изложения системы Шеллинга в связи с системами других германских философов. — Одесса, 1850.

Могила Петро (1596—1647) — український церковний, політичний, культурно-освітній діяч, реформатор. Основні твори: Православное исповедание веры. — К., 1640; Литосъ или Камень. — К., 1644; Катехизисъ. — К., 1645; Великий Требник. — К., 1646.

Немирич Юрій (1612—1659) — український політичний діяч, письменник, поет гуманістичного напряму. Основні твори: Юрій Немирич — козацький полковник, магнат і політик. — Житомир, 1990.

Нестор (прибл. 1056 — прибл. 1113) — давньоруський книжник, історик, публіцист. Основні твори: Повість врем´яних літ. — К., 1990.

Никифор (?—1121) — давньоруський політичний і церковний діяч, філософ. Основні твори: Послание Никифора, митрополита Киевського князю Володимеру // Русские достопамятности. — М., 1815. — Ч. 1.

Нічик Валерія Михайлівна (1928—2002) — український філософ, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат премії НАН України імені Дмитра Чижевського, дослідник історії філософії України, передусім історії філософської думки у Києво-Могилянській академії. Основні твори: Феофан Прокопович. — М., 1977; Из истории отечественной философии конца XVII — начала XVIII столетия. — М., 1978; Гуманістичні і реформаційні ідеї в Україні — К., 1991 (співавт.); Петро Могила в духовній історії України. — К., 1997; Києво-Могилянська академія і німецька культура. — К., 2000; Симон Тодорський і гебраїстика в Києво-Могилянській академії. — К., 2002.

Новицький Орест Маркович (1806—1884) — український філософ, перший професор філософії Київського університету. Основні твори: Об упреках, делаемых философии в теоретическом и практическом отношении, их силе и важности: Речь, произнесенная в торжественном собрании имп. Университета св. Владимира, 15 июля, 1837. — К., 1837; Руководство по опытной философии. — К., 1840; Руководство к логике. — К., 1844; Краткое руководство к логике с предшествующим очерком психологии. — К., 1844; Постепенное развитие древних философских учений в связи с развитием языческих верований. — К., 1860—1861. — Ч. 1—4.

Оріховський-Роксолан Станіслав (1513—1566) — український і польський публіцист, історик, філософ, перший вітчизняний політолог, мислитель-гуманіст. Основні твори: Історично-мемуарна проза // Українська література XIV—XVI ст. — К., 1988; Напучення польському королю Сигизмунду Августу // Історія філософії України. Хрестоматія. — К., 1993.

Осиповський Тимофій Федорович (1765—1832) — український і російський учений-математик, філософ. Основні твори: Курс математики. — СПб., 1814; О пространстве и времени // Речи, говоренные в торжественном собрании имп. Харьковского университета 30 августа 1807 г. — X., 1807; Рассуждение о динамической системе Канта // Речи, говоренные в торжественном собрании имп. Харьковского университета 30 августа 1813 г. — X., 1813.

Острянин Данило Хомич (1906—1988) — український філософ, доктор філософських наук, професор, член-кореспондент АН УРСР. Основні твори: Мировоззрение И. И. Мечникова. — X., 1948; Боротьба за матеріалістичні ідеї у вітчизняній біології в першій половині XIX століття. — К., 1952; Світогляд О. М. Радищева. — К., 1953; І. І. Мечников у боротьбі за матеріалізм у природознавстві. — К., 1954; Великий вклад в марксистську філософію. — К., 1959; Світогляд М. О. Максимовича. — К., 1960; Борьба за материализм и диалектику в отечественном естествознании (вторая половина XIX — начала XX в.). — К., 1984; Материализм и диалектика в отечественном естествознании (конец XVIII — первая половина XIX в.). — К., 1984.

Павлик Михайло Іванович (1853—1915) — український письменник, громадський діяч революційно-демократичного напряму. Основні твори: Твори. — К., 1959; Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом. — Львів — Чернівці, 1901—1912. — Т. 1—8.

Парнюк Михайло Олексійович (1919—1992) — український філософ, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки України. Основні твори: Детерминизм диалектического материализма. — К., 1967; Принцип детерминизма в системе материалистической диалектики. — К., 1972.

Пекалід Симон (прибл. 1567 — після 1601) — польсько- та україномовний діяч української культури, поет-гуманіст. Основні твори: Про острозьку війну // Українська поезія XVI ст. — К., 1978.

Петров Віктор Платонович (1894—1969) — український філософ, історик філософії, археолог, етнограф, філолог, письменник, публіцист, діяч української наукової еміграції. Основні твори: Романи П. Куліша. — К., 1930; Скіфи: мова і етнос. — К., 1968; Етногенез слов´ян. — К., 1972; Походження українського народу. — К., 1992; Українські культурні діячі УРСР — жертви більшовицького терору. — К., 1992; Особа Сковороди // Філософська і соціологічна думка. — 1995. — № 1—6.

Подолинський Сергій Андрійович (1850—1891) — український вчений, мислитель, письменник, публіцист, громадський діяч. Основні твори: Про багатство і бідність. — Відень, 1876; Про хліборобство. Как и где земля разделена и как бы нужно ее держать. — Відень, 1877; Ремесла і хвабрики на Україні. — Женева, 1880; Труд человека и его отношение к распределению энергии. — К., 1880 (Слово. — СПб., 1880. — Апрель и май).

Потебня Олександр Опанасович (1835—1891) — український учений філолог, фольклорист, етнограф, представник філософії українського романтизму. Основні твори: Объяснения малорусских и сродных народных песен: В 2-х т. — Варшава, 1883—1887; Из записок по русской грамматике. — X., 1888; Мысль и язык. — X., 1930. — Т. 1; Из лекций по теории словесности. — X., 1930; Эстетика и поэтика. — М., 1972; Українські пісні в записях Олександра Потебні. — К., 1988; Слово и миф. — М., 1989.

Прокопович Теофан (1677—1736) — український і російський церковний та громадський діяч, письменник, учений, філософ. Основні твори: Слова и речи. — СПб., 1761; Сочинения. — М. — Л., 1961; Філософські твори: У 3-х т. — К., 1979—1981.

Рижський Іван Степанович (1759—1811) — російський та український філософ, логік, перший ректор Харківського університету. Основні твори: Умословие или Умственная философия, написанная в Горном училище в пользу обучающегося в нем юношества. — СПб., 1790; Введение в курс словесности. — X., 1806; Наука стихотворства. — СПб., 1811.

Русин Павло (прибл. 1470—1517) — один із перших українських гуманістів, культурно-освітній діяч. Основні твори: Вірші // Жовтень. — 1976. — № 12; Вибрані твори // Українська поезія XVI ст. — К., 1987; Вірші // Українська література XVI—XVII ст. — К., 1988.

Сакович Касіян (прибл. 1578—1647) — український письменник, культурно-освітній діяч, філософ. Основні твори: Вірші на жалосний погреб зацного рицера Петра Конашевича Сагайдачного // Українська поезія: кінець XVI — початок XVII ст. — К., 1978; Арістотелівські проблеми, або Питання про природу людини // Пам´ятки братських шкіл на Україні. — К., 1988; Трактат про душу // Там само.

Семковський (Бронштейн) Семен Юлійович (1882—1937) — український філософ, академік АН УРСР. Основні твори: Против эклектики // Путь просвещения. — X., 1922. — № 7—8; Конспект лекций по историческому материализму. — X., 1925; Диалектический материализм и принцип относительности. — М. — Л., 1926.

Скворцов Іван Михайлович (1795—1863) — російський та український філософ, перший професор філософії Київської духовної академії. Основні твори: О составе человека. — СПб., 1817; О философии Эшенмайера // Журнал Министерства народного просвещения. — 1835 — № 8; О философии Плотина // Журнал Министерства народного просвещения. — 1835. — № 10; Записки на послание к Ефесеянам. — М., 1836; Критическое обозрение Кантовской Религии в пределах одного разума. — СПб., 1838; Христианское употребление философии или философия Гр. Нисского // Тр. Киев. дух. академии. — 1863. — Т. 3; О метафизических началах философии // Аскоченский В. И. История Киевской духовной академии о преобразовании ее в 1819 году. — СПб., 1867; Записки о нравственной философии // Сборник лекций бывших профессоров Киевской духовной академии. — К., 1869.

Сковорода Григорій Савич (1722—1794) — український філософ, поет, просвітитель. Основні твори: Твори: У 2-х т. — К., 1961; Вибрані твори: У 2-х т. — К., 1972; Повне зібрання творів: У 2-х т. — К., 1973; Сочинения: В 2-х т. — М., 1973.

Славинецький Єпифаній (?—1675) — український і російський філолог, педагог, письменник, перекладач, філософ. Основні твори: Лексикон латинський Є. Славенецького. Лексикон словенолатинський Є. Славенецького та А. Корецького-Сатановського. — К., 1973.

Смотрицький Герасим Данилович (?—1594) — український письменник-полеміст, педагог, культурно-освітній діяч гуманістичного напряму. Основні твори: Ключ царства небесного и нашее христианское духовное власти нерешимый узел. — Острог, 1587; Передмова до Бібліїї. — Острог, 1581.

Смотрицький Мелетій Герасимович (прибл. 1572—1633) — український учений-філолог, письменник, культурно-освітній Діяч. Основні твори: Грамматика словенская. — М., 1644; Тренос или плач восточной церкви; Оправдание невинности; Супликация на имя пресвященнейшего и ясновельможного Сената Польской Короны и Великого княжества Литовского // Из истории философской и общественно-политической мысли Белоруссии. — Минск, 1962; Грамматика. — К., 1979.

Ставровецький-Транквіліон Кирило (?—1646) — український письменник, церковний і культурно-освітній діяч, філософ. Основні твори: Зерцало богословия. — Почаев, 1790 (Із «Зерцала богослови» // Пам´ятки братських шкіл на Україні. — К., 1988); Учительное євангеліє. Рахманов, 1619; Передмова до чительника о той прозацной книзі, которая то книга названная Перло многоцінноє // Пам´ятки братських шкіл на Україні. — К., 1988.

Суразький Василь (кінець XVI ст.) — український полеміст, діяч Острозького науково-літературного гуртка. Основні твори: О единой истинной православной вере.— Острог, 1588.

Табачковський Віталій Георгійович (1944—2006) — український філософ, доктор філософських наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Основні твори: Криза буржуазного раціоналізму і проблема людської особистості. — К., 1973; Критика идеалистических интерпретаций практики. — К., — 1976; Людина. — Екзистенція. — Історія. — К., 1976; Людське світовідношення: даність чи проблема. — К., 1993; У пошуках невтраченого часу... — К., 2002.

Терлецький Остап Степанович (1850—1902) — український публіцист, літературознавець, громадський діяч. Основні твори: Галицько-руське письменство (1848—1865). — Л., 1903.

Туптало Данило Савович (1651—1709) — український і російський письменник, церковний та культурно-освітній діяч. Основні твори: Сочинения: В 5-ти т.— К., 1866—1872.

Феодосій Печерський (прибл. 1008—1074) — давньоруський книжник, письменник-полеміст, фундатор монастирської ідеології православного чернецтва. Основні твори: Поучения Феодосия Печерского // Памятники древнерусской церковно-учительной литературы. — СПб., 1904. — Вып. 1.

Філалет Христофор (середина XVI — початок XVII ст.) — український письменник-полеміст, діяч Острозького культурно-освітнього центру. Основні твори: Апокрисис // Русская историческая библиотека. — СПб., 1882. — Т. 7. — Кн. 2.

Флоровський Георгій Васильович (протоієрей Георгій) (1893—1979) — російський та український філософ, історик культури й церкви. Основні твори: Окаменевшее бесчувствие (По поводу полемики против евразийства) // Путь. — Париж, 1921. — № 2; Метафизические предпосылки утопизма // Путь. — Париж, 1921. — № 4 (Вопросы философии. — 1990. — № 10); Пути русского богословия. — Париж, 1983.

Франко Іван Якович (1856—1916) — український письменник, вчений, громадський діяч, мислитель. Основні твори: Твори: У 20-ти т. — К., 1950—1956; Сочинения: В 10-ти т. — М., 1956—1969; Зібрання творів: У 45-ти т. — К., 1976 — 1981; Дещо про самого себе // Київська старовина. —1992. — №3.

Цимбалістий Богдан-Ярослав (1919—1991) — український психолог, публіцист, філософ, громадський діяч української діаспори. Основні твори: Проблема ідентичності: Україна чи Америка. — Чикаго, 1974; Рух за Патріархат і українська суспільність. — Нью-Йорк, 1978; Тавро бездержавності. — Джерсі Сіті, 1982.

Челпанов Георгій Іванович (1862—1936) — український і російський філософ, психолог, представник неокантіанства в Україні і Росії. Основні твори: Мозг и душа. — К., 1990; Введение в философию. — К., 1905; Проблема восприятия пространства в связи с учением Канта об априорности и врожденности: В 2-х ч.— К., 1896—1904; Психология и марксизм. — М., 1925.

Чижевський Дмитро Іванович (1894—1977) — український філолог, філософ, історик філософії. Основні твори: Філософія на Україні. — Прага, 1929; Нариси з історії філософії на Україні. — Прага, 1931 (К., 1992); Філософія Сковороди. — Варшава, 1934; Український літературний барок. Нариси: У 3-х т. — Прага, 1941—1944; Історія української літератури від початків до доби реалізму. — Нью-Йорк, 1966; Філософія і національність // Філософська і соціологічна думка. — 1990. — № 10; Життєпис // Філософська і соціологічна думка. — 1990 — № 11; С. Л. Франк як історик філософії ї літератури // Там само; Українська філософія // Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича. — К., 1993; Праця в галузі філософії; Початки і кінці нових ідеологічних епох; Етика і логіка; В. Липинський як філософ історії // Історія філософії України: Хрестоматія. — К., 1993; Філософські твори: У 4-х т.— К., 2005.

Чубинський Павло Платонович (1839—1884) — український етнограф, фольклорист, культурно-освітній діяч. Основні твори: Очерк народных юридических обычаев и понятий в Малороссии. — СПб., 1869. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край: В 7-ми т. — СПб., 1872-1879.

Шад Йоган-Баптист (1758—1834) — німецький філософ, перший професор філософії Харківського університету. Основні твори: Gemeinschaftliche Darstellungdas Fichtischen Systeme und daraus hervorgehender Religionstheorie — Erfurt. 1800. — B. 1—2; Berlin, 1802.— B. 3; Institutiones Philosophie universal. Tomus primus, logicam puram et applicatam complectus. — X. 1812;

Шашкевич Маркіян Семенович (1811—1843) — український письменник, культурно-освітній діяч, представник філософії українського романтизму. Основні твори: Писання. — Л., 1912; Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького. — Л., 1913; Русалка днестрова. — Л., 1837.

Шевченко Тарас Григорович (1814—1861) — український поет, художник, мислитель, революційний демократ. Основні твори: Повне зібрання творів: У 10-ти т. — К., 1939—1964; Повне зібрання творів: У 6-ти т. — К., 1963—1964; Твори: У 5-ти т. — К., 1978—1979; Собрание сочинений: В 5-ти т. — М., 1964—1965; Собрание сочинений: В 4-х т. — М., 1977.

Шестов Лев (Шварцман Лев Ісакович) (1866—1938) — один з основоположників філософії екзистенціалізму. Основні твори: Собрание сочинений. — СПб., 1989—1912; Достоевский и Нитше: философия трагедии. — СПб., 1903; Добро и учение графа Толстого и Нитше (философия и проповедь). — СПб., 1907 (Вопросы философии . — 1990. — № 7); Апофеоз беспочвенности (опыт адогматического мышления). — СПб., 1911 (Л., 1991); Откровение смерти. — Париж, 1921; Киркегард и экзистенциалистическая философия. — Париж, 1939; Афина Иерусалимская. — Париж, 1951; Умозрение и откровение. — Париж, 1964; «Sola Fidi». Только вера. Греческая средневековая философия. Лютер и церковь. — Париж, 1966; Памяти великого философа (Эдмон Гуссерль) // Вопросы философии. — 1989. — № 1; Гефсиманская ночь (Философия Паскаля) // Філософська і соціологічна думка. — 1991. — № 1—2; Жар-птицы и характеристика русской идеологии // Знамя. — 1991. — № 8.

Шинкарук Володимир Іларіонович (1928—2001) — український філософ, доктор філософських наук, академік НАН України, іноземний член РАН, один із засновників Київської світоглядно-антропологічної школи. Основні твори: Логика, диалектика и теория познания Гегеля. — К., 1964; Теория познания, логика и диалектика И. Канта. — К., 1974; Единство диалектики, логики и теории познания. — К., 1977; Методологічні засади філософських вчень про людину // Філософська антропологія: екзистенціальні проблеми. — К., 2000; Діалектика і традиційні та нові підходи // Філософська та антропологічні студії. — К., 2001; Розум, свобода та доля діалектики. — К., 2001.

Шлєпаков Микола Степанович (1898—1968) — український філософ, доктор філософських наук, професор. Основні твори: Книга В. І. Леніна «Матеріалізм і емпіріокритицизм» — могутня зброя в боротьбі проти сучасної буржуазної філософії і ревізіонізму. — К., 1959; Про форми переходу різних країн до соціалізму. — К., 1957.

Южаков Сергій Миколайович (1849—1910) — український і російський економіст, публіцист, соціолог, філософ. Основні твори: Социологические этюды: В 2-х т. — СПб., 1891—1896; Вопросы просвещения. Публицистические опыты. — СПб., 1893.

Юринець Володимир Олександрович (1891—1937) — український філософ, академік АН УРСР. Основні твори: Эдмунд Гуссерль // Под знаменем марксизма. — 1922. — № 11; Фрейдизм и марксизм // Под знаменем марксизма. — 1924. — № 8—9; Философский фронт на Украине // Под знаменем марксизма. — 1925. — № 5; «Німецька ідеалогія» Маркса і Енгельса в зв´язку з деякими питаннями діялектичного та історичного матеріалізму // Прапор марксизму. — 1927. — № 1; Із сучасної буржуазної соціології // Прапор марксизму. — 1928. — № 1; Фальшування діалектики в сучасній філософській буржуазній літературі // Прапор марксизму. — 1929. — № 6; Філософсько-соціологічні нариси. — X., 1930; Український філософський фронт // Прапор марксизму-ленінізму. — 1923. — № 5—6.

Юркевич Памфіл Данилович (1826—1874) — український філософ, представник української академічної філософії. Основні твори: Курс общей педагогики. — М., 1969; Философские произведения. — М., 1990; Вибране. — К., 1993.

Юшкевич Павло Соломонович (1873—1945) — український і російський філософ, публіцист, перекладач філософської літератури. Основні твори: Об эмпириокритицизме Богданова // Книга. — 1907. — № 21; Современная энергетика с точки зрения эмпириосимволизма // Очерк по философии марксизма. — СПб., 1908; Новые веяния (Очерки современных религиозных исканий). — СПб., 1910; Столпы философской ортодоксии. — СПб., 1910; Мировоззрение и мировоззрения (Очерк и характеры). — СПб., 1912; О материалистическом понимании истории. — Одесса, 1921; О сущности философии. — Харьков — Одесса, 1921; Теория относительности и ее значение для философии (К психологии философского мировоззрения) // Философские науки. — 1990. — № 9.

Юшманов Микола Захарович (1901—1987) — український і російський філософ, доктор філософських наук, професор. Основні твори: Энгельс об общественных классах // Под марксистско-ленинским знаменем. — 1935. — № 2; Матеріали до історії філософських установ на Україні // З історії філософської думки на Україні. — К., 1965; Питання філософської еволюції Маркса і Енгельса у працях українських філософів 20—30-х років // З історії філософії і соціології на Україні — К., 1968.

Яворський Стефан (1658—1722) — український і російський письменник, церковно-політичний діяч, філософ. Основні твори: Камень веры. — М., 1728; Проповеди: В 5-ти т. — М., 1804—1805; Філософські твори: У 3-х т. — К., 1992.

Яценко Олександр Іванович (1929—1985) — український філософ, доктор філософських наук, професор. Основні твори: Філософсько-соціальні проблеми науково-технічної революції. — К., 1976; Целеполагание и идеалы. — К., 1977; Человек и мир человека. — К., 1977(співавт.); Диалектика деятельности и культура. — К., 1983; Практика — познание — мировоззрение. — К., 1980; Гуманизм диалектико-материалистического мировоззрения. — К., 1984 (соавт.).