Обіг грошей означає їх рух в процесі виробництва, розподілу й обміну суспільного продукту та перерозподілу національного доходу під дією свого специфічного закону.

Закон грошового обігу - економічний закон, у відповідності з яким кожного конкретного моменту в обігу може перебувати лише певна об´єктивно зумовлена сума грошей, яка залежить від багатьох чинників і може бути обчислена за формулою

Якщо формалізувати суть цього закону, то його можна виразити таким рівнянням:

М_Ф = М_н,

де М_ф - фактична маса грошей в обігу; М_н - об´єктивно необхідна для обігу їх маса.

При цьому, якщо виникли нерівності типу М_ф > М_н, то це означає появу в обігу зайвої маси, а М_ф < М_н - нестачу грошей для реалізації даної товарної маси.

В умовах золотого стандарту діяла стабільна рівність:

М_ф = М_н.

Вона забезпечувалася автоматично шляхом функціонування грошей як скарбу. За умов М_Ф > М_н надлишкова грошова маса у вигляді повноцінних монет вилучалася з обігу і перетворювалася у скарб, який у випадку виникнення нерівності іншого порядку (М_ф < М_н) власники скарбів спрямовували в обіг доти, доки не досягалася рівність: М_ф = М_н.

Автоматичний механізм вирівнювання фактичної маси грошей в обігу з об´єктивно необхідною кількістю грошей з плином часу деформувався і набув дії тенденції випереджаючого зростання М_ф порівняно з М_н.

Оскільки емісія дає значний дохід державі, то це провокує бажання казначейства, центрального банку збільшувати пропозицію грошей понад М_н. За цих умов автоматичне вирівнювання М_ф = М_н, згідно з трансакційним рівнянням (М × V = P × Q) стає можливе лише коштом уповільнення грошового обігу.

Якщо сферу обігу обслуговують казначейські гроші, то порушення закону грошового обігу стає хронічним (М_ф > М_н), оскільки держава випускає їх не для кредитування економіки, а для покриття своїх потреб. Досягнення рівності за такої умови можливе лише на тимчасовій основі шляхом підвищення цін на товари і послуги, внаслідок чого М_н підвищується до рівня М_ф. Держава може впливати на цей негативний процес шляхом оздоровлення бюджетної системи, скорочення бюджетних видатків, ліквідацією бюджетного дефіциту.

В умовах обігу банківської форми грошей можливості вирівнювання М_ф - М_н зростають за рахунок дії кредитного механізму емісії грошей і дотримання принципу повернення кредитованих коштів до емітента через погашення позик. Якщо випуск грошей в обіг здійснюється лише на основі банківського кредитування, то вимоги М_н можуть бути забезпечені жорстким дотриманням принципів кредитування. Розширення меж кредитування здатне збільшити М_ф, але в наступні періоди через погашення позик досягається підтримання грошової маси в обігу на об´єктивно необхідному рівні.