Важливим напрямком діяльності організаційних психологів є їх участь у формуванні сприятливого соціально-психологічного клімату. Аналіз феномена соціально-психологічного клімату передбачає розгляд таких основних питань:

• сутність соціально-психологічного клімату та його співвідношення з організаційним кліматом;

• вплив соціально-психологічного клімату на ефективність діяльності та поведінку менеджерів і персоналу в організації;

• структура соціально-психологічного клімату та чинники, які впливають на його формування;

• види соціально-психологічного клімату, характеристика сприятливого соціально-психологічного клімату.

Щодо сутності соціально-психологічного клімату, то його можна визначити як домінуючий у конкретному колективі (групі) відносно стійкого психічного настрою, який формується на основі психічного відображення умов життя і діяльності в міжособистісній взаємодії членів колективу (групи).

Слід зазначити, що поряд з поняттям «соціально-психологічний клімат», аналізуючи діяльність організації, використовується також поняття «організаційний клімат». Підтримуючи точку зору авторів, які нещодавно почали досліджувати цю проблему, можна вважати, що соціально-психологічний клімат варто розглядати як феномен, притаманний невеликій групі, а організаційний клімат доцільно визначати як феномен, що утворюється у великих соціальних групах (організаціях), адже тут ми маємо справу з іншими психологічними реальностями, коли якість «безпосередність» стосунків переходить в якість «складного опосередкування» цих стосунків. Тобто в організації, яка має підрозділи, організаційний клімат — це якісне нове інтегративне соціально-психологічне утворення. Проте зазначимо, що далі йтиметься саме про соціально-психологічний клімат, оскільки вивчення змісту та особливостей організаційного клімату є самостійним, ще недостатньо розв´язаним науковим і прикладним завданням.

Аналізуючи вплив соціально-психологічного клімату на ефективність діяльності і поведінку менеджерів та персоналу в організації, варто зауважити, що всі дослідники, які вивчали цю проблему, відзначають важливу роль такого клімату в забезпеченні ефективної діяльності організації, в процесі управління нею, а також в життєдіяльності кожної особистості.

Так, стверджується, що соціально-психологічний клімат є «одним з вирішальних факторії! успішної діяльності людини в усіх сферах життя суспільства», зокрема, в контексті реалізації функції зворотного зв´язку. Наголошується, що від соціально-психологічного клімату залежить ступінь долученим кожного індивіда в діяльність, характер її спрямованості, ефективність.

Соціально-психологічний клімат також розглядають як такий феномен, що відображає рівень комфортності існування в сумісній діяльності, у груповій взаємодії. «Якщо комфортність пов´язана з індивідуальною оцінкою умов існування в групі, то самі умови розглядаються як груповий «клімат», як особливий стан соціально-психологічних умов, що склалися в групі». Зазначимо, що в цьому доволі абстрактному загальному судженні важливим є твердження про рефлексивний характер опосередкування соціально-психологічних умов, що породжуються сумісною діяльністю, міжособистісною взаємодією. Усвідомлення особистістю комфортності існування в конкретній групі, колективі пов´язане з явищем соціальної фасилітації та інгібіції, коли присутність інших людей у першому випадку сприяє покращенню діяльності особистості, а в другому — негативно впливає па поведінку і діяльність індивіда. На думку авторів, фасилітація та інгібіція є тими несвідомими компонентами, що входять до соціально-психологічного клімату.

Необхідно зазначити, що соціально-психологічний клімат впливає не тільки па ефективність діяльності, поведінку, але й на психологічне здоров´я особистості. Це надто важливо для менеджера будь-якої організації, наприклад, районного відділу освіти, оскільки там соціально-психологічний клімат опосередковано, через відповідний психологічний стан її представників (завідувача, інспектора), впливає на соціально-психологічний клімат підвідомчих медколективів, а через них — на дитину, її психічне здоров´я. Так, зокрема, зазначається, що «психологічний клімат в учительській кімнаті і в класі — найважливіша умова психічного здоров´я дітей і дорослих».

Соціально-психологічний клімат також є важливим фактором, який впливає на всі складові управлінської діяльності: вироблення і прийняття управлінських рішень, організацію їх виконання, облік і контроль.

Так, аналізуючи проблему управлінських рішень, дехто з авторів розглядає соціально-психологічний клімат як фактор здійснення цього рішення. Одначе необхідно наголосити, що соціально-психологічний клімат впливає і на вироблення самого рішення прямо (коли воно розробляється колегіально) або опосередковано.

На етапі організації діяльності соціально-психологічний клімат має значення у таких основних аспектах: а) корекційно-регулюючому компоненті, коли керівник доводить мету і завдання до колективу та кожного виконавця; б) комунікативному компоненті, для налагодження сприятливих з точки зору мети управління міжособистісних стосунків і спілкування; в) мотиваційному компоненті, коли наявність або відсутність сприятливого соціально-психологічного клімату може бути джерелом позитивної мотивації до професійної діяльності або її зниження чи відсутності.

Соціально-психологічний клімат є також суттєвим фактором контролюючої та порівняльно-оцінювальної діяльності менеджера, де виступає як джерело соціального контролю, соціальних санкцій, відображення громадської думки колективу тощо.

Загалом можна сказати, що соціально-психологічний клімат — це частина соціально-психологічного простору організації, .психологічне поле (К. Левін), па якому розгортається діяльність кожного учасника процесу праці, «плацдарм життєдіяльності особистості».

Що стосується структури соціально-психологічного клімату та чинників, які впливають на його становлення, то па прикладі діяльності освітньої організації (рис. 7.1) можна сказати, що основними його компонентами є такі складові, які відображають рівень задоволеності педагогічних працівників:

• змістом праці;

• умовами праці і побуту;

• міжособистісною взаємодією всередині колективу;

• міжособистісною взаємодією поза колективом;

• міжособистісною взаємодією з учнями;

• стилем керівництва л особистістю керівника, стосунками керівника і підлеглими.

Рис. 7.1. Основні складові соціально-психологічного клімату освітньої організації та чинники, що впливають на нього

До основних чинників, які можуть впливати на становлення кожного зі складових компонентів клімату, можна віднести такі:

• зміст і психологічні особливості праці;

• стан матеріальної бази;

• особистий склад колективу, міжособистісні стосунки;

• соціально-психологічні особливості людей, груп;

• міжособистісні стосунки з учнями;

• особистість керівника, стиль керівництва, його взаємини з підлеглими.

Психологічний клімат, який спостерігається у різних колективах, може різнитися за своїм змістом та спрямованістю. А отже, прийнято виокремлювати три основних види психологічного клімату: з позитивного, негативною та нейтральною спрямованістю. Клімат з позитивною спрямованістю називають сприятливим, або здоровим. Клімат з негативною спрямованістю має назву несприятливого, або нездорового. Клімат, спрямованість якого чітко не визначена, є нейтральним.

До суттєвих характеристик сприятливого, або здорового, соціально-психологічного клімату, як до певної міри «ідеального», на формування якого має орієнтуватися будь-яка організація, належать такі (табл. 7.1):

Таблиця 7.1. Модель сприятливого (здорового) соціально-психологічного клімату

Зміст та особливості соціально-психологічного клімату можна діагностувати за допомогою спеціальних діагностичних методів та методик, про які йтиметься у наступному підрозділі.