Вивчення реального управлінського досвіду показує, що мотивація менеджерів і персоналу щодо отримання психологічної допомоги з проблеми діяльності та розвитку організації не є чітко вираженою. Вона іноді спостерігається лише в деяких менеджерів і працівників:

— які через високий творчий потенціал мають значний рівень загальної управлінської, професійної і психологічної культури та відповідно потребу у самопізнанні, самоаналізі і самовдосконаленні своїх професійних та особистіспих якостей;

— які пройшли спеціальну психологічну перепідготовку на курсах, семінарах, трепіпгах, що виступила деяким «каталізатором» її актуалізації такої мотивації;

- які орієнтовані па впровадження сучасних та інноваційних підходів в організаціях і розуміють важливість психологічної готовності менеджерів та персоналу до діяльності;

— які знаходилися в реальних «кризових» ситуаціях у процесі діяльності, де нсихолого-управліпські знання стали в пригоді при розв´язанні тих чи піших проблем тощо.

Крім того, як показує практика, серед більшості керівників і працівників організацій така мотивація представлена на дуже низькому рівні або зовсім відсутня.

До основних причин, які зумовлюють такий етап справ, па думку авторів, можна віднести:

• соціально-економічні причини (низький соціально-економічний розвиток суспільства; примат економічних проблем над духовно-нсихологічними; орієнтація значної кількості населення на «виживання» будь-якими можливими засобами, які часто передбачають ігнорування (свідомо чи несвідомо, повністю або частково) психологічних особливостей людської життєдіяльності);

• психологічні причини (низький рівень психологічної культури в суспільстві; недостатня орієнтація суспільної свідомості в цілому па необхідність психологічного забезпечення життєдіяльності людей та психологічного захисту особистості, відсутність розгалуженої мережі психологічних служб у різних соціальних галузях; відсутність кваліфікованих спеціалістів-психологів з проблем практичної психології управління організаціями тощо).

На основі аналізу зазначених причин можна чітко стверджувати, що до провідних умов формування позитивної мотивації менеджерів та персоналу організацій стосовно психолого-ерганізаційного консультування належать.

• психологічна просвіта менеджерів і персоналу та розкриття можливостей психології, зокрема, в оптимізації діяльності організації (шляхом проведення спеціальних семінарів, треніпгів з різних проблем організаційної психології);

• створення розвиваючого психологічного середовища в організаціях, що сприяє «актуалізації» потреби в психологічних знаннях та їх практичному використанні в процесі менеджерської і трудової діяльності;

• розкриття можливостей психологічних служб у психологічному забезпеченні діяльності та розвитку організації;

• спеціальна підготовка фахівців у сфері організаційної психології тощо.