Безкоштовна бібліотека підручників



Міжнародне приватне право

2. Функції основних принципів міжнародного права. Класифікація основних принципів міжнародного права


Якщо виходити з усвідомлення того, що функція є основним напрямом впливу на зовнішнє середовище, то можна вказати на такі функції основних принципів міжнародного права:

1.    Функція зміцнення наявної системи міжнародних відносин та сприяння її передбачуваному розвиткові.

2.    Функція сприяння становленню і розвитку системи міжнародного права як безпосередньо, так і шляхом об´єднання норм, інститутів та галузей навколо власних загальнообов´язкових правил.

3.    Функція закріплення основних прав, обов´язків і законних інтересів суб´єктів міжнародного права, визначення основ їхньої взаємодії шляхом установлення правових статусів.

4.    Функція забезпечення основних засад правотворчого і правозастосовчого процесів.

5.    Функція зміцнення міжнародної законності, визначення її сутності.

6.    Функція укріплення системи міжнародного правопорядку та визначення напрямів його розвитку.

7.    Функція заповнення прогалин у міжнародному праві.

8.    Функція формування і розвитку міжнародної правосвідомості.

Через те, що основним масивом норм сучасного міжнародного права є диспозитивні норми, які у своїй переважній більшості залишаються маловідомими суб´єктам міжнародного права (крім, звичайно, тих, кого вони безпосередньо зобов´язують або наділяють правами), основні принципи міжнародного права й сьогодні несуть на собі основний тягар формування та розвитку міжнародної правосвідомості. Держави, політичні діячі та більшою мірою широкі кола народних мас часто оцінюють поведінку суб´єктів міжнародного права насамперед за тим, наскільки вони дотримувалися основних принципів цього права.

Є чимало класифікацій основних принципів міжнародного права за різними критеріями. Наприклад, за ступенем важливості відносин, що захищаються принципами вони поділяються на (а) такі, що забезпечують загальнолюдські цінності, знищення яких призведе до знищення самої цивілізації: поваги прав та основних свобод людини, співробітництва держав у сфері охорони дон» кілля; б) пов´язані з інтересами держав — невтручання у внутрішні справи, незастосування сили або загрози силою, загальне і повне роззброєння тощо); за формою закріплення — (а) писані принципи — принципи територіальної цілісності, непорушності кордонів; б) звичаєві принципи — принцип співробітництва держав з охорони довкілля); і т.д.

Проте, поки не вироблені взаємовизнані критерії формулювання основних принципів, доцільніше керуватися в їхній класифікації міжнародно-правовими актами. А вони дають підстави поділяти всі основні принципи на: І) універсальні; 2) регіональні (наприклад, непорушності державних кордонів, який є обов’язковим тільки Європи); 3) локальні чи партикулярні (наприклад, Принципи співробітництва СРСР і Франції 1972 р.; Основи взаємовідносин СРСР і США 1972 р. та ін.). Можна також виокремити: 1) загальносистемні принципи; 2) галузеві принципи; 3) принципи інституту міжнародного права. Джерела міжнародного права та міжнародні судові рішення засвідчують наявність таких галузевих принципів та принципів інститутів міжнародного права: принципу свободи відкритого моря й повітряного простору над ним; принципу забезпечення безпеки міжнародної цивільної авіації; принципу збереження і раціонального використання морських живих ресурсів; принципу свободи досліджень та використання космічного простору та небесних тіл. Одним із важливих факторів прийняття (вироблення) регіональних і партикулярних принципів є потреба заповнити прогалини в міжнародному праві у разі неможливості домовитися про більш конкретне нормативне регулювання. Теоретично їх можна розмістити в ієрархічній залежності: партикулярні принципи залежать від регіональних та універсальних, регіональні — від універсальних.



|
:
Міжнародне приватне право
Римське приватне право
Право: Посібник для студентів бізнес-спеціальностей