Наступним критерієм класифікації об´єктно-цільових моделей є «безпосередність (опосередкованість) надання психологічної допомоги», згідно з якими можна виділити дві моделі психологічної служби — «безпосередню» і «опосередковану». Особливості їх дії вельми «рельєфно» простежується на прикладі діяльності шкільної психологічної служби.

Ще на початку розгортання шкільної психологічної служби па території колишнього СРСР У.В. Кала та В.В. Раудик зазначали про значущість двох моделей психологічної служби.

Перша модель орієнтована на таку собі «модель лікаря», головними завданнями якої є профілактика та виправлення відхилень у психічному розвитку особистості школяра. Такий підхід, на думку вказаних дослідників, розповсюджений у багатьох країнах Європи, а також чітко відображений в Положенні про шкільну психологічну службу І.В. Дубровіної і A.M. Прихожан. Саме про таку модель психологічної служби можна говорити як безпосередню — коли психологічна допомога надається практичним психологом безпосередньо особистості (групі, організації), яка ЇЇ потребує. Саме тут використовується власне психологічна допомога, психологічна допомога у вузькому сенсі слова (корекція, консультування, психотерапія).

Друга модель базується на думці про тс, що організаційний психолог є членом колективу і бере участь в реалізації цілей організації. При цьому психолог, який працює, наприклад, в освітній організації, вважається членом педагогічного колективу, котрий реалізує свої спеціальні можливості переважно не прямо через учнів, а через учителів, класних керівників, адміністрацію школи, а також через учнівське самоуправління. На думку A.M. Моісеєва, відповідно до цієї моделі психолог дотримується такої тактики дій: курс на взаємодію і співпрацю з учителем, не замість учителя, а разом з учителем; від аналізу педагогічної практики до її психологічного пояснення, спільного з педагогом пошуку корекційних засобів і знову до практики. Сьогодні найбільш «рельєфно» ця модель діяльності психолога в освітніх організаціях представлена в концепції шкільної психологічної служби, розробленої Л.М. Фрідманом, в якій, зокрема, відображені технології спільної роботи психолога та вчителя при наданні психологічної допомоги учням.

Саме цю модель психологічної служби можна, на папі погляд, назвати як опосередковану — коли психологічна допомога надається людині (групі, організації) не безпосередньо психологом, а опосередковано, насамперед через членів колективу, керівництво організації, менеджерів, друзів, і досягається це завдяки формуванню психологічної культури, спільному пошуку разом із психологом адекватних способів дій, які б сприяли у наданні психологічної підтримки тому об´єкту, який її потребує. При такій моделі реально використовується психологічна допомога у широкому сенсі слова, коли велика увага приділяється психологічній просвіті, профілактиці, діагностиці, експертизі, прогнозуванню. Проте використовуються і консультування, корекція, психотерапія, якщо в цьому виникає потреба.

Наскільки відомо, в західній психології здійснюється поєднання «безпосередньої» та «опосередкованої» моделей психологічної служби. Одним із підтверджень цього є підхід, про який доповідали клінічні психологи Ірландії на VI Європейському психологічному конгресі в Дубліні. Суть його полягає в тому, що при лікуванні неврозів клінічний психолог паралельно працює як з хворим, що перебуває в стані неврозу, так і з найближчим його соціальним середовищем (сім´єю, колективом, друзями тощо), яке має «прийняти» його після лікування.

У вітчизняній практиці переважає «безпосередня» модель, коли здебільшого лише від психолога, який працює в організації, очікують певних кардинальних змін в поведінці та діяльності людей, до того ж досить швидких. Але ж очевидно, що в організаціях (освітніх чи бізнесових), де працюють сотні людей, практичний психолог не в змозі один надати психологічну допомогу багатьом людям, які її потребують. Тому формування психологічної культури працівників, населення і завдяки цьому дедалі більше впровадження «опосередкованих» моделей психологічної служби сприятиме ефективному вирішенню проблем діяльності організації і збереженню психічного здоров´я працівників, забезпеченню їх професійного та особистішого росту.

Різноманітні моделі психологічної служби доцільно класифікувати і за організаційно-функціональними критеріями (територіально-організаційна підпорядкованість практичних психологів; ирофесійпо-кількісний склад психологів та ін). Моделі психологічної служби, виділені на основі оргапізаїцйно-фупкціональних критеріїв, можна назвати організаційно-функціональними, тобто такими, які обумовлюються особливостями організації діяльності практичних психологів у відповідності з їх соціальпо-професійиими ролями та функціональними обов´язками. Детальніше про ці моделі йтиметься в розділі, присвяченому психолого-управлін-ському консультуванню.

На основі обгрунтування необхідності варіативності моделей психологічної служби, які діють у різних соціальних сферах, та побудови системи моделей психологічної служби, які виділені па основі об´єктно-цільових критеріїв (категорія об´єктів психологічної допомоги, пріоритетність падання психологічної допомоги, безпосередність (оиосередковапість) психологічної допомоги), можна зробити висновок про те, що для надання психологічної допомоги менеджерам та персоналу організацій психологами доцільне пріоритетне використання таких типів моделей:

• «організаційної» (як самостійної моделі, поряд із «суспільною», «груповою», «особистісною»), зорієнтованої насамперед на те, що організаційні психологи, аналізуючи практичні завдання, повинні враховувати основні психологічні механізми діяльності та розвитку організації, її взаємодії із соціальним середовищем;

• «стабільної» Моделі психологічної служби (поряд з «екстремальною»), як: характеризується такими особливостями: а) така допомога розрахована на роботу з усіма працівниками організації, членами колективу, тобто з тими особистостями, які мають стабільний соціальний та професійний статус, а не з працівниками, які перебувають в конфліктних, кризових ситуаціях б) надання такої допомога має бути «розгорнутим» в часі, тобто здійснюватися планомірно;

• «опосередкованої» (поряд з «безпосередньою») — коли психологічна допомога надається менеджеру або працівнику організації (групі працівників абс організації в цілому) не лише безпосередньо психологом, а опосередковано, насамперед через членів колективу, адміністрацію, неформальні групи тощо і досягається це завдяки формуванню психологічної культури, спільному пошуку разом з психологом адекватних способів дій, які б сприяли в паданні психологічної підтримки тому об´єкту, що її потребує.

Отже, складність завдань психологів, що працюють в організації, потребує, па паш погляд, використання системи моделей психологічної служби.