Наступним критерієм, за яким варто класифікувати об´єктно-цільові моделі, може виступати «пріоритетність надання психологічної допомоги різним категоріям її об´єктів». Згідно з цим критерієм виділяють дві основні моделі психологічної служби. Першу модель умовно можна назвати «екстремальною», орієнтованою па падання термінової психологічної допомоги певним категоріям об´єктів через їх особливий «екстремальний» (пріоритетний) статус в окремо взятому соціумі, який обумовлений негативним впливом па них тих чи інших певних соціаль-ио-економічних, психофізіологічних та соціально-педагогічних чинників.

Друга модель має назву «стабільна», яка падає психологічну допомогу всім категоріям працівників та населення, організаціям у стабільних, нормальних умовах їх життєдіяльності.

Діяльність «екстремальної» моделі психологічної служби характеризується двома основними аспектами:

• спрямована на падання психологічної допомоги лише певним, найбільш «екстремальним» категоріям населення, працівникам організацій, членам колективів;

• надання психологічної допомоги переважно обмежене в часі, тобто здійснюється терміново.

Наприклад, із рамках «суспільної» моделі діяльності психологічної служби до «екстремальних» категорій населення належать: біженці, люди, які постраждали від землетрусів, міжнаціональних конфліктів, безробітні, хворі на СНІД та ін. При реалізації «організаційної» моделі цс можуть бути такі працівники підприємства, які не можуть адаптуватися на робочому місці, знаходяться в ситуації «загостреного» конфлікту з адміністрацією чи колегами, які пережили екстремальні негаразди, наприклад, під час техногенних катастроф знаходяться в стані професійної «кризи» тощо. У рамках дії «групової» моделі йтиметься, наприклад, про роботу з певними соціальними групами (групами підлітків, які вживають наркотики, проживають у сирітських притулках тощо). В «особистішій» моделі об´єктом психологічної допомоги можуть виступати окремі особистості, наприклад жінки, що зазнали насильницьких дій, діти, які дуже відстають у навчанні тощо. «Стабільна» модель психологічної служби характеризується такими особли-востя м и:

• психологічна допомога розрахована на роботу з усіма категоріями населення, працівниками організації, членами колективу, тобто з тими, хто має стабільний соціальний та професійний статус;

• падання психологічної допомоги має бути «розгорнутим» в часі, тобто здійснюватися планомірно.

Так, при «суспільній» моделі це може бути проведення треиінгів з керівниками політичної партії з метою оптимізації їх політичної діяльності. При «організаційній» моделі цс може проявлятися, наприклад, у «проектуванні» професійної кар´єри працівників в організації з урахуванням їх кар´єрних орієнтацій. У «груповій» моделі йтиметься про опанування членами сім´ї способами спілкування з дітьми з мстою їх сексуального виховання. Під час реалізації «особистісної» моделі варто зважати, приміром, па навчання дітей та дорослих прийомів рефлексії і самоаналізу з метою оптимізації особистісного та професійного росту, вивчати способи проектування життєвого шляху тощо.

Порівнюючи між собою особливості «екстремальної» і «стабільної» моделей психологічної служби, варто зазначити, що ці два аспекти є дуже важливими.

По-перше, у процесі використання «екстремальної» моделі практичними психологами здійснюється психологічна допомога у «вузькому сенсі» слова, або власне психологічна допомога (див. розділ 2). Тобто використання практичними психологами таких видів діяльності, як корекція, консультування, психотерапія. Натомість як при «стабільній» моделі використовується психологічна допомога у «широкому сенсі» слова, яку можіга визначати як «психологічну підтримку», «психологічний супровід» тих чи інших видів діяльності або форм поведінки. І при цьому використовуються спільно з консультуванням такі форми роботи фахівця, як психологічна просвіта, діагностика, експертиза, профілактика, прогнозування тощо.

По-друге, чим розвинутіше суспільство соціально та економічно, тим більш воно орієнтоване на використання «стабільної» моделі психологічної служби разом з «екстремальною». Свого часу, працюючи з психологами з Голландії, авторка цього розділу була приємно вражена тим, що в одному з тамтешніх університетів ведеться розробка науково-дослідної теми, пов´язаної з підготовкою чоловіків до виконання батьківських обов´язків. Напевне, можна стверджувати, що сьогодні ця проблема не є «актуальною» для нашого суспільства, оскільки пріоритетнішими є економічні проблеми. Але для Голландських вчених цс досить серйозна і відповідальна робота, тому що суспільство, яке досягло високого економічного розвитку, ставить складніші завдання щодо особистісного розвитку людини, зокрема гармонійного виконання нею різноманітних соціальних ролей (професійних, сімейних та ін.).

Вважається, що в рамках насамперед «екстремальної» моделі діють психологічні служби, які функціонують сьогодні в освітніх організаціях Росії та України. Це проявляється в тому, що основним об´єктом психологічної допомоги цієї служби виступає дитина як найменш захищена в соціально-економічпому, психофізіологічному плані особистість, яка потребує найбільшої підтримки. Особливо ті категорії дітей, які відносяться до груп «ризику» (мають затримки психічного розвитку, відстають у навчанні, проживають у неблагополучних сім´ях, вживають Наркотики, вчиняють правопорушення тощо).

Підтримуючи ідею про те, що саме ці категорії дійсно потребують психологічної підтримки в першу чергу, однак, варто зважати па тс, що в рамках шкільної психологічної служби має дедалі більше впроваджуватися і «стабільна» модель, в межах якої необхідно надавати психологічну допомогу і дорослим, які є соціально зрілими та захищеними особистостями (вчителі, адміністрація тощо). Це пов´язано з тим, що інтенсивний темп сьогоднішнього професійного та осо-бистісного життя, особливо в період соціальних трансформацій, які зазнає паша держава, потребує від людини сильного психічного напруження, використання додаткових інтелектуальних та емоційних ресурсів, і у вирішенні цих проблем психологічна служба може надати відповідну допомогу. А своєчасне їх вирішення, в свою чергу, позитивно впливатиме на самопочуття і розвиток дитини в школі.

Також варто зауважити, що саме в рамках «стабільної» моделі може здійснюватися психологічне забезпечення управління організаціями (психологічне обґрунтування «Концепції діяльності організації», визначення стратегії ЇЇ взаємодії з іншими організаціями, створення психологічних умов для становлення позитивного іміджу організації, організація ефективної діяльності «управлінської команди» тощо). Зазначені проблеми часто здебільшого залишаються поза увагою адміністрації та психологів у нашій країні, натомість, як показує досвід, вони займають чільне місце у діяльності організацій на Заході.