2.4. Психологічна допомога як головна мета практичної організаційної психології
Основна мета практичної психології полягає в паданні психологічної допомоги особистості (групі, організації).
За визначенням одного із провідних фахівців у галузі практичної психології О.Ф. Бондаренка, «зміст психологічної допомоги полягає у забезпеченні емоційної, смислової та екзистенційпої підтримки людини або суспільства в ситуаціях ускладнення, які виникають під час їх особистіспого та соціального буття». Тобто психологічна допомога є певною реальністю, психосоціальною практикою, полем діяльності якої є сукупність питань, ускладнень та проблем, що стосуються психологічного життя людини. У контексті досліджуваної проблеми до суб´єктів, яким може надаватися психологічна допомога, крім людини та суспільства, слід також віднести соціальну групу та організацію.
Як оригінальний соціальний та професійний інститут психологічна допомога особистості й суспільству сформувався на Заході до середини 50-х років па основі об´єднання різноманітних течій у психологічній, психіатричній, соціальній та релігійній практиці, покликавши до життя появу цілої низки нових професіоналів (соціальний працівник, психолог-консультапт, психолог-психотерапевт). Не вдаючись в детальний аналіз змісту та особливостей цих напрямків, зазначимо лише, що незважаючи на різні теоретико-мстодологічні підходи та техніки, всі напрямки керовані па вирішення практично одного й того ж завдання — надання психологічної підтримки особистості (групі, організації) в ситуації життєвого (професійного) негаразду.
Ця галузь людської практики отримала на Заході назву «counseling», тобто консультування, наставництво, психологічна допомога. Звернімо увагу па те, що цей термін введено в соціальну та професійну практику поряд з терміном «consulting». Коротко розглядаючи відмінності між цими різними поняттями, зазначимо, що вони відображають різні і специфічні види консультування: поняття «consulting» вживається для відображення консультування з приводу широкого кола соціальних проблем, пов´язаних насамперед безпосередньо з професійною діяльністю людей, a «counseling» — для відображення смислу надання психологічної допомоги, зокрема консультування у сфері психічного життя людини.
Важливим завданням практичної психології в організаціях є визначення того, які види діяльності практичного психолога відносяться безпосередньо до психологічної допомоги.
Зазначимо, що в психологічній літературі під час аналізу цієї проблеми використовуються різні поняття, а саме: «основні функції соціально-психологічної служби», «основні види діяльності практичного психолога», «основні види психологічної допомоги» тощо. Вони часто використовуються іноді як синоніми, а іноді як поняття, які мають окремий зміст.
Щодо співвідношення понять «основні види діяльності практичного психолога» та «основні види психологічної допомоги», то відмінність між ними простежуються не зовсім чітко, а тому вони потребують певного уточнення.
Аналізуючи ці поняття, можна стверджувати, що перше з них є ширшим, ніж друге. Тобто мова йде про те, що діяльність практичного психолога включає як власне психологічну допомогу особистості, так й інші її види: просвітницьку роботу, профілактичну роботу, прогнозування та моніторинг управлінського процесу в організаціях, експертизу управлінських проектів та іп.
Отже, розглянемо детальніше розкриття співвідношення змісту психологічної допомоги особистості та різних видів діяльності практичного психолога.
З´ясовуючи дану проблему, можна проаналізувати точку зору О.Ф. Бондаренка, згідно з якою видами роботи практичного психолога є не лише консультування та психотерапія (позамедичпа), а й діагностика, корекція, профілактика, які, па думку багатьох авторів, відіграють важливу роль у роботі спеціалізованих психологічних служб.
Тому доцільно, па наш погляд, використовувати поняття «психологічна допомога» в широкому значенні, у відповідності з яким можна впевнено казати про тс, ідо такі види практичної діяльності психологів, як діагностика, профілактика, корекція, також належать до видів психологічної допомоги (принаймні органічно поєднуються з консультуваннями і психотерапією). Можливо, у цих випадках доцільно використовувати такі терміни, як «психологічна підтримка», «психологічний супровід» або «психологічне забезпечення».
Проте, аналізуючи поняття «психологічна допомога» у вузькому сенсі, слід мати на увазі насамперед корекцію, консультування та психотерапію. І в такому випадку йтиметься про власне психологічну допомогу.
На основі вищевикладеного психологічну допомогу організаційних психологів менеджерам та персоналу організацій в найбільш загальному вигляді можна визначити як психологічну підтримку керівникам та працівникам організацій щодо:
• осмислення психологічних проблем, які ускладнюють їхню діяльність в організації та взаємодію з людьми, ефективне функціонування і розвиток організації в цілому;
• аналізу різних альтернативних шляхів вирішення цих проблем;
• підвищення особистісної відповідальності менеджерів і персоналу організацій за необхідності розв´язання існуючих проблем та вибору найбільш оптимальних варіантів їх вирішення.
У наступному розділу будуть розглянуті основні моделі психологічної служби, в рамках яких організаційні психологи можуть надавати необхідну фахову допомогу менеджерам та персоналу організацій.
|
:
Психологічні науки (збірник наукових праць)
Загальна психологія
Психологія
Технології роботи організаційних психологів
Психологія спілкування