Як відзначає український психолог Т. С. Яценко, основна функція психологічного захисту полягає в недопущення людиною до власної свідомості розуміння наявності в неї негативних рис характеру. З точки зору американського психолога Т. Шибутані, захищається в решті решт не біологічний організм, а особистість, яка охороняє себе від усвідомлення неприємних для власної гідності фактів.

Психологічний захист у вузькому тлумаченні (див. 8,9) негативно впливає на самоорієнтацію людини, оскільки викривляє інформацію стосовно власної поведінки, намірів, віддалених та близьких наслідків такої поведінки. В цьому разі психологічний захист невиправдано ускладнює процес порівняння та співставлення власної самооцінки та оцінки партнерів по спілкуванню. Приклад: вплив статевого деморфізму на об´єктивність оцінки партнера (за дослідженням Т.М. Домнич). Жінка дає чоловікові об´єктивну характеристику лише при умові, що вона ставиться до нього або добре, або нейтрально. Чоловік же здатний на об´єктивну характеристику жінки лише тоді, коли він ставиться до неї негативно, або нейтрально. При тому обидві половини людства переконані у власній об´єктивності та неупередженості.

Кінцевою метою психологічного захисту є, як вже відзначалось, зниження рівня негативного емоційного напруження у структурі психіки суб´єкта спілкування. Але всі проблеми виникають як наслідок тих засобів, що використовувались для цього. А саме: засоби, що спрямовані на викривлення інформації, з тим, щоб суб´єкт зберіг у себе відчуття послідовності та логічності власної поведінки та позитивної оцінки його оточенням. Загальними наслідками подібного психологічного захисту є упередженість в оцінках, ігнорування нового досвіду, патологічне бажання нав´язати свою точку зору (як зазначає Т. Шибутані). При всіх цих симптомах людина переконана у своїй об´єктивності і неупередженості.

Ці психологічні механізми мають велике значення як для усвідомлення індивідом власної ідентичності1, так і для власної самоповаги - за умови порушення об´єктивності в оцінці. Це люди «із подвійною спрямованістю, що знаходяться у конфлікті із собою, в яких свідоме психічне життя та життя неусвідомлених афектів знаходиться в постійному протиріччі» - як пише Л. І. Божович.