Розрізняють два типи пам´яті: генетичну і прижиттєву. Генетична пам´ять (її вивчає не психологія) містить інформацію, що визначає анатомічну та фізіологічну будову організму в процесі розвитку, а також інстинкти.

В прижиттєвій пам´яті зберігається інформація, яка отримана людиною протягом її життя. В залежності від критерію розрізняють різні види прижиттєвої пам´яті.

• За змістом матеріалу, що запам´ятовується (тобто за модальністю) розрізняють рухову, емоційну, образну і словесно-логічну пам´ять.

Рухова пам´ять - це пам´ять на позу, рух тіла. Вона виявляється у людини ще в ранньому дитинстві і є основою для формування рухових навичок: ходіння, танцю, гри на музичному інструменті, спортивних, професійних та великої кількості інших навичок. Рухова пам´ять досягає свого повного розвитку раніше інших видів нам´яті та є підґрунтям для їх формування.

Емоційна пам´ять - це пам´ять емоцій, почуттів. Вона надає можливість зберігати емоції і почуття, що раніш виникали, і відновлювати певний емоційний стан при повторній дії ситуації. Слідами в емоційній пам´яті є не самі по собі емоції і почуття, а події, що їх викликали. Особливості цієї пам´яті полягають в швидкості, виключній стійкості, тривалості зберігання слідів та в мимовільності відтворення. При виникненні в житті людини ситуацій, що схожі на емоційно забарвлені події минулого, в неї виникають схожі емоційні стани. При цьому людина не відноситься до згаданого почуття як до спогадів раніш пережитого, а відносить його саме до даної ситуації.

Пам´ять на почуття присутня вже у піврічної дитини і досягає повного розквіту в три - п´ять років. Спогади дитинства найчастіше пов´язані із глибокими переживаннями. Взагалі, яскраві, емоційно насичені події, можуть зберігатися в пам´яті дуже довго. І запам´ятовується, насамперед, та інформація, що емоційно забарвлена.

Образна пам´ять - це пам´ять на зорові, слухові, нюхові, смакові, дотикові образи. В ній зберігаються картини навколишнього світу, звуки, запахи, що колись сприймалися людиною. Образи, що містяться у пам´яті, з часом трансформуються: вони спрощуються, втрачають яскравість, стають більш узагальненими, на передній план виходять суттєві ознаки матеріалу, а часткові особливості стираються. Найменше змін зазнають незвичайні зорові образи.

Виключенням серед інших є ейдетичні образи, які зберігаються в пам´яті без змін, не втрачаючи яскравості і чіткості. Людина і через тривалий час здатна викликати їх у пам´яті, аналізувати дрібні деталі. Найчастіше такі образи можуть зберігатися у дітей, а також у людей творчих професій: художників, музикантів. Образна пам´ять в основному проявляється у дітей і підлітків, але є важливою для деяких професій. В основному у дорослих людей ведучим видом пам´яті є словесно-логічна.

Словесно-логічна пам´ять - це суто людська пам´ять на думки, судження, закономірності і зв´язки між предметами і явищами дійсності. Цей вид пам´яті тісно пов´язаний із мовленням і мисленням, формується разом із ними і досягає свого розвинутого вигляду пізніше за рухову, емоційну, образну. За допомогою словесно-логічної пам´яті можливо збереження і відтворення вербальної інформації. Але можливо як дослівне запам´ятовування текстів, так і запам´ятовування тільки їх змісту. В останньому випадку відтворення являє собою реконструкцію тексту, перехід від більш узагальнених характеристик матеріалу до частковостей.

Сліди в словесно-логічної пам´яті із часом дещо трансформуються, але взагалі цей вид пам´яті характеризується точністю і залежністю від волі людини.

• За часом зберігання інформації розрізняють миттєву (сенсорну), короткочасну та довгочасну пам´ять.

В миттєвій (сенсорній) пам´яті інформація зберігається дуже короткий час (від 0,3 до 2,0 секунди) і стосується того, як відображається дійсність на рівні рецепторів. За допомогою цього виду пам´яті людина на дуже короткий час утримує картину зовнішнього світу. Обсяг її набагато перевищує обсяг короткочасної пам´яті, але інформація, яка міститься в ній, дуже швидко руйнується. Миттєва пам´ять в залежності від модальності аналізатора має різні підвиди, велике значення серед яких відіграють зорова (іконічна) і слухова (ехоічна) пам´ять. Миттєва пам´ять забезпечує збереження сприйманого образу під час мигання та рухів очима та під впливом інших факторів. Інакше кажучи, за допомогою миттєвої пам´яті забезпечується злите, а не розірване, сприйняття світу, а також предметність сприйняття.

Короткочасна пам´ять утримує інформацію, яка надходить до неї із миттєвої і довгочасної пам´яті. Час зберігання інформації в ній - від 15 до 30 сек. Ця пам´ять не має різновидів за модальністю і зберігає те, на що спрямована увага людини. Обсяг короткочасної пам´яті обмежений. Дослідження показали, що в ній можуть одночасно утримуватися лише 7 ± 2 структурних одиниці. Ними можуть бути як окремі літери, так і слова, речення, тому для продуктивного використання цього виду пам´яті важливим є вміння структурувати матеріал. Короткочасна пам´ять забезпечує константність образу, що сприймається та обслуговує розуміння, мислення. Вона дозволяє управляти тривалістю збереження слідів за допомогою повторення.

Довгочасна пам´ять практично не обмежена за об´ємом і тривалістю зберігання інформації. Це основне сховище досвіду людини. В нього поступає матеріал із короткочасної пам´яті, але він не знаходиться там в постійному вигляді. Цей матеріал неперервно перетворюється: узагальнюється, класифікується, об´єднується в смислові групи.

• За метою діяльності, в яку включено запам´ятовування, розрізняють мимовільну та довільну пам´ять.

Мимовільна пам´ять є продуктом діяльності, не спрямованої безпосередньо на запам´ятовування даного матеріалу. Утримання та відтворення матеріалу відбувається без мети його утримати чи відтворити. Цей вид пам´яті з´являється в ранньому дитинстві і обслуговує процес набуття дитиною певних навичок. Мимовільна пам´ять є підґрунтям для виникнення довільної, що починає розвиватися набагато пізніше, і удосконалюється у взаємодії із нею.

Довільна пам´ять є продуктом особливої, мнемічної діяльності, спрямованої на запам´ятовування. Ця діяльність характеризується наявністю мнемічної мети, сукупності мнемічних дій, часто супроводжується вольовими зусиллями.