Безкоштовна бібліотека підручників
Дозвіллєзнавство

4.2. Структура молодіжного дозвілля


Цінностям, ціннісному компоненту культури, ціннісним орієнтаціям молоді присвячено чимало сторінок наукової літе­ратури з різних галузей знань. Вивчення ціннісної свідомості і ціннісних уявлень у соціології та психології - це традиція ще з часів М. Вебера. Такі аспекти вивчення цінностей полягають у вивченні особливостей впливу системи цінностей на формування соціально-психологічного знання, його об´єктивність, можливість бути інструментом соціального управління.

Незважаючи на досить широкий спектр наукових проблем дослідження ціннісних орієнтацій, багато її аспектів залишають­ся невивченими. Дискусійним залишається такий напрям, як ціннісне структурування дозвілля молоді.

Система цінностей розвивається і функціонує в певному соціальному середовищі, на певній матеріальній основі, яка, з одного боку, формує потреби молоді, а з іншого - являє со­бою умови, механізми і: фактори їх задоволення. Вплив соц­іальних умов на суспільні процеси має макро- і мікрорівні, але останній, як правило, є багатоваріантною конкретизацію пер­шої, її емпіричним проявом через такі механізми, як формаль­не (заклади культури) і неформальне (квартира, вулиця) мікросередовища, різні форми міжособистісного спілкування, соціально-культурна символіка і, звичайно, технічні засоби ретрансляції творів мистецтва.

На задоволення культурних потреб молоді, проведення дозвілля значно впливають соціально-економічні фактори: соціальний статус молодих людей та їх батьків, середньодушовий прибуток у родині, майно (власність), наявність вільного часу. При цьому матеріальне становище двояко відбивається на задоволенні культурних потреб - у безпо­середній актуальній формі, коли певні соціальні групи молоді вже володіють предметами та способами опанування куль­тури, і в опосередкованій потенційній, коли вони лише во­лодіють реальною можливістю придбати ці предмети й засо­би. Аналіз даних, отриманих у ході дослідження, свідчить що нині найпоширенішими технічними засобами є телевізор, магнітофон та радіоприймач. Наявність у продажу широко­го спектра простих у користуванні та відносно недорогих любительських фотоапаратів вплинуло на те, що цей техніч­ний засіб не є предметом розкоту, і його має майже кожна п´ята молода людина незалежно від віку, статі чи освіти. Можемо спостерігати таку тенденцію, що зростання науково-технічного прогресу дедалі впливає на потребу молодих людей у користуванні такими новітніми технічними засоба­ми, як комп´ютер, CD-програвач, відеокамера. І, навпаки, та­кий уже досить застарілий технічний засіб, як діапроектор уже втратив свою актуальність.

Ринкові відносини у сфері культури обернулися великими негативними наслідками для молоді. До неймовірних розмірів зменшилася кількість джерел, за допомогою яких забезпечуєть­ся передача культурних цінностей молодим людям. Різко скоро­тилася сфера професійної та аматорської творчості, зокрема сотні тисяч гуртків художньої самодіяльності, прикладного мистецтва, а разом з цим - і кількість самих духовних цінностей.

Якщо проаналізувати систему пріоритетів цінностей доз­вілля молоді, то виявляється, що інтелектуальні форми дозві­лля посідають лише третє місце, а перше - пасивні форми. Лише 5,6% від загальної кількості опитаних серед занять, яки­ми найчастіше молодь заповнює своє дозвілля назвали „відвідування музею", 10,9% - „сходити в театр, на балет, в оперу". Це може бути зумовлено тим, що дуже великі ціни на квитки до театрів зробили їх недоступними для значної більшості молодих людей. І зараз практично єдиним каналом, який забезпечує широкий доступ абсолютної більшості молоді до художніх цінностей вітчизняної та світової культури, ста­ло телебачення і частково магнітофон. У наш час вже нікого не здивуєш наявністю такого звичного атрибуту побуту, як телевізор, і це ніяк не залежить ні від типу поселення, ні від віку та статі. Однак, це відразу відбилося на структурі вільно­го часу молодих людей, найбільша кількість яких проводить свій вільний час біля екрана телевізора.

Технікою захоплюється порівняно мало молоді. Вагомішу цінність для молоді представляють можливості спілкування з друзями. Причому протягом останніх років такі цінності, як спілкування, контакти, взаємопорозуміння з людьми залиша­ються незмінними за рангом. Ця група тісно коригується віком молоді: чим менший вік, тим більше можливостей для спілкування. На спілкування з друзями впливає й матеріальний рівень та сімейний стан: неодружені, з високим рівнем прибут­ку молоді люди можуть собі дозволити проводити вільний час у колі друзів, у кафе чи барі. Як і раніше, цінності навчання, духовного споживання, освіти і творчості займають провідне місце у свідомості лише незначної частки молоді. Постійне підвищення рівня освіти, творчий самовираз - реалізація таких і подібних їм цінностей потребує не тільки певних нахилів, але й багато часу, відмови від інших можливостей.

Таким чином, кожна з вікових груп молоді має свою влас­ну, відмінну від інших, модель життєвого самовизначення. Пе­ревага гедоністичних і споживацьких установок породжує трансформацію потреб (в умовах нерозвиненого культурного середовища та засилля масової культури), які ведуть до знижен­ня смаків, нового споживання, що посилює первинні потреби. Пасивні форми проведення дозвілля, які мають інформаційно-розважальну спрямованість - прикмета нашого часу. Телевізор -вдома і компанія друзів - поза домом поглинають майже весь вільний час молодих людей. Складається враження деякої не­рішучості молодого покоління. Наскільки це пов´язано із сус­пільним настроєм, що переважає, чи з особливостями способу життя цієї соціально-демографічної групи - відповісти непрос­то. У будь-якому випадку в подоланні такого стану молодими людьми і полягає одна з головних передумов успішного життє­вого самовизначення.

У молодіжному середовищі виник своєрідний духовно-ідей­ний вакуум, пов´язаний з кризою колишньої системи соціальних цінностей і виникненням рис нової соціально-духовної парадиг­ми та відродження національної ментальності. Відсутність соц­іального ідеалу і втрата минулих стимулів не тільки породжують духовну апатію, а й підсилюють напруження в пошуку життєвих цінностей як стрижня культури особистості.



|
:
Дозвіллєзнавство