Хоча переважна частина територiї Азiї класифiкується за типом 1, тут, на вiдмiну вiд Європи, ще не завершився процес формування нацiональних держав на основi розпаду iмперiй i полiетнiчних утворень. А бiльшiсть сучасних азiйських країн є саме такими. Hайбiльшими полiетнiчними державами, що їх небезпiдставно можемо назвати імперіями, в Азiї є: Iндiя, Китай та Iндонезiя. В кожнiй з цих країн вiд часу набуття ними теперiшнього державного статусу практично неперервно ведеться активна боротьба окремих народiв за свою незалежнiсть, яка часто набуває форм партизанської вiйни. Проте наявнiсть значних економiчних i вiйськових потуг дає можливiсть владним iмперським силам цих країн якщо й не повністю стримувати, то хоча б сповiльнювати процес самовизначення народiв. Тому основними джерелами загальноохоплюючого процесу виникнення нацiональних держав у Азiї, очевидно, стануть меншi країни, що є слабшими ланками постколонiальної системи новiтнiх iмперiй, що вже тепер перебувають у станi глибокої кризи чи на межi такої кризи через етнiчні причини. Це, передусiм, Афганiстан, Туреччина й Iрак. Значна взаємопов´язанiсть азiйських країн, наявність багатьох мiждержавних суперечностей i вiдсутнiсть системи колективної безпеки, ймовiрно, призведуть до того, що вирiшення етнiчної проблеми шляхом створення нацiональних держав у однiй з цих країн стане прецедентом i зiнiцiює ланцюгову реакцiю загострення боротьби народiв за самовизначення й перетворення цiєї частини свiту в систему нацiональних держав.

Значного прискорення цим процесам, очевидно, надасть свiтова економiчна криза, яка в Азiї вже сьогодні набула особливої гостроти. Як i в iнших частинах свiту, суттєво сприятиме цьому й загострення боротьби за ресурси. Важливим чинником є також те, що бiльшiсть народiв, якi претендують на незалежнiсть, мають давню iсторiю i культуру, протягом тисячолiть живуть на своїх теперiшнiх землях, в доколонiальний перiод мали свої етнiчнi держави. Iншим характерним для Азiї процесом, ймовiрно, буде вiдновлення сформованої протягом багатьох вiкiв нацiональної iдентичностi вже повністю асимiльованих народiв. Такими, зокрема, є корiннi народи деяких арабських країн, Туреччини, Китаю.